Лист до моїх друзів

Тривалий час я не заглядала до свого блогу. На це були свої причини: спочатку не до того було, потім кілька днів не було Інтернету, та й настрій не той, щоб робити публікації. А ось тепер нарешті вирішила зазирнути на свою сторінку. Скажу чесно: мені стало трохи соромно за те, що я залишила своїх читачів блогу. Я згадала зараз те, що Я – Бібліотекар. А цього не так вже й мало!

Дорогі мої Друзі, дозвольте мені так Вас називати! «Читацькі вітрила» знову спіймали свіжий вітер і нестимуть для вас цікаву інформацію.

 Можливо ця інформація буде не зовсім така, як і раніше. З огляду на події часу це зрозуміло. Але бібліотека повинна працювати в будь-яких умовах (звичайно – за умови наявності інтернет-зв’язку). Тільки так ми зможемо не опустити руки і не втратити свою національну і людську гідність. 

                             

                Я рада, що ми – разом! Щиро дякую Вам за це!