"Баба Зеба" – хто ж вона?
Якщо ви проводили
своє дитинство в селі і бігали босоніж, то неодмінно страждали від «укусів»
цієї «баби». Навіть якщо й не знали, хто вона така.
Насправді, це якірці́
колючі – багаторічна повзуча трав'яниста рослина,
від 10 до 50 см. Якірці мають розгалужене стебло, яке
килимком стелиться по землі, і опушені парноперисті листочки, з пазух яких
виглядають квіти приємного лимонного кольору. Так і хочеться в літню спеку
босоніж походити по такому зеленому килимку… Але не поспішайте! Рослина дуже
підступна!На місці кожної квітки
досить швидко з’являється жорсткий, колючий плід. На перший погляд він нагадує
горошину, але з величезними шипами.Такі горошини зовсім
непомітні на сухій землі. Проте вони є великою загрозою як для босих ніг і собачих лап, так
і для
велосипедних шин.
В народі рослина
відома як «бабині зуби» (мабуть
звідси й Баба Зеба), наукова назва – якірці сланкі (Tribulus terrestris). В
Україні вони поширені в основному на півдні. Зустрічаються на городах, полях,
біля доріг.
Звичним місцем для
якірців є баштани, тож місцеві мешканці називають рослинку «кавунцями».
З першого погляду і не збагнеш, за що рослину
охрестили «бабиними зубами»! Та придивившись, побачиш не лише жовті квіточки на
кінці стебельця – біля кореня дозрівають вкриті гострими довгими шипами плоди,
за які рослину прозвали «рогоглавником».
Оті «якірці» так міцно чіпляються до ніг та хутра тварин, взуття і одягу людей,
навіть до коліс автомобілів, що можуть «подорожувати» на велику відстань. А в
місцях масового поширення легко пробивають колеса, добряче дошкуляючи
велосипедистам.
Завдають якірці значної шкоди і скотарству.
Тварини, надто з білим хутром, які випадково їх поїдають, можуть навіть
загинути, бо рослина підвищує чутливість організму до сонячних променів.
Народними назвами є кавунці, якорці, баранці.
Комментариев нет:
Отправить комментарий