Вітаємо переможців

29. січня 2021 року учні нашої школи Дребот Вероніка (6 клас) та Макаренко Катерина (7 клас) (керівник Похилько Н.А.) взяли участь в online-конференції обласного туру Всеукраїнського конкурсу екскурсоводів музеїв закладів освіти «Край, в якому я живу», який проводив Запорізький обласний центр туризму та краєзнавства.  

Обласний тур Конкурсу. проводився у ІІІ етапи:

І – ддя участі в конкурсі ми надіслали необхідні матеріали (текст екскурсії та презентацію), які показували роботу шкільного музею;

ІІ –  підготовка відеороліку (10 хв) екскурсії по музею;

ІІІ – очний етап/online (публічний виступ).

                                                       

Приємно зазначити, що в номінації Вид музею: історичний (широкого змісту), наша робота «Через віки і океани» (присвячена 200-річчю села Просторе) була визнана найкращою і посіла І місце.

       

Ми раді, що наш музей був високо оцінений суддями і будемо готуватись до участі у Всеукраїнському етапі Конкурсу.

 

28 січня – День відкриття Антарктиди

"Королева холоду", "безлюдний континент", "край Землі"...

Так називають Антарктиду, яка значно відрізняється від усіх інших материків, оскільки розміщена на крайньому півдні планети. Це — велетенська льодова пустеля. Тут найнижчі температурі повітря на Землі, хоча сонячного тепла в полярний день надходити більше, ніж одержує впродовж року жарка Африка.

 

Слово «Антарктика» означає «навпроти ведмедя».

Чому? Стародавні греки назвали крижаний північ «Арктікос» на честь сузір’я Великої Ведмедиці, розташованого на Північному полюсі, але тут не живуть білі ведмеді – для них тут дуже холодно. Антарктида з грецької перекладається як «протилежність Арктиці».

28 січня 1820 року учасники першої російської антарктичної експедиції (1819-1821) на човнах "Восток" і "Мирный" під командуванням Ф. Ф. Беллінсгаузена и М. П. Лазарєва офіційно відкрили цю загадкову Антарктиду – шостий і останній відкритий материк, але аж до цього дня територія Антарктиди не належить жодній країні світу, а її площа становить 13 мільйонів 661 тисяч кілометрів (континентально близько 52 млн км). Взимку материк Антарктиди значно додає в розмірах.

Цікаво, що Антарктида – єдиний континент без своєї зони часу. Це не тільки найхолодніше місце Землі, але і саме сухе. Середня кількість опадів в Антарктиці становить лише 10 сантиметрів, незважаючи на це, Антарктика містить до 70% від запасів всієї прісної води на планеті.

Клімат і поверхня цієї місцевості так нагадують умови на Марсі, що NASA проводили тут випробування космічної програми «Вікінг». Тут же знаходяться точки самого сильного і тривалого вітру, найпотужнішої сонячної радіації. Найнижча в світі температура, яка була зафіксована в Антарктиді офіційно - 91,2 нижче нуля за Цельсієм. Влітку – мінус 30-50 градусів.

Тут росте лише два види рослин, причому квіткових – Антарктичний Луговик і Колобантускіто. Вони ростуть в найтепліших зонах материка, в районах двох діючих вулканів. Крім пінгвінів, в Антарктиді немає інших наземних диких тварин. Континент є міжнародною заповідною зоною.

Зараз в Антарктиді позмінно проживає не більше 4 тисяч чоловік.

 28 січня 1820 року шлюпи «Мирний» і «Восток» російської експедиції під керівництвом Фабіана Беллінсгаузена і Михайла Лазарєва впритул наблизились до шельфового льодовика в районі, відомому сьогодні як Берег Принцеси Марти. Ця подія вважається відкриттям шостого материка — Антарктиди.

 

 Першою людиною, що зійшла на берег Антарктиди, вважається американець Джон Девіс, який 7 лютого 1821 року в пошуках колоній тюленів на годину висадився на узбережжі затоки Хьюза на півострові Трініті, хоча його пріоритет оскаржується деякими істориками, які вважають, що першим це зробив інший американець, капітан китобійного судна Меркатор Купер, який висадився на Землю Вікторії 26 січня 1853 року.

