Хвилинка поезії

Присвячено Дню мого народження

Ось уже й листопад закінчився –

Промайнув ще один рік життя.

Але я не журюся за ним –

Знаю, в юність нема вороття.

 

Хай говорять, що день цей сумний,

Що минають роки безворотно –

День народження – кращий із свят,

Я чекаю його безтурботно.

 

Наче знову дитинство вернеться

В подарунках, у квітах, в словах,

Наче  сонце мені усміхнеться,

Побуває у мене в гостях.

 

Що ж, дитинство не вернеться знов.

Не повернеться юність ніколи.

І проходить неспішно життя

По сходинках життєвої школи.

 

Так і осінь неспішно проходить,

Жовте листя з дерев опада.

Не повернеться юність ніколи –

Так до чого ж тут зайві слова…

(з поетичного зошита Похилько Н.А.)