24
травня – День слов'янської писемності і культури
Брати Кирило і Мефодій народилися у ІХ
столітті в грецькому місті Солунь у сім'ї воєначальника.
Кирило створив слов'янську абетку на основі грецької. Аби
передати фонетичні особливості слов'янської звукової системи, він доповнив
абетку новими буквами, запозиченими з глаголиці. Згодом глаголиця лягла в
основу кирилиці, на основі якої склалися алфавіти багатьох слов’янських
народів.
Запровадження кирилиці стало величезним культурним
зрушенням в історії слов’янських народів, адже сприяло поступовому формуванню у
них власних мов, традицій, освіти й культури загалом.
Брати перекладали слов’янською мовою
богослужебні книги, зокрема Євангеліє та Псалтир, а також самі писали
оригінальні твори і проповідували православ’я.
З
ініціативи Мефодія було розпочато переклад основних книг Старого Завіту
Загалом Кирило і Мефодій переклали значну кількість книг,
що стало передумовою започаткування слов'янських літературних мов і книжкової
справи. Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське
Остромирове Євангеліє 1056–1057 років.
Традиції
У Чехії свято на честь Кирила й Мефодія почали відзначати в 1349 році,
у Болгарії – в 1851;
В
Україні ім'я Кирила і Мефодія мала перша
українська політична організація в Києві – Кирило-Мефодіївське братство (1845–1846), а відзначають свято на державному рівні з 2004 року.
Дещо з історії
Слов'янська
писемність була створена в IX столітті, приблизно у 862-863 роках. Кирило за
допомогою старшого брата Мефодія створив слов’янську абетку на основі грецької,
суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені
дві абетки - глаголиця і кирилиця. Кирилиця поширилась серед східних і
південних слов'ян та стала основою багатьох сучасних слов’янським мов, в тому
числі й української. Слов’янська абетка складалась з 38 букв, на неї Кирило
витратив «три місяці і все життя, бо просвіщати народ без письмен його мови
однакове, що намагатися писати на воді!»
Вшанування
пам'яті засновників слов'янської писемності й літератури має давню традицію: у
Чехії свято на честь Кирила й Мефодія почали відзначати в 1349 році, у Болгарії
– в 1851. В Україні ім'я Кирила і Мефодія мала перша українська політична
організація в Києві – Кирило-Мефодіївське братство (1845–1846), а відзначають
свято на державному рівні з 2004 року.
Слов'янська
писемність була створена в IX столітті, приблизно у 862-863 роках. Кирило за
допомогою старшого брата Мефодія створив слов’янську абетку на основі грецької,
суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені
дві абетки - глаголиця і кирилиця. Останній отримав свою назву на честь
засновника. Кирилиця поширилась серед східних і південних слов'ян та стала
основою багатьох сучасних слов’янським мов, в тому числі й української.
Слов’янська абетка складалась з 38 букв, на неї Кирило витратив «три місяці і
все життя, бо просвіщати народ без письмен його мови однакове, що намагатися
писати на воді!»
Мова – це наша зброя
Вийшовши із родини слов’янських мов українська стала
невід’ємною частиною всесвітнього простору та є однією з наймелодійніших мов. Мова – це наш скарб,
який ми наповнюємо і трансформуємо, зберігаючи її самобутність та унікальність.
Писемна та усна мова є основою нашою культурного надбання, важливою частиною
ідентичності українців, ознакою нашого народу. Вона жива й розвивається
протягом тисячоліть, вбираючи в себе слова та фразеологізми всіх етносів, що
проживають в Україні.
Важливо
берегти свою мову та культуру, аби вона не зникла та не розчинилась серед
інших. Мова – це ще одна наша зброя у протистоянні ворогу.
Україна є
невід’ємною частиною європейської родини, бо має одні витоки зі східно – та
південоєвропейськими державами, спільну історію, писемність, культуру.
більше дізнатись - тисніть на посилання https://www.youtube.com/watch?v=KyNSA-ZQMlY
Комментариев нет:
Отправить комментарий