Вітаю всіх своїх читачів! 

 Каша – мати наша

Каша – одна з найдавніших і найпоширеніших слов’янських страв. Її варили з пшона, гречки, ячменю, пшениці, вівса, кукурудзи, пізніше – рису. Товчені зерна відокремлювали від луски, одержуючи чисту крупу шеретуванням у круподерках або товченням у ступах. При цьому крупа могла лишатися цілою або перетворюватися на дрібну січку. Ячмінь, пшоно, кукурудзу, пшеницю мили, гречку і овес підсмажували до золотавого кольору. Каші були круті й рідкі. Перед тим як саджати у піч, кашу солили. Крупи смажили в невеликій кількості смальцю, а потім варили, як звичайно. Каша пріла у печі досить довго. Це була повсякденна обідня страва, друга після борщу. Готували кашу й на сніданок, і на вечерю.

Круту кашу засмачували смальцем, олією, маслом, молоком, запивали кисляком. Пшоняну або кукурудзяну кашу, запечену з молоком, цукром та яйцями, готували на родинні урочистості.

Рідку кашу (розмазню) варили для дітей, хворих або навесні, коли закінчувалися запаси продуктів, на молоці, сироватці, маслянці. Готували й зовсім рідкі страви – круп’яні юшки.

Каші з гречки й пшона були поширені в усій Україні, кукурудзяна – на південному заході та в Карпатах, вівсяна – у деяких районах Полісся й Західного Прикарпаття, ячна – також у всій Україні, але здебільшого на Лівобережжі. Пшенична каша була менш популярною, оскільки пшеницю майже повністю переробляли на борошно.

Щороку 10 жовтня відзначають Всесвітній день каші (World Porridge Day)

З кашею пов’язано чимало обрядів, традицій, як зараз вже майже забулися. Проте вираз «Ще мало каші з’їв!» відомий майже кожному. З ним пов’язані деякі українські звичаї. Так, відзначаючи народження дитини, батьки обов’язково готували горщик каші. Існував навіть обряд «купівля-продаж» горщика каші для кумів та присутніх при хрещенні дитини. Виряждаючи вперше дитину до школи, мати варила горщик каші для вчителя – «щоб дитині наука йшла на ум».

В деяких областях України існував обрядовий звичай «закопування каші». Метою цього обряду було привабити молодь на певне місце для вечорниць – «щоб молодь тут постійно збиралася».Найчастіше проводили це в неділю першого тижня Великого посту. Закопаний в цей час горщик символізував також початок веснянок, «вулиці» - тобто молодіжних гулянок.

А ще з кашею пов'язаний давній звичай в Україні – дівочі ворожіння на свято Андрія (13 грудня).

Щодо дохристиянських часів, то саме кашею господині задобрювали домовика, залишаючи йому на ніч трішки каші.

Про кашу існує багато приказок, прислів’їв та казок.

Отож, як бачимо, звичайна каша міцно увійшла в побут і численні вірування нашого народу. Бо «каша – то велика сила!»

 Наші знайомі смаколики

Кому з нас не відомі льодяники?

Вони бувають різних смаків, кольорів, форм і розмірів. Як правило, у них фруктовий смак.

Сама ідея цукерки на паличці настільки проста, що це відкриття, швидше за все, робилося багато разів. Потім забувалась і приходила знову Кондитери Франції робили льодяники ще в середні віки, щоб знаті було зручно ласувати вареним цукром.

Особливе поширення льодяники на паличці у формі «півника» й «білочки» отримали наприкінці 70-х років XX сторіччя в СРСР.

https://www.wiki-data.uk-ua.nina.az/%D0%9B%D1%8C%D0%BE%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BA.html

 

Дещо з історії

Як і безліч страв на нашому столі, цукерки відомі з давніх-давен.

Ще 3 тисячі років тому згадки про цукерки з’являлися в різних джерелах.