Справжнє наукове дослідження Антарктиди почалось у 1890-х роках і протягом наступних двадцяти років шостий континент намагалось підкорити 17 експедицій з 10 країн — найуспішнішою з них стала експедиція норвежця Руальда Амундсена, якому в 1911 році вдалось першим досягнути Південого полюсу землі.

 

27 січня 2021-го виповнюється 265 років із дня народження відомого на весь світ музичного генія – Вольфганга Амадея Моцарта

Хоч прожив він лише 35 років, та встиг написати понад 600 творів! А свої перші композиції Моцарт створив ще маленьким хлопчиком – у 5-річному віці.

Друг сім'ї, Шахтнер Йоганн Андреас, зальцбурзький придворний сурмач, розповідав таку історію, яка неодмінно повинна бути включена в розповідь на тему "Цікаві факти з життя Моцарта". Одного разу Леопольд Моцарт разом з Шахтнер прийшов до себе додому і побачив, як юний Вольфганг (якому було лише 4 роки) пише щось на нотному папері. Син вмочував в чорнило не тільки перо, але також і пальці. Моцарт-молодший повідомив дорослим, що пише концерт. Батько взяв забруднений плямами лист і заплакав - настільки все струнко було в творі.

Першими власними творами Моцарта вважаються Анданте До Мажор і Алегро До Мажор, які судячи з позначки батька Моцарта (Леопольда) датовані 1761 роком. Тобто на той момент маленькому Моцарту було всього 6 рочків.

Коли хлопчикові було приблизно 8 років, талант його високо оцінив Йоганн Крістіан Бах, який був сином знаменитого Йоганна Себастьяна Баха. Вони кілька разів грали разом на публіці: Бах садив маленького генія на коліна і виконував сонати на клавесині разом з ним. Кілька тактів грав Бах, кілька - Моцарт. Здавалося, що за інструментом знаходиться один музикант - так злагоджено звучав цей дует. Артисти також грали в чотири руки і багато розмовляли про музику

Вся сім'я великого композитора була обдарована музично. Наприклад, його батько, Леопольд, грав на органі і скрипці, а також служив композитором при дворі Зальцбурзького архієпископа, керував церковним хором. Він написав також книгу по грі на скрипці, яка була на той час одним з кращих навчальних посібників по цьому інструменту.

Ця людина прищепив любов до музики і своїм дітям: синові, який почав грати на клавесині з трьох років, а пізніше освоїв ще орган і скрипку, і дочки, яка також відмінно грала на клавесині, а також на фортепіано.

З семи дітей вижили лише двоє в родині Моцартів: Вольфганг і його старша сестра.

Виступ під час посту

Вольфганг в дитинстві часто їздив по інших країнах. Ці подорожі влаштовував батько хлопчика, щоб син давав публіці концерти, слухав відомих музикантів і дізнавався щось нове. У Голландії, однією з країн, де вони побували, строго-настрого під час постів заборонялася музика. Однак для Моцарта зробили виняток. Духовенство в його таланті побачило Божий дар.

Опера для імператора

Йосип II, римський імператор, замовив Моцарту оперу, коли хлопчикові було всього 12 років. Вона називалася "Уявна простачка" і була призначена для італійської трупи. Юний композитор склав твір всього за кілька тижнів. Співакам, однак, воно не сподобалося, тому прем'єра опери так і не відбулася.

Як говорив придворний сурмач сім’ї Моцартів, маленький Вольфганг Амадей дуже боявся труби, якщо на ній грали окремо. Це діяло на нього просто панічно. Зате в оркестрі він до неї абсолютно спокійно ставився.

У Ватикані раз на рік для Папи Римського виконувався великий і дуже складний твір — девятіголосний твір Алегрі для двох хорів. Партітура твору трималася у великому секреті за наказом самого папи. Але Моцарт, володіючи абсолютним слухом і бездоганною пам’яттю, примудрився записати весь твір на слух. Коли Папа Римський дізнався про це, то дуже здивувався і навіть нагородив Моцарта Орденом Лицаря золотої шпори.

У Моцарта була дружина — Констанція. Після смерті Моцарта вона через якийсь час вийшла заміж за датського дипломата Георга Ніколауса фон Ниссена. Через три роки чоловік помер і на його надгробку було зроблено напис — «Чоловік вдови Моцарта».

Син Моцарта — Франц Ксавер Моцарт прожив у Львові близько 30 років. І там же заснував хорове товариство, вчив дітей грати на фортепіано і крім того виступав сам.

