Страницы

среда, 18 мая 2022 г.

Чому  вишиванка така дорога українцю?

 ПРО ВИШИВАНКУ

Чому  вишиванка така дорога українцю?
Чому на сорочці той мак найдорожчий йому?
Чому розсип хрестиків, зшитий рукою умільця,
Вшивається в душу, як нитка лягає в канву?

Чому полотно, що ткане із прядених ниток,
Що зроблені з льону, що виріс на рідній землі,
Майстриню схиляє над п’яльцями довго сидіти,
Фарбовані жилки ладнати на білому тлі?

Щоб потім цей витвір потрапив до рук патріота.
Можливо у спадок, а декому як сувенір.
Щоб ця досконала, майстерна, мистецька робота
Вдягнулась на свято, як гарний, святковий мундир.

Так, дійсно,  вдягати сорочку за честь патріоту.
Вдягати — на себе. Носити — глибоко в собі.
Червоний — несе в ній любов. А чорний — скорботу.
А разом це суміш народного щастя й журби.

Це прояв колись пережитого предками болю,
Розказаний у візерунках для всіх поколінь.
Це втілення міцності духу, любові до волі.
Найбільше з надбань і найбільш важливіше з творінь

Це ще один привід пишатись, що ти — українець.
Нащадок князів, і славетних бійців-козаків.
Це спосіб усім показати, що ти — не чужинець.
І знаєш всю сутність та значення цих кольорів.

Тож саме тому вишиванка і стала такою
Священною річчю впродовж довгих років,
Такою важливою та надзвичайно близькою,
Частиною пам’яті й спадщини наших батьків.

Сергій Мостюк

За матеріалами: http://www.poetryclub.com.ua/    

 Але в усі часи з вишивкою було пов’язано чимало зворушливих історій. Одну з таких я пропоную вашій увазі.

Віра й вишивка як ліки від війни

Саме робота з бісером, упевнений учасник АТО Андрій Слюсарчук, допомагає йому зцілювати душу і тіло  (обов’язково тисніть на посилання)

https://ukurier.gov.ua/uk/articles/vira-j-vishivka-yak-liki-vid-vijni/  

Якщо людина хоче вишивати

Якщо людина хоче вишивати,
Знайдеться в неї голка, нитка, час...
Зуміє всі відтінки підібрати,
Й шедеври вийдуть з-під руки не раз.
Якщо людина хоче вишивати,
Побачить в цьому радість і красу.
І по узорах буде мандрувати,
І вишиє на квіточці росу,
І створить диво, первозданну казку,
Їй усміхнеться сонечко в вікні,
Бо відіб’ється і любов, і ласка
У хрестиках на білім полотні.
(Надія Красоткіна)

                                        

Комментариев нет:

Отправить комментарий