І все на світі треба пережити

І все на світі треба пережити,
І кожен фініш – це, по суті, старт,
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт.

Тож веселімось, людоньки, на людях,
Хай меле млин свою одвічну дерть.
Застряло серце, мов осколок в грудях,
Нічого, все це вилікує смерть.

Хай буде все небачене побачено,
Хай буде все пробачене пробачено,
Хай буде вік прожито, як належить,
На жаль, від нас нічого не залежить...

А треба жити. Якось треба жити.
Це зветься досвід, витримка і гарт.
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт.

Отак як є. А може бути й гірше,
А може бути зовсім, зовсім зле.
А поки розум од біди не згірк ще, –
Не будь рабом і смійся як Рабле!

Тож веселімось, людоньки, на людях,
Хай меле млин свою одвічну дерть.
Застряло серце, мов осколок в грудях,
Нічого, все це вилікує смерть.

Хай буде все небачене побачено,
Хай буде все пробачене пробачено.
Єдине, що від нас іще залежить, –
Принаймні вік прожити як належить.
                                           Ліна Костенко

 

Життя іде і вносить корективи

Життя іде і вносить корективи
У наші плани і у долі теж.
Здається тут ми вже були щасливі,
І, раптом щастю — знов немає меж!
То світить сонце, а то хмарка плаче,
То враз веселка сяйвом виграє.
І зайчик сонячний через віконце скаче.
І знову в світі — стільки щастя є!
Що хочеться руками світ обняти
І поділитись щастям з усіма!
То ж треба світ таким, як є, приймати,
Не сумувать, не нарікать дарма.
Життя складне, бо є свої капризи,
І радощі, і болі в ньому є.
Цікаве тим, що є завжди сюрпризи
І їх життя частенько роздає.

                     http://lifepoezia.blogspot.com/

 

Поезія «Хороша дівчинко…»

Хороша дівчинко, тобі будуть казати:
«Бери усе і зараз від життя…»
Не дай собі у серці натоптати,
Отим, що дбають тільки про взуття…

Вони навчатимуть тебе звертати гори,
Триматися пустих, бездушних мрій,
Закривши очі на людей, що поряд,
Щоб не порушили твоїх пустих надій…

Вони навчатимуть себе лишень любити,
Шукати щастя в радощах земних,
Хвалитимуть фальшиві, штучні квіти,
Щоб ти забула пахощі живих…

Хороша дівчинко, повір, найкращий вчитель,
Твоя душа, чистіша від сльози,
Не дай її лукавим забруднити,
У ній – оте що вічне, назавжди…
                  Автор Британ Галина Ярославівна

 

 21 Березня – Всесвітній день поезії

Це свято було започатковане за ініціативи американської поетеси Тесу Уебб.

Відповідно до резолюції 30 сесії генеральної конференції ЮНЕСКО від 15 листопада 1999 року це свято почали відзначати офіційно 21 березня з метою привернення уваги до безцінного внеску літературної творчості у культурне життя людства.

День поезії покликаний об’єднати всіх людей, відданих поетичному слову.

Дещо з історії

Найдавніші вірші, за твердженням істориків, були написані ще в 23 столітті до нашої ери. Вони були створені принцесою Ен-Хеду-ана (En-hedu-ana) і знахідка підтверджена артефактами.

Відомо, що перші словники рим з’явилися ще в середньовіччі. Цікаво що, наприклад, весь Коран побудований на римах. А перший, хто порівняв щоки юної дівчини з трояндою, був поетом, як одного разу висловився Сальвадор Далі.

Першим видатним ренесансним українським поетом вважають Павла Русина з Кросна (народився близько 1470 р., а помер 1517 р.). Поет довго працював у Кракові, викладаючи у тамтешній академії, бував він в Угорщині, жив у Відні. Однак першим з українців, хто почав писати латиномовні вірші, був Юрій Дрогобич (книга «Прогностичне судження…», 1483 рік).

Цікаво знати

1.               Найбільше у світі цитують англійського поета Вільяма Шекспіра.

2.               Перша друкована Антологія української поезії вийшла в Почаєві 1790 року – це був звід духовних віршів і пісень, що складався з чотирьох частин і містив у собі вірші, присвячені Богу, Богородиці, святим та іконам. Збірник містив 247 творів і називався «Богогласник». У XIX ст. книжка багато разів перевидавалася.