У день 250-річчя Моцарта Google зробив окремий логотип на честь нього.

 

24 січня 245 років від дня народження Ернеста Теодора Амадея Гофмана

(1776-1822), німецького прозаїка, художника, композитора

Ернст-Те́одор-Амаде́й Го́фман (нім. Ernst Theodor Amadeus Hoffmann (стандартне скорочення в західноєвропейських мовах E. T. A. Hoffmann); *24 січня 1776, Кенігсберг — †25 червня 1822, Берлін) — німецький письменник, композитор, художник, представник романтизму. Псевдонім як композитора — Йоганн Крейслер. Літературне життя його почалося з 36 років

 Будучи талановитою людиною, сфера його інтересів не обмежувалась тільки письменництвом. Він також був гарним юристом, літератором.

 

В 12 років він уже вмів грати на органі, скрипці, гітарі та арфі. Створив першу в історії романтичну оперу «Ундіна». До 18 років Ернст Гофман проживав тільки з дядьком. Його батьки розвелись, коли йому було три роки, і ніхто не зміг займатись вихованням хлопчика. Тоді Гофмана забрав до себе дядько Отто Дерфер і їх об’єднувала тільки любов до музики. Все життя вважав, що його переслідували невдачі. Спочатку від нього відмовились батьки. Потім йому довелось вивчити юридичну справу, яку він ненавидів всією душею. Вперше закохався у заміжню жінку з п’ятьма дітьми. Невдачі та критика на літературному поприщі привела його до п’янства. Далі гірше. При взятті Варшави французами, було вбито його єдину дочку Теодору, а дружину сильно поранили в голову. Сам Ернст довго страждав на нервову гарячку. Майже все життя він провів в голоді і холоді. Дійсно, щасливим та безтурботним його життя не можна назвати. Гофман пристрастився до алкоголю, який вживав кожного дня. Ернст Гофман – це перший музичний критик в Німеччині, рецензії та статті якого друкувались в журналах та газетах. Будучи фанатом Моцарта, він змінює одне із своїх імен на Амадей і переїжджає до Варшави. Там він створю свій власний оркестр і стає його дирижером. Пише критичні статті про музичні твори Бетховена.

 

До літератури Гофман звернувся в досить зрілому віці: у 30 років він пише єною першу новелу «Кавалер Глюк» (надрукована у 1809 р.), а в 38-літньому віці видає тритомну збірку новел і повістей «Фантазії в манері Калло» (1814). «Мене повністю захопила література, — писав у цей час Гофман, — немовби у самому собі я відкрив казкове царство, яке, виходячи з глибин мого єства, матеріалізувалося в образи і захищало мене від натиску зовнішнього світу»

 

Всі казки Гофмана мають автобіографічний характер. Особливо ця тенденція прослідковується у творі «Життєва філософія кота Мура вкупі з фрагментами біографії капельмейстера Йоганнеса Крейслера, що випадково збереглися у макулатурних листах».

 

Всього вісім років тривала літературна творчість Гофмана, але за цей період він встиг написати напрочуд багато: новели, казки, повісті, два романи та чимало літературно-критичних статей

 

Бібліографія

·                                 «Нічні оповідання» (1798)

·                                 «Люцинда» (1799)

·                                 «Маска» (1800)

·                                 «Золотий горнець» (1814)

·                                 «Лускунчик і Мишачий король» (1816)

·                                 «Життєва філософія кота Мура» (1819)

·                                 «Крихітка Цахес, на прізвисько Цинобер» (1819)

·                                 «Володар бліх» (1822)

 

Австрійський письменник початку XX ст. Стефан Цвейг надзвичайно влучно і точно охарактеризував головні складники дивовижного і неповторного художнього світу Гофмана: «Неземний світ, зітканий із чар та мрій, заселений фантастичними образами, — ось світ Е. Т. А. Гофмана. Часом він добрий і світлий, як солодка мрія, а часом автор посеред своїх мрій раптово згадує про себе і власну невтішну долю — тоді він стає дошкульним і злим, спотворює людей до краю, обертаючи їх на карикатурних чудовиськ, з навіженою втіхою прибиваючи портрети своїх «покровителів», що пригнічують його і дошкуляють йому, до стіни своєї зневаги... Хто витримав столітній іспит, той витримав його на віки, а тому Е. Т. А. Гофман належить — про що цей нещасний, розіп'ятий на хресті земної прозаїчності та вульгарності, навіть не здогадувався — до вічної гільдії поетів і романтиків, що вигадали для життя, яке їм дошкуляло, найоригі-нальнішу помсту, а саме: створювали життєві образи, повніші й колоритніші, ніж ті, які створює наша дійсність».