До 1489 відносяться перші згадки про знайомий нам льодяник. Понад 500 років цей виріб з патоки, меду тішить наших дітей та дорослих. Наші пра-пра… прабабусі додавали туди корінь імбиру, за рахунок чого виходив пряний смак.. Спочатку це були навіть не «півники», а «будиночки», «білочки», «ведмедики». Сироп з патокою наливався у спеціальну форму, збоку вставлялася довга тріска, він застигав там. Потім форма «рознімалася» і виходив той самий знайомий нам льодяник на паличці.

 

А що в України?

Цікаво те, що в нашій країні цукерки виготовлялися ще у Стародавній Русі. Тоді їх створювали за допомогою меду, патоки та цукрового сиропу. Традиційні цукерки з’явилися на столах українців за часів Петра I. Тоді на територію України почали ввозити цукор, а досить швидко почали використовувати і цукрові буряки для його отримання.

 Джерело: https://lisoveozero.com.ua/solodke-zhittya-cukerki-ta-istoriya-%D1%97x-viniknennya-xto-pridumav-cukerki/

© https://lisoveozero.com.ua/

 

Зараз же можна зустріти льодяники різної форми та різного смаку. Однак на першому місці, напевно, вже багато років залишається чупа-чупс.

Чупа Чупс виробляється іспанською компанією Chupa Chups.

Назва Chupa Chups походить від іспанського «chupar», що означає «смоктати»

Співачка Мадонна була одна з перших, хто рекламував Чупа Чупс.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/tsikavi-fakti-pro-chupa-chups

 Цікаво знати!

Єдина дозволена цукерка у космосі – чупа-чупс. У 1995 році українські космонавти на станції “Мир” зажадали солоденького. У Центральному управлінні польотами вирішили, що найбезпечніші в невагомості цукерки якраз льодяники на паличці. Так з’явився рекламний ролик компанії Chupa Chups із космонавтами.

Джерело: https://meltice.com.ua/istoriya-viniknennya-cukerok-dlya-ditej-istoriya-viniknennya-cukerok/
© https://meltice.com.ua/

                

 Ласуйте льодяниками та отримуйте задоволення!!!

 Масляна – час розваг!

Щоб не нудьгувати, пропоную читачам скласти пазли. Це чудовий спосіб долучитися до розваг на Масляну, якщо погана погода, якщо у вас нема можливості долучитися до розваг на подвір’ї, або ж якщо вам просто подобається складати пазли.

Переходьте за посиланнями і гарного вам настрою!

https://www.jigsawplanet.com/?rc=play&pid=130da6028e1d

https://www.jigsawplanet.com/?rc=play&pid=22f6b1c2db22  

 Традиційні страви та прикмети на Масляну

Масляна.
Коли зима минає,
Мене усі стрічають.
Я їду на санчатах,
Заходжу в кожну хату!
Везу в міста і села
Розваги всі веселі.
Мене всі зустрічають,
Млинцями пригощають!

Масляна – це свято, що символізує проводи зими та зустріч весни (хоч свято й немає усталеної дати, однак завжди припадає на межу зими та весни: лютий–березень). Масниця традиційно поділяється на два періоди: Вузька Масляна (понеділок–середа) та Широка (четвер–неділя). У перший період було дозволено працювати, а от другий був цілком присвячений масовим гулянням: катання на санчатах та упряжках, кулачні бої, вечорниці тощо.

 
 Традиційною стравою на Масницю звісно ж були млинці. З ними пов’язували безліч традицій, приказок та прислів'їв.

Зокрема, вважалось, що в день потрібно з’їсти стільки млинців, скільки разів пес махне хвостом, а ворона прокаркає.

А ще якщо млинці вдавались пишними та гарно пеклись, то рік буде гарним та благополучним, а от глевкі млинці, що й пеклись погано – провіщали невдачі та проблеми.

Висока гірка млинців – до гарного врожаю та заможності, низька – сире літо та неврожай.

Також були прикмети, що стосувались розваг на Масницю:

– чим далі хтось злетить, гойдаючись на гойдалці, тим щасливішим він буде;

– якщо з’їдеш з гірки далі, ніж сусід, то й врожай матимеш кращий. Прогнозували по Масляній і погоду на літо:

– якщо холодно, літо буде теплим та не посушливим, а як йде дощ – осінь буде багатою на гриби.

