Чому навчальний рік починається 1 вересня

Традиційно навчання в Україні, як і у ще 122 країнах, розпочинається 1 вересня. Але ця дата не випадкова і вона має цікаву історію.

 Вважається, що

Вперше рахувати початок року з початком осені стали з 1492 року. Новий рік 1 вересня збігається із церковним початком року. А оскільки у ті часи усі школи були при церквах, то й логічно, що навчання в них починалося за церковним календарем - тобто 1 вересня

 А ви знали, що  

У 325 році імператор Римської імперії Костянтин Великий вирішив починати Новий рік з 1 вересня. Цю традицію запозичили й інші країни, а у кінці ХV ст. вона з'явилась і на теренах сучасної України. Тоді вперше рахувати початок року з початком осені стали з 1492 року.

Проте цікаво знати, що

За часів правління Петра Новий рік перенесли на січень. Але от навчальний рік у гімназіях, університетах і школах не змінився. Лише у селах навчання починалося з 1 грудня.

Разом із цим на території України до середини 30-х рр. XX ст. початок навчального року коливався. Зазвичай діти йшли на навчання після завершення польових робіт.

Коли починається навчальний рік в інших країнах

В Україні та ще 122 країнах світу діти йдуть до школи першого вересня, у 43 країнах новий навчальний рік починається першого січня, ще у 16 країнах початок навчання припадає на березень. Що стосується інших країн, то в них немає єдиної дати.

Цікаві факти про День знань

* Одним з ініціаторів введення і автором назви свята став радянський педагог Федір Брюховецький. Він поклав традиції першого і останнього дзвоників.

* Першокласники Німеччини у День Знань приходять до школи не з квітами, а з великим різнокольоровим пакетом. Цій традиції майже 150 років. Напередодні свята діти майструють конусоподібний пакет, в який батьки кладуть солодощі та потрібні для навчання речі; вже сидячи за партою, першокласники можуть розгорнути яскравий шкільний подарунок і подивитися, чим цікавим його наповнили батьки. 

* В давнину 1 вересня відзначалося як свято жнив.

* Найдовший урок був зареєстрований в Австралії. Тривав він 54 години. Весь цей час професор начитував свій лекційний матеріал студентам.

А ви знали, що  

1 вересня як державне свято було засновано у 1984 році указом Президії Верховної Ради СРСР "Про оголошення 1 вересня всенародним святом – Днем знань". У незалежній Україні свято було офіційно встановлено 13 травня 1993 року.

Але також цікаво

З приходом радянської влади, а разом із нею й обов’язкової початкової освіти, усі діти віком 8-10 років мали йти до школи восени. Але День Знань у різних навчальних закладах відбувався по-своєму. Так, діти у міських школах поверталися за парти із середини вересня. А сільські дітлахи долучались до шкільної науки вже з кінця жовтня, по завершенні робіт у полі, на городі.

У 1932 р. тогочасний Уряд УРСР прийняв рішення поєднати свято Міжнародного юнацького дня із Днем початку нового навчального року. Так 1 вересня 1933 р. всі діти в школах радянської України сіли за парти.

У 1935 р. з метою уніфікації шкільної системи освіти була прийнята спеціальна постанова. Згідно з цим нормативним документом Початок нового навчального року (День знань) був єдиним для усіх навчальних закладів — 1 вересня.

ОГО-ГО!!!

Історичні документи свідчать, що початок навчального року  відзначався дуже помпезно, включаючи навіть вуличні демонстрації учнів та педагогів (звичайно, до початку ІІ світової війни).

Помпезні демонстрації з нагоди початку нового навчального року зникли до початку 60-х років ХХ ст.. Замість них з’явилися шкільні лінійки.

Використані джерела:

https://op.ua/news/blogi/chomu-den-znan-1-veresnya

https://www.rbc.ua/rus/styler/nikoli-zdogadalis-os-chomu-navchannya-rozpochinaetsya

https://u-news.com.ua/153222-nikoly-b-ne-zdogadalys-os-chomu-navchannia-rozpochynaietsia-1-veresnia.html -

https://itvmg.com/news/1-veresnya-chomu-navchannya-v-ukraini-pochinaetsya-same-tsoho-dnya-89233

https://nubip.edu.ua/node/133013 

  

 З ПЕРШИМ ДНЕМ ОСЕНІ!!!

А завтра нас усіх чекає осінь –

Красива, фантастична, золота!

