Читацькі вітрила

Українські вареники – історія та походження назви

Вареники з давніх-давен вважаються українською національною стравою. Ці вироби з тіста оспівані в народних піснях, описані в казках та згадуються у віршах.

Звідки прийшли вареники

Та мало хто знає, що насправді всіма улюблені вареники є запозиченими з турецької кухні. Саме так, ця страва має східне походження. В Туреччині ліпили пиріжки дюш-вар, вони були з прісного тіста з різними начинками, які згодом варили. Коли українці спробували турецьку дюш-вару, вони залишилися від неї в захваті і перейняли рецепт приготування, але змінили злегка начинку і спростили спосіб виготовлення тіста.

Отже, страва з Туреччини, яке там називалося дюш-вар, або дюш-вару, полюбилося українцям і отримало нову назву «вараники», яку згодом переробили на «вареники». Така назва пов'язана зі способом приготування, що цілком логічно: якщо варять, значить, вареники.

Науковці ж вважають, що вареники готували ще в язичницькі часи, причому надавали їм особливого значення. Вважають, що вперше їх стали вживати в стародавньому Трипіллі, за кілька століть до нашої ери, і вареники тоді ототожнювали з місяцем і плодовитістю. Борошно для тіста брали з різних видів злаків: жита, гречки, пшениці, ячменю.

Вареники – візитна картка України

В Україні ця страва настільки прижилася, що стала візитною карткою. Вареники готують по всій країні, для тіста використовують не тільки пшеничне, а й гречане та житнє борошно. А різноманіття начинок для тіста перевищує цифру 30. Вареники можуть бути солоними: з бринзою та картоплею. З пшоном чи гречкою. Зі шпинатом, печінкою, м’ясом та, навіть, маком. А що вже говорити про ягідні та фруктові вареники: з вишнею, чорницею, полуницею, малиною, сливами, яблуками.

Вареники стали традиційною стравою кухні України, а деякі навіть звели їх для себе в культ. Варто тільки згадати Солоху з творів Гоголя, яка ліпила їх з особливим задоволенням.

Вареники чи пироги?

Кожен український регіон має свій рецепт начинки для вареників. На території західної України вареники ще називають пирогами. Старше покоління жартує, якщо маленькі, то це вареники, а якщо пироги – так розміром у пів долоні.

Ворожіння на варениках

У багатьох регіонах України на варениках нерідко гадають. Наприклад, при приготуванні молоді дівчата разом з начинкою в тісто загортали папірець, на якій було написано чоловіче ім'я. Перший вареник, котрий спливав при варінні, розрізали – й дізнавалися ім'я свого нареченого!

Є ще й інший спосіб ворожіння. Українка ставила вареники перед домашнім улюбленцем, кішкою або собакою, довіряючи йому свою долю. З яким ім'ям тварина вибере вареник, той і буде нареченим. Однак якщо кіт просто надкусивав вареник і не з'їдав його – то це означало, що й наречений так само поведеться з дівчиною. Якщо ж кіт віднесе вареник далеко від своєї миски - то значить, свати приїдуть здалеку, а весілля гратимуть далеко від рідної домівки.

Вареники в Україні вважаються магічною їжею,

яка здатна допомогти в багатьох життєвих ситуаціях. Адже навіть процес їх приготування можна порівняти з мінливими стадіями нічного світила. Вирізаний круг з тіста асоціюється з повним Місяцем, а готовий вареник схожий на молодий півмісяць. І за переказами, кількість вареників на тарілці повинна відповідати кількості днів у місяці й складати рівно 29 штук.

Ще дещо цікаве про вареники

Для цієї страви не існує визначених розмірів. Традиційний український вареник удвічі більший за російський пельмень і чи не вчетверо об'єднання ємніший, аніж італійський равіолі. А у знаменитому творі М. Гоголя "Вій" оповідається про вареники діаметром 30-40 см, розміром з капелюх. Письменник у своїй творчості неодноразово згадував про традиційну страву з тіста з начинкою.

Неймовірний факт про вареники:

У камені вареник увічнили у канадському Глендоні. На центральній площі міста височіє пам'ятник варенику, який вважається ... офіційним символом міста! Кулінарне диво з каменю заввишки 9 метрів важить майже три тони. Не дивно, що канадці у такий спосіб виразили свою любов до українських вареників. Не забуваймо, що у країні кленового листа проживає найчисленніша в світі українська діаспора.

Шанують традиційні наїдки і в самій Україні

Українці не втомлюються висловлювати любов та шану до своєї улюбленої страви. У 2006-му році в місті Черкаси відомий скульптор Іван Фізер звів перший в Україні пам’ятник варенику.