Але не дивлячись на всі таланти, помер Гофман в цілковитій бідності.

«Візитною карткою» Гофмана для широкої публіки, мабуть, залишиться саме «Лускунчик і мишачий король».  

Джерело https://ureader.ru/uk/kartiny-gofmana-ernsta-gofman-ernst-teodor-amadei-kratkaya/ © ureader.ru

Джерело: https://dovidka.biz.ua/gofman-tsikavi-fakti/

https://history.wikireading.ru/64926

https://ureader.ru/uk/kartiny-gofmana-ernsta-gofman-ernst-teodor-amadei-kratkaya/

 

Цікаво знати

                                   

Сі́чень – перший місяць року у григоріанському календарі, один із сімох місяців, котрі мають 31 день.

Назва січень походить від слова "січа". У давнину в цей час починали розчищати ділянки від корчів, аби навесні їх засіяти. Цей промисел називали січею. А до того перший місяць року називали й по-иншому: студень, сніжень, просинець, вогневик, льодовик, сніговик, тріскун, щипун, лютовій.... ще, мабуть, було багато інших назв.

 
Латиною січень (лат.– Ianarius) названо на честь Януса, римського бога дверей і воріт.

 Січень – найхолоднішй в Україні місяць року. І сікти має січень, і морозити, й сніжити, і мести… Бо ж «січневий холод наповнює засіки». Бо ж «багато снігу – багато хліба»!..

                                         

 

 

17 січня – Всесвітній день снігу

Ідея створення Всесвітнього дня снігу напрошувалася вже дуже давно. З 2007-го року почали з’являтися перші акції міжнародного характеру, які згодом були включені до порядку денного цього дня. У 2011-му році Міжнародною федерацією лижного спорту (FIS) на 2012-й рік нарешті було заплановано ряд щорічних заходів, присвячених цій знаменній події. FIS виступила засновником Дня снігу, відзначати який вирішили в третю неділю січня.

Офіційно Всесвітній день снігу був створений для популяризації зимових видів спорту в молодіжному середовищі, для підтримки і заохочення участі в подібних заходах всіх зацікавлених сторін в галузі. Мета проведення заходів полягає у залученні дітей і сімей до своєрідного, унікального, активного відпочинку, який може подарувати тільки участь у зимових видах спорту.

В 2021 році Всесвітній день снігу припадає на 17 січня.

 

Сніг — це диво

Кожна сніжинка — це маленьке диво, унікальне сполучення мільярдів кристалів льоду. Урешті-решт, усі сніжинки мають спільну рису: шість кутів, а якщо висловитися точніше, симетрію 6-го порядку. Чому? Молекули води завжди розташовуються під кутом 60 або 120 градусів.

 

Сніг — це не просто природне явище

Сніг, що випав, знаходиться в багатьох різних формах. Дослідження Університету Глазго показують, що в шотландській мові існує щонайменше 421 слово для описання снігу.

 

Чи знаєте ви, що:

·                                 Більше половини жителів Землі жодного разу у своєму житті не бачили снігу

·                                 Вченим так і не вдалося знайти хоча б дві однакових сніжинки

·                                 Люди навчилися виробляти штучний сніг

·                                 Сніг відзеркалює до 90% сонячного світла

·                                 Найбільша сніжинка, що була виявлена за всі часи, була в діаметрі 38 сантиметра

 

 

Цікаве про зиму

Для когось зима — сама приємна, а для когось- найненависніший час року. Все залежить від того, як на неї дивитися — декому до душі тріскучий мороз, пухнастий сніг і закутані снігом пейзажі, а хтось бачить у зими лише бруд і холод. Проте і тим, і іншим не завадить дізнатися дещо цікаве про зиму.

Факти про зиму

1.              Для зими існує кілька визначень – календарна, астрономічна та кліматична. З календарної все зрозуміло – у нас це грудень, січень і лютий, а в південній півкулі – червень, липень і серпень. Астрономічна зима у нас триває з 21 грудня по 21 березня. Ну а, кліматична зима настає тоді, коли середня добова температура опускається нижче нуля градусів.