Перший млинець, спечений цього тижня, призначався для поминання покійних. Інколи його віддавали жебракам, щоб вони пом’янули покійних рідних. Окрім млинців зі сметаною на святковому столі також були вареники з сиром, гречаники тощо.

 

Джерела:

https://turbosms.ua/ua/articles/prazdnovanie-maslenicy.html  

https://etnoxata.com.ua/statti/traditsiji/masljana-istorija-traditsiji-ta-zahodi/

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F#:~:text=%D0%9D%D0%B0

https://parkkyivrus.com/ua/novini/361-masliana-sviato-ukraintsiv

 Повертаючись до історії Масляної в Україні

Масляна символізувала прихід весни та пробудження природи. Древні слов’яни відзначали “проводи зими” та початок весни і весняного землеробства. В цей день вшановували Сонце, яке несло тепло і пробуджувало природу, тому й готували жертовний хліб, схожий на це небесне світило – млинець.

З історії свята

Перші згадки про Масляну в календарях наших предків датуються ІV ст. н.е. (до речі календарі із села Ромашки Київської області та із Лепесівки – сучасної Хмельницької області). Свято активно відзначалося не лише в період язичництва, а й після запровадження християнства князем Володимиром у 988 році. Зважаючи на велику популярність масничних обрядів та їх значення для народу, Православна Церква не відштовхнула народні традиції, а раціонально, з розумом використала.

Найбільш активного святкування Масниця набула у IX—XII століттях, в часи і на теренах Київської Русі. Колодій збігався в часі із Сиропусним тижнем, останнім тижнем Масниці. Це останній напередодні Великого посту тиждень, коли можна було справляти весілля.

Коли святкують Масляну?

В дохристиянські часи Масницю святкували в період весняного рівнодення, що підтверджують знайдені древні календарі. Та з приходом християнства у Київську Русь, частування млинцями було перенесено на більш ранній термін, поступившись своїм споконвічним місцем Великодню.

Проте в наш час сирна седмиця не має чіткої дати святкування, адже залежить від найголовнішого християнського свята Великодня та передує семитижневому посту. Сім днів поспіль дозволено вкушати масло, рибу, яйця та молочні продукти. Така їстівна розкіш відобразилася у назві свята – Масляна.

Чиє це свято?

Сьогодні в Інтернет-просторах можна зустріти дебати – Масляна є більш українським чи більш російським святом? Зважаючи на язичницьку історію походження, відповідь очевидна – перш за все, це древньослов’янське свято, зароджене на території нашої Батьківщини. А ми, українці, є спадкоємцями традицій Київської Русі. Отже Масниця – наше культурне надбання, незалежно від особистих релігійних переконань – християнських чи язичницьких.

Обрядова їжа на Масляну

Прихід весни ототожнювали із Сонцем, тому на Масляну готували обрядовий хліб у формі кола – млинець. Стародавні слов’яни вірили, що разом з круглим, рум'яним млинцем вони з'їдають частинку тепла і могутності небесного світила. На Русі млинці готувались в круглих глиняних пательнях із зубчатими краями й прокресленим по глині хрестом – знаком сонця.

Вареники вважаються символом Місяця, тому що своєю формою нагадують його обриси. Свого поширення ця страва набула на території України у період козацтва. Беручи до уваги мінімум півтора тисячолітнє походження свята та відсутність вареників у меню давніх слов’ян, традиційною стравою Масниці являються саме млинці, а вареники увійшли в традицію лише в останні століття.

Хоча, за іншими джерелами, вареники були головною стравою на Колодія. Зазвичай їх готували з сиром і обов’язково щедро змащували вершковим маслом. Звичай приготування вареників існував ще за часів Трипільської культури, тобто задовго до часів козаччини.

Млинці ж, навпаки, у язичницькі часи були неодмінним атрибутом святкування Масниці та Весняного сонцевороту – поворотної точки, що символізує перемогу денного світла над довгими зимовими ночами. Недарма кажуть: "Без млинця - не Масляна".

Масляна чи Колодій?

