А вам подобається морозиво?

Небагато знайдеться людей, які зовсім не люблять морозиво. Ним із задоволенням смакують і діти, і дорослі.

Морозиво – це заморожений десерт, що виробляють переважно з молока, вершків, масла, цукру з додаванням смакових та запахових речовин, туди ще добавляють різні фрукти та ягоди.

Морозиво може бути також фруктовим (на основі соку і м’якоті фруктів і ягід). Таке морозиво називають сорбет.

 

Морозиво – не тільки смачний, але і поживний десерт. За кількістю кальцію пломбір може змагатися навіть з сиром. Також, до складу морозива входить білок, багато вітамінів (A, B, D) і мінеральних речовин, в числі яких магній, калій, фосфор, натрій, які легко і швидко засвоюються.

 

 

За право називатися батьками морозива можуть поборотись кілька народів. У першу чергу, китайці – саме вони першими почали робити солодкий лід, рецепт якого тримали у суворій таємниці. Китайці вважали, що ремесла виробництва шовку й морозива принесуть їм світову славу. З шовком так і вийшло. А стосовно морозива вони прорахувалися. У китайців цей засіб від спеки перейняли араби, індійці, іранці.

У IV столітті до н.е. Олександр Македонський, який погано переносив спеку, вживав фруктові соки зі снігом, який доставляли з гірських вершин раби.

Любив морозиво і римський імператор Нерон (1 століття н.е.).

У Русі, де також ніхто не знав нічого про китайське морозиво, набув поширення спосіб приготування холодного десерту: заморожене молоко дрібно стругали й перемішували зі свіжими ягодами. Трохи пізніше почали заморожувати сир, вершки й додавати сухі родзинки чи абрикоси.

У ХІІІ столітті італійський мандрівник Марко Поло привіз у Європу кілька способів приготування невідомої доти страви. Влітку 1660 року італієць Франческо Прокопіо відкрив у Парижі продаж морозива і став першим європейським морозивником. Незабаром морозиво підкорило увесь світ.

З 1750 року у Франції почали виготовляти цю страву, яка швидко стала улюбленою.

У США перше згадування про публічний продаж морозива зустрічаємо в травні 1777 року. Виробництво його стрімко зросло наприкінці XIX століття, коли з'явилися досконалі холодильні машини.

Словом, морозиво – продукт міжнародний. Слов'яни принесли в спосіб приготування страви різноманітні наповнювачі, в Західній Європі винайшли безліч промислових способів його виробництва, американці придумали виробництво вафельних чашечок та ескімо (морозиво на паличці, глазуроване шоколадом).

У 1851 в Балтиморі молочар Джекоб Фуссель заснував перше у світі промислове виробництво морозива.

Цікава інформація. Історія київського морозива.

У 19 столітті продавців морозива треба було шукати у міських садах та парках. Невеличкі бочечки часто носили просто на голові, відпускали продукт у маленькі стаканчики, на додачу видавали дерев’яну ложечку. Коли десерт з’їдався, посуд треба було повернути продавцю. Вибагливі ласуни купували морозиво у продавців з візками. На льоді стояли відерця з різними сортами, тож можна було купити кілька кульок та ласувати полуничним, вершковим чи крем-брюле.

Для більш вимогливої публіки існувала кондитерська Семадені, справжня візитівка Києва. Бернард Семадені прибув до Києва зі Швейцарії. Тут він створив цілу мережу кондитерських. Найбільш прославлена знаходилась на нинішньому Майдані. Морозиво у Семадені пропонували будь-яке: змішували пломбір з розтертими фруктами, до того ж не тільки зі звичними малиною, вишнями, абрикосами та полуницями, а й з екзотичними персиками та ананасами. Робили популярне морозиво з шоколадом та горіхами, меренги з морозивом, каву з морозивом та інші цікаві десерти. Поряд з кондитерською знаходились міська дума та біржа, фінансисти та чиновники полюбляли обговорювати свої ділові питання за чашкою кави чи шоколаду. Гімназистки збирали гроші, щоб разом із подругами вибратися до Семадені на шоколад та морозиво. Кияни йшли сюди родинами на тістечка, сухе варення та склянку кефіру, який був тоді популярним напоєм для краси та здоров’я. Тут можна було придбати коробку шоколаду з Парижа, торт у вигляді кошика з квітами, букет з цукерок. Мережа існувала до 1925 року.

У світі є чимало дивацьких музеїв, однак справді екзотичним є американські музеї морозива в Чикаго чи в Лос-Анджелесі! Мало хто не любить цей смаколик, тож похід до музею буде максимально веселим та ситним.

 
Музеї морозива відкриті також в Італії, Сінгапурі.

В Україні в Житомирі встановлено пам’ятник цьому смачному десерту.

 

Іноді можна почути, що сучасне морозиво - суцільна хімія. Так, вибір морозива сьогодні надзвичайно великий і, зрозуміло, деякі його види можуть містити компоненти штучного походження. Коли ви вибираєте пломбір для себе і своїх домашніх, обов'язково звертайте увагу склад продукту, зокрема на відсутність в його складі рослинних жирів.

І просто насолоджуйтесь. Недарма ж, морозиво належить до тих продуктів, які здатні підвищувати настрій.