2.              Іноді зима може настати і за велінням кого-небудь з правителів. Так, одного разу фаворитка короля Франції Людовика XIV влітку захотіла покататися на санях. Жодних проблем не виникло – навколо Версаля моментально звели снігову трасу з солі і цукру.

3.              Для деяких країн зима — не тільки пора року. В Іркутській області (Росія) є місто з такою назвою. Цікаво, що назву міста, за твердженням краєзнавців, з часом року ніяк не пов’язано. По-бурятски «земе» означає «провину». Якийсь рід, проживає в цих місцях, завинив перед своїми родичами. Через місто протікає річка з тією ж назвою (цікаві факти про річки).

4.              У 2012 році у Венеції була настільки холодна зима, що гондоли опинилися в крижаному полоні і не змогли пересуватися по воді. До цього подібний випадок спостерігався у 1985 році.

5.              У 1468 році в підвалах Бургундії, відповідно до літописів, через дуже сильні морози замерзло вино.

6.              Сніжинки, як і люди завжди відрізняються один від одного. За роки досліджень не було знайдено жодної ідентичної пари.

7.              Бурульки в середніх широтах виростають найбільшими з південної сторони будинку.

8.              Найбільша сніжинка, що коли-небудь потрапляла в руки людини, мала 38 сантиметрів в діаметрі.

9.              Зараз сніговик і сніжна баба – це розвага для дітей, але ще кілька століть тому їх ліпили виключно з однією метою – задобрити зиму, щоб вона була не такою бурхливою і рубав.

10.         Люди, які не люблять зиму — не рідкість, але є і ті, хто дійсно її боїться. Вони не переносять холоду, їх лякає сніг і навіть лід. Психологи називають це кіонофобію.

11.         Взимку встановлюються рекорди самих низьких температур. Так, найхолодніше на Землі було 8 грудня 2013 року — в Антарктиді на японській станції зафіксували температуру в -91,2 ºС.

12.         Якщо у нас зима – грудень, січень і лютий, то в південній півкулі все навпаки. Там календарна зима настає тоді, коли у нас спекотне літо. Це актуально для Австралії, Нової Зеландії, Африки і Південної Америки (цікаві факти про Африку).

13.         Всупереч поширеній думці, в Киїіській Русі взимку зігрівалися не горілкою, а сбітнем. Цей старовинний слов’янський напій виготовляли з води, меду і прянощів. Він володів протизапальну і зігріваючу дію. До масового поширення в Російській імперії чаю це був найпопулярніший зимовий напій.

 

Наші села – ювіляри

Якщо ви не байдужі до історії та захоплюєтесь краєзнавством, то ця інформація саме для вас. У 2020 році наші села Квіткове, Просторе та Розівка відзначили 200-річний ювілей. Цій події присвятили свою роботу юні краєзнавці Просторівської школи. Під керівництвом Похилько Наталії Анатоліївни учениці Дребот Вероніка (6 кл) та Макаренко Катерина (7 кл) написали творчу роботу та розробили екскурсію шкільним музеєм під назвою «Через віки та океани». Щоб ознайомитись з творчими доробками, варто перейти за посиланнями:

https://docs.google.com/document/d/1hgUlo7fpgMx9PomyzK3-pkoPsHk5t_vA/edit

та

https://docs.google.com/presentation/d/1yfsjlRAdBosOzTSYp4UMoyfYkzbnbhIv/edit#slide=id.p1

А переглянути відеоекскурсію музєм ви зможете, якщо перейдете за наступним посиланям:

 https://drive.google.com/file/d/1ISfELm3GGUNAiGnjb2IjRPeos1_OQNb7/view?usp=sharing

 

 

Чи знаєте ви, що…

Історична дата утворення Запорізької області: 10 січня 1939 року. 

УКАЗ

ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА СССР

Об образовании Сумской, Кировоградской и Запорожской областей

в составе Украинской ССР

Утвердить представление Президиума Верховного Совета Украинской Советской Социалистической Республики:

1. Об образовании Сумской области с центром в городе Сумы.

2. Об образовании Кировоградской области с центром в городе Кирово, с переименованием  города Кирово в Кировоград.

3. Об образовании Запорожской области с центром в городе  Запорожье.