3.               Найдавнішими українськими поетесами, імена яких відомі й про яких збереглися документальні свідчення, – інокиня Анисія Парфенівна і Анна Любовичівна, жили, очевидно, в кінці XVII – на поч. XVIII ст. і залишили акровірші, де вписано їхні імена.

4.               Першими українськими поетесами ХІХ ст. вважають Марту Писаревську (1799-1874) і Олександру Псьол (1817-1887). Творів обох поетес збереглося зовсім мало. М. Писаревська за життя надрукувала лише один вірш «Петраркина пісня» (переспів із Петрарки – «Сніп», 1841), хоч написала значно більше. Її спадщина зберігалася довгий час у місті Вовчій (Волчанськ) на Харківщині в онуки поетеси, доля її натепер невідома.

5.               О. Псьол почала писати під впливом Т. Шевченка, її поетичний цикл «Три сльози дівочі» був відгуком на арешт кириломефодіївців, зокрема Т. Шевченка. Довгий час ці вірші приписували П. Кулішу. Деякі твори О. Псьол видавалися також за твори самого Т. Шевченка. Особливо любив поет вірш О. Псьол «Свячена вода» і навіть прохав друзів прислати йому цей вірш на заслання.

6.               В Івана Франка (1856-1916) була оригінальна, ні на що не схожа манера написання віршів. Коли в нього виникала ідея, перш ніж записати свій витвір на папір, Іван Якович ходив довго кімнатою, шукав ритм, мугикав мелодію, а лише потім підбирав, наспівуючи, слова. І лише коли віршовані рядки та мелодія поєднувалися у гармонійну цілісність, поет переносив усе на папір.

7.              У Китаї поетів страчували за сумну поезію.

8.              Одну поезію можна було прочитати 2 848 способами.

 

https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=50

https://news.donnu.edu.ua/2020/03/21/vsesvitnij-den-poeziyi/

 Незвичайне небесне явище

У березні всі мешканці планети Земля зможуть спостерігати за дивовижним небесним явищем – зодіакальним світлом. Воно виникає в результаті відбиття сонячного світла частинками пилу, розташованими між Землею та Сонцем.

Про це пишуть на веб-сайті Space.com.

Зодіакальне світло на нічному небі (фото: 24tv.ua; zn.ua)

 Коли спостерігати за феноменом

Зодіакальне світло інакше називають пірамідою, що висвітлює нічне небо над Землею. Воно є результатом відображення сонячного світла від пилу, що літає між Землею та Сонцем.

Спіймати зодіакальне світло не так просто, тому що воно добре видно лише на темному нічному небі. Ніяке штучне світло не повинно вам заважати. Крім того, явище можна побачити лише протягом 90 хвилин після заходу сонця.

Зодіакальне світло має вигляд смуги, що тягнеться від горизонту на захід і наступної уявної східної лінії на небі, яка називається "еліптикою".

 

Так виглядає зодіакальне світло на небі (фото: pexels.com)

Побачити його на небі можна було вже з 9 березня, проте триватиме до 21!

До того ж, протягом цього часу дві найяскравіші планети Венера та Юпітер знаходяться на заході після того, як сонце сяде. Тобто у вас з'являється унікальна можливість зловити зором одразу два небесні явища.

Якщо ви пропустите зодіакальне світло навесні, восени буде ще одна можливість побачити його у Північній півкулі. Краще розглянути цю піраміду можна до світанку з кінця серпня до початку листопада.

 АВТОР: Юлія ГАЮК

Джерело:

https://www.rbc.ua/ukr/styler/berezni-ukrayintsi-mozhut-sposterigati-nezvichayne-1678954889.html?utm_source=gismeteo&utm_medium=%D1%81pc&utm_campaign=gismeteo

 Що таке березневі іди?

Іди – так в римському календарі називався день в середині місяця. На 15-е число іди припадали у березні, травні, липні та жовтні; на 13-е – в інших восьми місяцях.  Загалом, ці дні були днями хороших новин, але історія має свої химерності. Як відомо, в березневі іди (15 березня) 44 року до н.е. змовниками був убитий Гай Юлій Цезар.

