Читацькі вітрила

Пізнаємо історію свого народу

Чого, скажи, ти впала духом?

Чого ридаєш та кричиш?

Вдягай, скоріш, найкращий жупан,

Лиш так ти рід благословиш.

Накинь і мамину хустку,

В червону нитку фартушок,

Бери сусідів ти за руку,

І йдіть всі дружно у садок,

Місіть із сонцем здобне тісто,

З піснями хліба напечіть,

Нехай заграють голосисто,

А ви в таночок гордо йдіть!

Про долю плакалась тилинка,

Вона лунала аж із гір,

Із нею бавилась сопілка,

Аж соловейко в двір поспів.

Тріщить розведенне багаття,

В потасах різбленних сидиш,

Їх нам зробив в дитинстві батько,

Його так дідо ще навчив.

Ти зрозумій, що не зламати,

Коли витає сильний дух,

То ж годі плакати, ридати,

Із Вами Бог, мільйони душ!

Тилинка – духовний інструмент, схожий на сопілку, але має одну дирочку (ви такий бачили в кліпі "Стефанія" на Євробаченні)

Потаси – традиційні черевички зі шкіри, родом з Карпат. Ходили в них гуцули. Спочатку дозволити собі могли лише багаті. Потім стали предметом побуту.

Страницы