В состав Запорожской области включить: город Запорожье, Акимовский, Андреевский, Бердянский, Больше–Белозерский, Больше–Токмакский, Васильевский, Веселовский, Генический, Гуляйпольский, Ивановский, Каменско-Днепровский, Коларовский, Красноармейский, имени В.В.Куйбышева, Люксембургский, Мелитопольский, Михайловский,  Молочанский, Нижне-Серогозский, Ново-Васильевсвский, Ново–Златопольский, Ново-Николаевский, Ореховский, Пологский, Приазовский, Ротфронтовский, Сивашский и Черниговский районы Днепропетровской области; Больше-Лепетихский и Ново-Троицкий районы Николаевской области.

Председатель Президиума Верховного Совета СССР М. КАЛИНИН

 Секретарь  Президиума Верховного Совета СССР ГОРКИН

Москва, Кремль, 10 января 1939 г.

  

Кілька цікавих фактів про Запоріжжя:

§                                 Місто отримало назву через розташування за гранітними скелями на Дніпрі – порогами;

§                                 За легендою, саме у Зміїній печері на Хортиці дівчина-змія народила Гераклу 3 синів, одного з яких звали Скіф;

§                                 Хортицький замок стояв поруч із великим островом, на острові Мала Хортиця, зараз це остров Байда (за прізвиськом Дмитра Вишневецького, який збудував замок);

§                                 В Запоріжжі один із найдовших у світі центральний проспект – 10,8 км. Він називається Соборний;

§                                 Запоріжжя має власне “Ластівчине гніздо” – білу альтанку над Дніпром, з якої відкривається гарний вид на острів Байда.

§                                 Пам’ятник писанці знаходиться не лише у Коломиї, а й на острові Хортиця.

§                                 ДніпроГЕС у Запоріжжі має плотину вишиною у 50 м (приблизно як 15-поверховий будинок) і це єдине місто в Україні, де тролейбус їде через плотину, а одна із станцій знаходиться в її центрі.

 §                                 Хортиця – найбільший острів на Дніпрі і окремий маленький світ. Сюди треба їхати а) обов’язково, б) надовго. Якщо ви гість – краще виділіть собі цілий день на Хортиці, інакше будете потім жаліти та хотіти повернутися. Хоча останнє, скоріш за все, відбудеться все одно. Потрапити на Хортицю можно на авто, таксі, на тролейбусі чи автобусі. А потім краще гуляти пішки, завантаживши мобільний додаток Хортиця+ з картою, навігатором, мітками, транспортними маршрутами.

Запорізький край

Степові запорізькі простори,

Золоті неосяжні поля,       

Від Дніпра до Азовського моря

Найрідніша у світі земля.

Наймиліший для серця куточок,

Батьківщина маленька моя –

Рідна хата, вишневий садочок,

Цвіт калини і спів солов'я.

Свою землю завжди цінувати

Нас з дитинства навчили батьки,

В Запоріжжі найкращі дівчата,

А всі хлопці - ще ті козаки!

І у спадщину кожен з нас має

Дух свободи в козацькій душі,

Від краси запорізького краю

Моє серце складає вірші.

автор: LubovShemet

П. Ребро

Ні, ти не знаєш добре  України,

Якщо на Запоріжжі не бував,

Де небо – то від хвиль дніпрових синє,

То, наче мак, червоне від заграв.

Де на весь світ співає колосками

У січах кров’ю зрошена земля;

Де кожен дім  і міст, завод і камінь

Народу силу й велич прославля;

Де сяйво з вод викрешують турбіни,

Де в печах сталь, мов сонце, виграва…

Ні, ти не знаєш добре України,

Якщо на Запоріжжі не бував.

***

Спасибі, доле, що нам судила

У цьому краї пізнати світ.

Спасибі, нене, що ти навчила

Дзвінкої мови з дитячих літ.

Спасибі, рідні простири – ниви,

І вам, любисток і мак – видяк,

Я тим багатий, я тим щасливий,

Я тим горджуся, немов юнак,

Що ви є в мене! А ще є друзі,

Є місто, котрому я – мов син,

Є височенні тополі в лузі

І жито,  сяюче від росин.

Є сиві кручі, що Дніпр голубить,

І є пісні. Та які ж пісні!

Хто їх полюбить, той не розлюбить

І не зречеться і на вогні.

