Вивірка чи білочка?

 

Хто з нас не знає цю симпатичну тваринку? Навіть маленькі діти завжди легко відрізняють білочку від інших тварин. Проте далеко не кожен з українців знає, хто така вивірка?

Отож, давайте розбиратися.

Вважається, що слово «вивірка» має більш древнє походження та походить від праслов’янських форм з коренем «ver», що означає «вигинати». Тоді як «білка» та «білиця» є більш пізніми утвореннями. Спочатку білицями звали лише рідкісних вивірок з білим хутром.

У літописних джерелах цю тваринку називали віверицею, пізніше — виверицею.

 
В українській мові ще на початку 20-го ст. для назви цього лісового звіра здебільшого використовувалася назва «білка». Зокрема, ця назва була поширена на Наддніпрянщині, про що свідчить зокрема Іван Огієнко у своєму Стилістичному словнику української мови (вид. у Львові 1924 р.).

Більшість загальних словників української мови різних часів (зокрема словник Грінченка 1907 р., Історичний словник під редакцією Тимченка, Енциклопедія українознавства під редакцією Кубійовича подають слова білка та вивірка як синоніми, а той же Іван Огієнко надає терміну вивірка перевагу.

 

Наразі для назви цієї лісової тварини використовуються обидва слова.

Поруч з назвою «вивірка» ще зустрічаються варіанти «вевірка» та «вевюрка». На Галичині можна зустріти назву «вівериця» як аналог існуючому в країні синоніму цього звіра – «білиця».

  

Етимологічно походження слова білиця (білка) виводять від давньої традиції іменувати коштовне хутро як «біле». Згідно з 7-томним Етимологічним словником української мови в давньоукраїнських текстах слово білка позначало лише рідкісний вид білих вивериць («бѣла вѣверица»). Імовірно, це слово почало витісняти слово вивірка на Наддніпрянщині з XIV ст.

Джерела:

https://uk.wikipedia.org/wiki/  

http://svitdovkola.com.ua/vyvirka-chy-bilka/