Міжнародний день супу
У національній кухні будь-якої країни існують рецепти цієї
страви. Суп готують як влітку, так і в зимовий період. Супи допомагають
насититися і відновити сили, підвищити тонус. А лікарі впевнені в корисності
супів навіть під час хвороби, прописують хворому легкі бульйони та овочеві супи
для відновлення сил.
Готувати їжу методом варіння люди навчилися після
того, як опанували смаження на вогні. Новий спосіб обробки дозволяв скоротити
час, при цьому продукти виходили більш рівномірно приготованими. Коли й де саме
зварили перший суп, залишається загадкою, однак
дослідники вважають, що ця страва з’явилася дуже давно — на самому початку
кулінарної історії людства. Про це свідчить глиняний посуд віком 20 тисяч
років, знайдений археологами в Китаї. Цей посуд має сліди перебування на
вогнищі, і хоч неможливо точно стверджувати, що саме в ньому готували, проте
водонепроникність та термостійкість артефакту дає підстави припускати, що це
був бульйон з м’яса та інших продуктів.
Супи в різних країнах світу
Греція та Рим
Для давніх греків та римлян суп був доступною стравою,
чому є літературні свідчення. Наприклад, в п’єсі Арістофана «Лісістрата», написаній в 411 році до нашої ери, воїн купує овочевий суп
у вуличного торговця, а свій шолом використовує замість тарілки. Дуже
популярними в античні часи були супи із зернобобових — гороху та сочевиці.
Також використовували капусту, фенхель, моркву та цибулю, а в якості прянощів
до страви додавали кмин, орегано, м’яту й гірчицю. Оливкова олія, як
розповсюджений продукт у Середземномор’ї, теж була складовою супів.
Спартанці вживали легендарний «чорний суп», приготований зі свинячої
крові, м’яса та оцту.
Такий білковий концентрат мав сприяти силі та витривалості воїнів. Для римських
легіонерів готували цибулевий суп — він був дешевим,
простим в приготуванні та мав антибактеріальні властивості.
Китай
Китайці кажуть, що обід може бути без м’яса, але
він неможливий без супу. Культура
цієї страви в Китаї має давню історію — перші рецепти супів, які дійшли до
нашого часу, написані більш ніж 2 тисячі років тому. Китайські супи мали поетичні назви —
наприклад, «золотий місяць над морем», але інгредієнти в більшості були
звичайні. В якості м’яса найчастіше використовували курку, а овочі додавалися
різноманітні.
Європейські країни
В Середні віки в європейських
країнах розповсюдженою їжею були юшки, тобто супи, які відрізнялися своїм
складом в залежності від фінансових можливостей людей. У заможніших вони були
на м’ясному або рибному бульйоні, а в бідняків — просто на овочевому відварі з
додаванням різних злаків. З’явилися більш зручні та глибокі ложки, придатні для
споживання рідких страв, а в супи стали додавати макаронні
вироби. Також супи використовували як легку, поживну та відновлювальну дієту
для недужих.
До XV століття тільки французька кухня мала близько
70 різновидів супів. Але ставитися до супу як до страви високої
кухні почали тільки у XVIII столітті. Прогресивні кулінари вважали, що суп, як
увертюра в опері, має задавати тон всьому бенкету. Під час Французької
революції багато кухарів, які служили в аристократів, втекли до інших країн,
захопивши з собою кращі кулінарні традиції. Культура супів почала швидко
розвиватися в Європі та США.
Коли заходить мова про українські супи, першим згадують борщ,
хоч ця страва настільки самобутня, що навіть дивно сприймати її як різновид
супу. Здавна борщ символізував міцну родину, бо всі інгредієнти готувалися
разом у глиняному горщику в печі, обмінюючись смаками й ароматами і в
результаті ставали єдиним цілим. Рецептів борщу дуже багато, але обов’язковим інгредієнтом
є буряк. Ця страва для українців стала не просто їжею, а й важливою частиною
національної культури.
Концентрати, концентровані супи…
Науковий прогрес XIX – XX століть сприяв тому,
що супи здобули нову форму — сухого концентрату. Новинка виявилася дуже
зручною, особливо для мандрівників. Наступним етапом стала поява рідкого
консервованого супу, одразу готового до споживання. Цей продукт здобув справжнє
визнання, особливо в США, де в 60-х роках минулого століття кожна родина мала
про запас мінімум вісім банок консервованого супу.
Діти часто відмовляються
їсти овочі у їх звичному вигляді, хоч це —важливе джерело вітамінів. Вдалим рішенням в такій
ситуації стають супи-пюре, адже окремі складові в них неможливо розрізнити.
Завдяки цьому вдається нагодувати маленьких гурманів не тільки смачною, а й
корисною їжею.
МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ СУПУ
В ІСТОРІЇ
1584 – Перше в історії документальне свідчення про український борщ — у
записах німецького мандрівника й купця Мартіна Груневега.
1765 – Француз Буланже відкрив у Парижі заклад, в якому готували й
продавали різні види бульйонів. Вивіска обіцяла врятувати від фізичного
виснаження, а в самій назві було слово «restauro», що означає «відновлення».
Відтоді назву «ресторан» стали застосовувати для закладів громадського
харчування.
1882 – Швейцарець Юліус Маггі почав виробництво
бульйонних кубиків. Продукт був орієнтований на незаможних людей, які рідко
купували м’ясо, а завдяки сухому бульйону завжди могли приготувати поживний і
смачний суп.
1897 – Американська фірма Campbell Soup Company, найбільша в світі
компанія з виробництва консервованих супів, створила суповий концентрат. Для
приготування супу достатньо було розвести його вдвічі водою та підігріти.
1962 – Супові консервні бляшанки «Campbell’s» стали об’єктами відомої
серії картин культового митця Енді Ворхолла.
2020 – Український борщ став одним з елементів в переліку Національної
нематеріальної культурної спадщини.
ЯК ВІДЗНАЧАТИ
МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ СУПУ?
5 квітня — чудовий привід для обіду всією родиною
з апетитним домашнім супом на столі, адже кожна господиня має власний
«фірмовий» рецепт, який полюбляють всі домашні. Але, оскільки це святковий
день, варто спробувати приготувати суп не за звичною традицією, а створити щось
нове й оригінальне.
Комментариев нет:
Отправить комментарий