Живи і здрастуй, мій краю отчий.

Де хліб – мов сонце, повітря – мед.

Де кожен другий – коваль чи зодчий,

Де кожен третій – в душі поет.

***

 У запорожця дев’ять душ

З козацтвом дружать перемоги.

Від нього й чорт тіка чимдуж.

Як у Славутича порогів.

У запоржця дев’ять душ.

Одну дав Бог, а другу – мама,

А третю – Хортиця стара,

Четверта, кажуть, від Адама,

А п’ята буцім од Дніпра.

Ті душі рідні, хоч і різні,

Вони на чатах день при дні,

Веселі, щедрі, щирі, грізні,

Сором’язливі і смутні.

А  є ще шоста, сьома, восьма,

Дев’ята – в них їх цілий рій!

Тому і смерть беруть на посміх,

Тому сміливо йдуть на бій.

Попробуй в них однять свободу!

Попробуй їх місця зруш!

Таким не буде переводу:

У запорожців дев’ять душ!

Г. Лютий

Запорізький мій краю…

 Є в нашім краї волі джерело,

В серцях людей віки не висихає…

Горнусь до нього бідам всім на зло…

Едем душі, козацький ти мій краю…

 

На повні груди хочеться вдихнуть

Огром степів  і пісню солов’їну.

В сльозі Дніпра купався змалку тут,

І він відкрив для мене Україну…

 

Горить на площі квіткою фонтан.

Радіє все: і пташечка, і діти.

І зась до мене в золоті літам.

Гукає серце з містом молодіти.

 

О скільки дум розбуджено про це,

Розлито мрій щасливо – неспалимих.

Одне я знаю: вічності  лице

Віднині тут, куди б я не полинув...

 

Іду з роботи стомлений, як Бог,

Чи у свята милуюся сагою,

У кожнім домі сто моїх тривог

Квітують – сяють  щедрою снагою…

 

А далі – там, за Хортицю – мости,

Розкриллям днів гукають

у безмежжя.

Така пора – ще мить і полетиш…

Аж сам собі неначе не належиш…

 

Шукати долю власну між людей

Одвіку є мені єдиним раєм.

Встає над світом сонце молоде,

Ущерть наливши душу

рідним краєм…

 

М. Нагнибіда

… Моє серце в степах

На кургані лежить,

Колос колосу дзвонить

Круг нього щомить.

І така широчінь, і така далина –

На півсвіту, мов дума,

простерлась вона.

 

Моє серце в степах…

Йому чутно крізь даль,

Як кипить і кипить

Над  Славутичем сталь.

Там, змагаючи спеку, змагаючи жар,

Владарює вогнем

мій земляк – сталевар.

 

Запоріжжя, як птах,

Там злітає в блакить,

Біля нього в степах

Моє серце лежить.

 

Ж. Кучмій

Запоріжжя, – краю рідний!

І до чого ж гарний ти.

Ти козацтва слави гідний

Славу цю – вікам нести.

 

Твоя Хортиця – скарбниця

України і моя,

Волі – матір і столиця.

Й гордимося ти і я.

 

Запоріжжя – краю отчий,

Хлібосольна сторона,

Як же дужу, дуже хочу,

Щоб рясніла борозна.

 

Краю рідного пшениці –

В тугоколосі були,

Ніжні сходили зірниці

І заводи – щоб жили!

 

Пізнавальна вікторина  “Чи знаєш ти свій край”?

1. Території яких повітів Російської імперії склали сучасну Запорізьку область? 

Олександрівський повіт Катеринославської губернії,  Мелітопольський повіт Таврійської губернії, Бердянський повіт Таврійської губернії (виділився 1842 р. з Мелітопольського).

2. У якому році  місто Олександрівськ  було перейменовано у місто Запоріжжя, а Олександрівську губернію – в Запорізьку?

 У березні 1921 року.

 

3. Яку назву Дніпру, головній річці Запорізького краю, дав свого часу  “батько історії”, грецький історик Геродот?

Борисфен -  північна річка.

 4. Яка річка, гордість Запорізького краю та України, у різних джерелах минулих літ мала назву Варух (широкий) та Еліс?

Дніпро

 5. .Який культурно - історичний об’єкт Запорізької області увійшов до переліку семи  чудес України?

Острів Хортиця

6. Т. Шевченко, М. Горький, М. Лисенко,  І. Рєпін, І. Бунін, В. Сєров. Що об’єднує цих людей?