І вересневі ранки – теплі, босі,

І вечори, й холодна ніч густа…

І кава ароматна на світанні,

І неба ясно-синя височінь…

Нехай ця осінь втілює бажання,

Тож відпускайте мрії в далечінь!

Вікторія Чорній

 

 ЛІТО, БУВАЙ!!!!

Як недоречно осінь наступає!

Та літо гречно гостеньку вітає –

        шляхетності сеанс!

Примхливу даму приголубить літо,

майбутні драми барвами ще вкрито –

        короткий цей альянс.

Почне каприза враз вередувати,

в холодні ризи літо зодягати –

        було так з віку в вік.

Хто був нещирий – згодом стане ясно...

Летить у вирій літечко прекрасне...

        На цілий довгий рік

Світлана Моренець

                                         

 Мурашиний лев звичайний 

Мурашиний лев звичайний (Myrmeleon formicarius) — вид комах з родини Myrmeleotidae, один з найпоширеніших видів сітчастокрилих української фауни.

Ця сітчастокрила комашка у дорослому віці має абсолютно невинний вигляд.

 

Зовнішньо личинка мурашиного лева нагадує головастого кліща.

Личинка викопує у сипучому піщаному ґрунті пастку для полювання. Комаха робить це головою, до якої притиснуті верхні щелепи — разом усе це утворює пласку поверхню. Різкими рухами цієї «лопатки» вона викидає ґрунт назовні. Через сипучість піску ямка набуває конічної форми. Глибина ямки може в результаті становити до 5 см, а діаметр до 7-8 см.

Сама личинка ховається попід ґрунтом на самісінькому дні, виставивши назовні гострі кінчики щелеп і невеличкі очі.

 
Коли дрібні комахи (найчастіше мурашки) опиняються на краю пастки, вони разом з піском сунуться до її низу, краї вирви починають обсипатися під ним, і комаха опиняється на шляху до дна ями. Личинка сприяє цьому — вона жбурляє у них піском. 

 На самому ж дні комашку чекають гостинно розкриті щелепи господаря, якими він може утримати здобич, що навіть більше за розмірам ніж він сам. Через щелепи у жерву впорскується отрута та травні соки, а потім все це всмоктується у лева. Всі залишки жертви (а точніше його шкірка) одним рухом голови викидаються з вирви.

 

За 3-4 роки такого життя личинка лева встигає сплести навколо себе кулястий кокон, в якому вона перебуває до того часу, щоб стункою комашкою злетіти підкорювати небеса.

 Цікаві факти про побутові речі

Пральною машиною зараз нікого не здивуєш. Але був час, коли прання було дуже важким і тривалим процесом. Та й сама машина дещо змінилася з часу свого існуівння.

А було це так:

Без електрики, без пральних порошків з різноманітними запахами та без зручної центрифуги, яка сушить одяг, українці користувалися навіть в 20 сторіччі.

Прототипом пральної машини було жлукто — видовбана зі стовбура дерева величезна посудина. 

Одяг золили: заливали в бочці гарячою водою, клали нагрітий камінь, додавали попіл замість порошку. 

Потім всі речі полоскали на річці, навіть взимку.

Це був складний і тяжкий фізично для пралі процес.

Нині жлукто в господарстві не використовується, його можна зустріти лише в музеях або приватних колекціях. 

Така посудина родом із ХХ століття експонується в Меморіальному музеї-садибі філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа.

https://www.facebook.com/watch/?v=398291607807310

Цікаво знати

Вперше пристрій для прання речей представив в 1797 році Натаніель Бріггс. Така «побутова техніка» в той час виглядала як ящик з дерева, що має раму. Остання приводилася в рух за допомогою сили. Уже в 18 столітті вдалося дещо полегшити і прискорити процес прання одягу. Після того, як з'явилася пральна машина такого плану, розробки та винаходи не припинялися.

У 1851 р американець Джеймс Кінг запатентував пральну машину з обертовим барабаном, яка дуже нагадувала сучасну. Тільки привід у його машини був ручним.

Виготовлена пральна машина була в вигляді діжки, що має циліндр з дірками. Останній закріплювався на центральному стрижні і приводився в обертання. Особливість роботи установки полягала в наступному:

–  всередині такої конструкції містилося білизна;

–  потім заливався мильний розчин;

– процес прання запускався за допомогою спеціального приводу, який обертали руками.

Але прилад відрізнявся громіздкістю і вимагав чималих фізичних зусиль.

Більше читайте тут:

https://www.moyo.ua/ua/news/istoriya_izobreteniya_stiralnoyi_mashiny_5_unikalnyh_faktov.html