Згідно з Плутархом, провісник попередив Цезаря за декілька днів, що в цей день йому слід побоюватися смерті. Однак Цезар проігнорував попередження. Зустрівши віщуна по дорозі в Сенат, Цезар сказав йому з насмішкою: «Березневі іди наступили». «Наступили, але ще не пройшли» – відповів провісник". Через декілька хвилин Цезар був вбитий. 

Вбивство Юлія Цезаря (Вінченцо Камуччіні)

Фраза «Бережися березневих ід!» з п'єси Шекспіра «Юлій Цезар» стала крилатою.

«Юлій Цезар» – трагедія, написана Уільямом Шекспіром в 1599 році, безумовно є класикою світової драматургії.

Основним джерелом історичних свідчень з цієї теми, якими користувався Шекспір при написанні п’єси, була книга Плутарха «Порівняльні життєписи», яка досить детально описує перебіг подій, що зацікавили великого драматурга.

Трагедія зображує змову проти Юлія Цезаря та його вбивство. Ряд джерел стверджує, що саме ця п’єса була першою з тих, що були поставлені на сцені легендарного театру «Глобус» в Лондоні, який було відкрито в тому ж таки 1599 році. 

Сучасники Шекспіра в своїх спогадах пишуть, що п’єса мала шалений успіх серед глядачів, кожного разу збираючи аншлаг. Люди, затамувавши подих, не могли відірватись від сцени, коли в залі лунало ім’я «Юлій Цезар».

Постать Цезаря залишається безсмертною протягом століть. Смерть Цезаря в Сенаті вважається точкою перегину в історії Стародавнього Риму, оскільки це ознаменувало перехід від періоду, відомого як Римська республіка, до Римської імперії.

Джерела:

https://www.actualidadliteratura.com/uk/

https://uk.wikipedia.org/wiki/

https://plomin.club/book-of-the-day-william-shakespeare-julius-caesar/

 

 Три метелики

Про метеликів написано чимало оповідань, віршів та казок. Я пропоную найменшим читачам прочитати казку, яку написала відома українська письменниця Леся Українка

Леся Українка

Були собі три метелики: один білий, другий червоний, а третій жовтий. Вони весело літали цілий день у великому саду, в сонячному світлі, перелітали з квітки на квітку, куштували медок і летіли далі.

Час їм дуже швидко минав. Вони так загралися, що й не зогляділися, що сонечко сховалося за хмари і пустився дощ.

Змокли метелики. Полетіли вони до своєї хатки, аж там біда: двері замкнені, а ключа ніде не можна знайти.

Що тут робити? За той час, що стояли перед дверима та не знали, що робити, змокли страшенно. Насилу вже крильцями ворушили. Ледве долетіли до тюльпана, червоного з жовтими крапочками. Попросили його захисту:

– Любий тюльпанчику, просимо тебе, відчини свій келих та сховай нас від дощу!

Тюльпан подивився на них і промовив:

– Жовтого й червоного прийму, а білий нехай зостається надворі. – Але обидва метелики, жовтий і червоний, промовили:

– Коли ти не хочеш захистити нашого братика, білого метелика, то й ми краще на дощі будемо мокнути.

Метелики смутні полетіли до білої лілеї. Попросили й її, щоб сховала їх від дощу, але вона погоджувалася прийняти тільки білого. Тоді й він промовив:

– Сам-один не хочу ховатися в тебе! Або вже разом з своїми братами десь знайдемо захист, або вже вкупі бідувати будемо.

Почуло це з-за хмар сонечко, і схотілося йому побачити тих приятелів, що так один за одного обстоювали. Продерлося крізь хмари й кинуло на метеликів своє проміння. Зараз крильцята їм висохли, і самі вони зігрілися і знов літали, танцювали й раділи, як давніш, аж до самого вечора. А як сонечко зайшло за гору, то метелики полетіли додому спати.

 

Якщо вам сподобалася казка, я пропоную вам пройти нескладний тест. Тисніть на посилання 

https://www.testwizard.ru/test.php?id=129316  

 

 правильні відповіді: 1-2, 2-2, 3-2, 4-2, 5-2, 6-2, 7-3, 8-2, 9-1, 10-1, 11-1,2.

Якщо ви набрали 11 балів - ви молодец! Ви уважно прочитали казку і зробили правильний висновок.

Якщо ви набрали менше балів - не сумуйте. Ви завжди можете прочитати казку ще раз.

Дякую, що були з нами!