Усі вони свого часу побували на о. Хортиця.

 7. .Який об’єкт  області свого часу називали  будівництвом  століття?

Дніпрогес. Його спорудження поклало початок історії запорізької промисловості. Після пуску гідроелектростанції на її електроенергії виросли такі промислові гіганти, як заводи “Запоріжсталь”, “ Комунар” та ін.

 

8. Найбільша в Європі та третя у світі атомна електростанція знаходиться в нашій області. Назвіть її.

Запорізька АЕС

 9. Сучасне життя краю пов’язане з появою на карті області нових міст, виникнення яких є наслідком бурхливого промислового розвитку регіону.  Які “молоді” міста області вам відомі?

Дніпрорудне, Енергодар, Степногірськ.

 

10. Назвіть найбільш відомі торгові марки Запорізького краю.

 АвтоЗАЗ,  АЗМОЛ, Укрграфіт, «Славутич», «Моліс», «Селена», «Солоха», «Вакула», «Хортиця».

 11. Запорізька область – це не тільки металургія, атомна станція, а й відома  житниця України. Назвіть найбільший сільськогосподарський район області.

Приазовський район.

12. Наш земляк - лідер найпотужнішого в Україні селянського повстання (ХХ ст.)

Нестор Махно.

 13. Свого часу ця людина була  першим секретарем Запорізького обкому  КП(б) України, а згодом  стала відомою не лише на теренах колишнього Радянського Союзу, а й в усьому світі. З  її ім’ям  пов’язана ціла епоха у розвитку вітчизняної історії. Назвіть цю людину.

Генеральний  Секретар  ЦК КПРС, Голова Президії Верховної Ради СРСР Л. І. Брежнєв. 

 14. Назвіть імена наших відомих земляків, яким присвоєно звання Герой України.

В. А. Богуслаєв,  В. А. Сацький, Л. Г. Головко, Ф. М. Муравченко, В. Л. Оробей,                 С. І. Поташник, В. М. Синяков.

 

15. Хто з Президентів  Росії, у якому році і з якої нагоди відвідав Запоріжжя?

Путін В. В., у 2002 р. з нагоди святкування 70-річчя Дніпрельстану.

 16. У якому місті області споруджено пам’ятник помідору?

У Кам’янці -  Дніпровській. Держлісгосп Кам’янсько – Дніпровського району у 2008 р. увічнив головний місцевий стратегічний продукт – помідор біля прохідної підприємства.

17. Низку жанрових картин, присвячених будівельникам Дніпрогесу, створив учень Іллі Рєпіна, видатний художник,  наш земляк. Назвіть його ім‘я.

Ісаак Бродський.

 

18. Відомий запорізький журналіст та літератор влітку 2008 року влаштував веломандрівку Україною “Українська паралель”, яку присвятив 70-річчю утворення Запорізької області. Назвіть його ім’я.

Володимир Супруненко

19. Він піднімався на Еверест, на яхті об’їхав Антарктиду, бував на Північному та Південному полюсах нашої планети, здійснив чотири кругосвітні подорожі. Він учасник  чотирьох  десятків унікальних експедицій, яхтовий капітан, лауреат премії ООН “CLOBAL 500”, володар призу ЮНЕСКО “За чесну гру”, кавалер ордена Дружби народів. Назвіть ім’я цієї відомої людини, нашого земляка.

Федір  Конюхов.

  20. Яку назву має Міжнародний  кінофестиваль, який проводиться кожного літа в Бердянську?

«Бригантина».

 21. Назвіть місто області, яке щорічно приймає міжетнічний фестиваль “Ми – українські”?

 Приморськ.

22. У 1955 році до Запоріжжя приїхала знімальна група Одеської кіностудії, яка отримала замовлення на фільм про металургів. У 1956 р. фільм вийшов на екрани, мав величезний успіх й увійшов до скарбниці шедеврів радянського кіно. Як називається фільм?

    «Весна на Заречной улице».

 23. У 1964 році запорізький  надваговик переміг на Олімпіаді в  Токіо  легендарного    Ю. Власова й здобув неофіційний титул найсильнішої людини планети. Нині ця людина проживає в Росії, але є почесним жителем м. Запоріжжя. Назвіть її ім’я.     

 Леонід Жаботинський.