Ми – частина українського народу!

 

Відлітають раніше цьогоріч у вирій птахи.

Канонада мабуть їх дуже лякає.

Жаркий серпень до того ж дається взнаки.

Лише ми рідний край не лишаєм.

На деревах раптово лист пожовтів.

І його мабуть теж війна обпалила.

В чужині є багато прекрасних світів.

Але нам сторона рідна мила!

Я не вернусь із чужини на Україну.

Бо я її ніколи й не лишав.

Поки є сили, рідну землю не покину!

Наш рідний край – то є наша душа!!!

Не перелітні птахи і не листя ми,

Що сліпо підкоряються природі.

Були і залишаємось людьми!

Ми є частина українського народу!!!

І хоч біда прийшла зненацька у наш дім,

Ми ворогам домівку рідну не лишаєм.

І не допустимо, щоб хтось із ворогів

Спокійно жив у нашім ріднім краї.

Знов повернуться з вирію птахи.

І мирне сонце вільну землю обігріє.

Лежатимуть в землі всі вороги.

А рідний край прекрасним буде, немов мрія.

Ми не лишили свою землю на поталу.

Ми боремось, як можем, за свободу,

Щоб Україна ще прекраснішою стала.

Бо ми - частина українського народу!!!

Павло Похилько

11.08.2022