 Метелики  в нашому житті

14 березня відзначається незвичайне і красиве свято День метелика.

Хто з нас не милувався хоча б раз, як метелики перелітають з квітки на квітку? Можна подумати, що життя метелика – суцільне пурхання з квітки на квітку, поїдання солодкого пилку й безтурботність. Втім, ми часто забуваємо, що до того як стати метеликом, це створіння проходить кілька суттєвих перетворень: гусінь, лялечка і нарешті метелик... Здається після всього цього він заслуговує на легкість і безтурботне життя. Іноді, усім нам варто влаштовувати собі День метелика, дозволити собі не думати ні про що, а просто насолоджуватися життям, піддаватися поривам вітру і гріти свої мереживні крильця на сонечку.

 

Цікаві факти про метеликів

1.Метелики не чують, але вони можуть відчувати вібрацію.

2.Метелики народжуються, щоб померти, давши життя новому поколінню.

3.Більшість метеликів живе всього кілька днів.

4.Рекордсменом за тривалістю життя є метелик Монарх, деякі особини доживають до 6 місяців.

5.У метеликів дивовижний апетит, деякі з них можуть випити розчин цукру в кількості, що перевищує їх власну вагу в два рази.

6.Карл Ліней, творець першої наукової систематики тварин, ставився до метеликів по-особливому і вважав, що вони такі ж яскраві і прекрасні, як і герої міфів. Тому в назвах метеликів зустрічаються імена давньогрецьких богів і героїв.

7. Метелики є другими за чисельністю обпилювачами після бджіл.

8. Сьогодні на земній кулі нараховується близько 165 000 видів метеликів, і щорічно ентомологи здійснюють нові відкриття.

9.Метелики пробують їжу, стоячи на ній. Це тому, що їх датчики смаку знаходяться в ногах.

10.Швидкість польоту метелика іноді перевищує 60 км / год. Найшвидший політ у метеликів сімейства боржників.

11.Вчені встановили, що перші нічні метелики з’явилися десь 250 млн. років тому, а денні метелики — лише 40 млн. років.

12.Найбільший нічний метелик в світі — Attacus Atlas. При розмаху крил в 30 см його часто помилково приймають за птицю.

13.Крім звичних для нас тропічних метеликів, існують ще арктичні метелики. Вони непоказні на вигляд, крильця у них не яскраві, а білясті або майже прозорі, ніби скляні.

14. Справжніми полярниками можна назвати кілька видів метеликів, які мешкають на канадському острові Королеви Єлизавети в 750 кілометрах від Північного полюса.

15.Якщо в Європі тільки насолоджуються красою метеликів, то в Китаї, Південній Америці та Індії їх вміють готувати і з задоволенням їдять.

16. У Стокгольмі є клініки, в яких пацієнти лікуються від стресів в оранжереях з квітами і метеликами.

17. Деякі метелики ніколи не їдять, так як вони не мають рота. Вони живуть на енергії, яку вони накопичили у вигляді гусениць.

18.Бразильський метелик калліго захищається від своїх численних ворогів — комахоїдних птахів — вельми оригінальним чином. У разі небезпеки він перевертається, відкриваючи для погляду птахів виворіт своїх крил. Птахи в жаху поспішають тікати. Адже малюнок на крилах калліго — точний портрет їх заклятого ворога сови, з великими очима і гострим дзьобом.

(читай більше на: https://bilopillia.city/articles/133240/pogovorimo-pro-prekrasne-14-bereznya-den-znan-pro-metelikiv)

Джерело: http://dovidka.biz.ua/tsikavi-fakti-pro-metelikiv/ Довідник цікавих фактів та корисних знань

https://sites.google.com/view/metelyky/

 

На завершення я пропоную вам відпочити і розважитися. Тисніть на посилання прямо зараз

 https://www.jigsawplanet.com/?rc=play&pid=2c49d40b7cbd 

 14 березня день народження Альберта Ейнштейна

Коли починають говорити про Альберта Ейнштейна у більшості людей спливає в голові образ з фотографії, де вчений з висунутим язиком. Проте мало хто знає, чому Ейнштейн показав язик. Фото відзняте на святкуванні 72 дня народження Альберта, фотограф попросив іменинника зробити задумане і серйозне обличчя, проте Ейнштейн висунув язик, чим показав, що геніальний вчений може також бути життєрадісною та веселою людиною.

