Чому жорсткий диск називають вінчестером?
Жорсткий диск (англ. hard disk drive, HDD) або накопичувач на магнітних дисках – енергонезалежний носій для постійного зберігання та подальшого використання інформації. У комп’ютерному сленгу – «вінчестер».Жорсткий диск може
бути внутрішнім або зовнішнім і має ємність у кілька сотень гігабайт (ГБ). Він
складається з алюмінієвих, скляних або композитних пластин (від 1 до 14),
покритих магніточутливим матеріалом, головки для читання та запису
(розташованої в герметично закритій коробці) та інтерфейсу (який ще називається
контролером) для підключення до центральної системи.
За однією з версій,
назву «вінчестер» (англ. Winchester) накопичувач отримав завдяки керівнику
проекту, що працював у компанії IBM Кеннету Хотону (англ. Kenneth E. Haughton).
В результаті у 1973 році був випущений жорсткий диск моделі IBM 3340, який
вперше об’єднав в одному нероз’ємному корпусі пластини диска та зчитувальні
головки.
При його розробці
інженери використовували коротку внутрішню назву «30-30», що означало два
модулі (у максимальній компоновці) по 30 мегабайт кожен, що за співзвучністю
збіглося з позначенням популярної мисливської зброї – гвинтівки «Winchester
Model 1894», яка використовує гвинтівковий набій .30-30 Winchester.
Також існує версія,
що назва походить виключно від назви патрону, що також випускався «Winchester
Repeating Arms Company», першого створеного у США боєприпасу для цивільної
зброї малого калібру на бездимному пороху, який перевершував патрони старих
поколінь за всіма показниками і відразу завоював найширшу популярність .
У Європі та США
назва «вінчестер» вийшла з ужитку в 1990-х роках, в українській мові збереглася
і набула напівофіційного статусу, а в комп’ютерному сленгу скоротилася до слова
«вінт».
Комментариев нет:
Отправить комментарий