Вчений дуже любив цей знімок, він сам обрізав його і розсилав друзям в якості новорічної вітальної листівки. Фото дуже швидко стало відоме у всьому світі, та оскільки з негативу надрукували лише дев'ять оригіналів, воно також набуло і великої цінності. У 2009 році один з екземплярів фотографії був проданий за 74 тисячі доларів.

Цікаво, що

До трьох років майбутній геній не розмовляв взагалі, чим ще більше змушував своїх батьків побоюватися, що він відстає в розвитку. Однак як тільки хлопчик заговорив, то його батьки були здивовані – у трирічного Ейнштейна був словниковий запас дорослої людини.

Відомий фізик був хорошим учнем

Багато хто вірить, що Ейнштейн вчився погано. Однак це не так. Ще під час навчання в школі він чудово знав математику. Математичний аналіз Ейнштейн вивчив ще в 12 років, а через три роки склав есе, яке в майбутньому стало базою для розробки теорії відносності.

Чутки про поганих оцінках ученого пішли через різної класифікації оцінок в школах Німеччини і Швейцарії. Оцінки виставлялися від 1 до 6, де 6 спочатку була поганою оцінкою, а потім система виявилася перевернутою і 6 стала найвищим балом. Одиниця при цьому замість найвищого балу вийшла найнижчим.

Винаходи Ейнштейна

Фізику вдалося створити холодильник, для роботи якого не потрібно електрику. Авторство належить самому вченому, а також його колеги і друга Лео Сцілард.

Створити такий пристрій вчений зважився, дізнавшись про нещасний випадок з однією німецькою сім'єю. У звичного холодильника стався витік токсичних газів, якими отруїлася ціла сім'я. У той час траплялися такі проблеми, як дефекти пломби. І тоді отруйні речовини, двоокис сірки і хлористий метил, випливали назовні.

У числі винаходів Ейнштейна – насос і блузка. При цьому на блузі розташовувалося два ряди застібок. Перший ряд призначався для людини худорлявої статури, а другий – для більш повних людей. Дуже економна річ, що дозволяє в разі втрати ваги або, навпаки, сильною надбавки просто переходити з одного ряду застібок на інший, не змінюючи саму річ.

Ейнштейн курив, не зупиняючись

Загальновідомий факт, що нічого сильнішого, ніж свою скрипку і трубку, Ейнштейн не любив. За свою пристрасть до паління він отримав довічне членство в Монреальському клубі курців трубок. Вчений вважав куріння своїм найкращим засіб заспокоєння. Він також відзначав, що це дозволяє йому об'єктивно мислити.

Лікуючий лікар наполегливо порадив Ейнштейну кинути куріння, у відповідь на що вчений закурив трубку. Навіть коли Ейнштейн впав з човна під час однієї з поїздок, він захистив від води улюблену люльку.

Рукописи, листи і трубка залишалися тими небагатьма особистими речами, які перебували в користуванні фізика.

Ще деякі цікаві факти з життя Ейнштейна

Протягом життя він написав понад триста робіт в галузі теоретичної фізики, а також близько півтори сотні наукових праць в інших областях.

Вчитися грі на скрипці він почав раніше, ніж навчився говорити - в 6-річному віці.

Не дивлячись на те, що Альберт Ейнштейн прожив в США довгий час, він вважав за краще розмовляти по-німецьки.

У юності Ейнштейну довелося попрацювати електриком.

За автограф він незмінно просив один долар. Нестачі в охочих не було, а гроші він потім передавав на добродійні цілі.

Джерела:

https://www.dut.edu.ua/ua/news-1-641-2839-10-faktiv-pro-eynshteyna-scho-vi-ne-znali_kafedra-kompyuternoi-inzhenerii

https://dovidka.biz.ua/albert-eynshteyn-tsikavi-fakti

https://tv4.te.ua/tsikavi-fakty-pro-ejnshtejna/

https://www.factday.net/7-4-vse-pro-alberta-ejnshtejna.html

https://sites.google.com/site/cikavifakti111/cikavi-fakti-z-zitta-vidomih-fizikiv/desat-cikavih-faktiv-zi-zitta-ejnstejna

https://faktypro.com.ua/page/25-czikavikh-faktiv-pro-ejnshtejna