Масляна – архаїчне свято, що мало безліч обрядів. Колодій – слов'янський обряд, приурочений до Масниці. На масничному тижні мав місце звичай прив'язувати колодки до ніг тим, хто ще без пари. Це мало спонукати молодь замислитись про продовження роду та створення сім’ї. Така традиція була дуже популярною, тому назва обряду колодій вживалася нарівні із назвою свята Масляна, але це зовсім не означає, що дані поняття тотожні.

А тому, не дамо ж забути наші найдревніші традиції!

 

Джерело:

https://turbosms.ua/ua/articles/prazdnovanie-maslenicy.html  

https://etnoxata.com.ua/statti/traditsiji/masljana-istorija-traditsiji-ta-zahodi/

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F#:~:text=%D0%9D%D0%B0

https://parkkyivrus.com/ua/novini/361-masliana-sviato-ukraintsiv

 

 Читаємо казку разом

Крилатий, волохатий та маслений

(українська народна казка)

У теплій хатинці, край лісу, жили собі три братики: горобець крилатий, пацючок волохатий та млинець масляний.

Горобець з поля прилетів, пацючок від кота втік, млинець зі сковорідки зіскочив та прикотився в ліс.

Жили вони, не тужили, поміж себе дружили. Кожен своє діло робив, іншим допомагав.

 Горобець їжу приносив – з поля зернят, з лісу грибів, з городу бобів.

Пацючок дрова рубав та пічку топив, а млинець борщ та кашу варив.

Добре жили побратими. Бувало, горобець з роздобутків повернеться, криничною водицею помиється, сяде на лавку відпочивати. А пацючок уже дрова носить, на стіл накриває, ложки розкладає. А млинець коло печі, рум'яний та пухкий, борщ варить, сало смажить, кашу помішує. Посідають до столу – не нахваляться.

Горобець каже:

– Оце борщ так борщ, смачний та масний!

А млинець йому:

– А я, млинець маслений, у горщик упірну та вилізу, – отож борщ і масний!

А горобець кашу їсть та приказує:

– Ой каша, ну й каша, смачна та гаряча!

А пацючок йому:

– А я дрова принесу, дрібно нагризу, в піч наскладаю, хвостиком розметаю, – добре в печі вогонь горить, от каша й гаряча!

– Та й я, – каже горобець, – неабиякий: зберу грибів, натягаю бобів, от ви й наїдені!

Так вони й жили собі в згоді-злагоді. Тільки якось замислився горобець:

«Я, – думає, – цілий день літаю, ніжки б'ю, крилечка обтріпую, а вони що роблять? Зранку млинець на печі лежить, вилежується, тільки надвечір за обід береться. Пацючок зранку дрова везе та гризе, а потім забереться в куток, ляже на бочок та й спить до обіду. А мені з ранку до ночі турбота, важка робота. Та ні, цього вже не буде!» 

Розсердився горобець, ніжками затупотів, крильцями залопотів, 

 став кричати:

– Завтра ж роботу поміняємо!

Ну, гаразд. Млинець та пацючок погодились. На другий день уранці млинець пішов у ліс на роздобутки, горобець – дрова рубати, а пацючок – обід варити.

Покотився млинець у ліс. Котиться по стежці й співає:

– Плиг-скік, плиг-скік,

Я – маслений бік,

На сметані мішаний Та на маслі пряжений!

Плиг-скік, плиг-скік,

Я – маслений бік!

Котиться, котиться, а назустріч йому Лисиця Патрикіївна.

– Ти куди, млинчику, біжиш-котишся?

– На роздобутки.

– А яку це ти, млинчику, пісню співаєш?

Млинець закрутився на місці та й заспівав:

– Плиг-скік, плиг-скік,

Я – маслений бік,

На сметані мішаний Та на маслі пряжений!

Плиг-скік, плиг-скік,

Я – маслений бік!

– Добре співаєш,– каже Патрикіївна, а сама все ближче підкрадається. – То, кажеш, на сметані мішаний?

– Еге ж, на сметані та з цукром!

А лисичка йому:

– Плиг-скік, кажеш?

Та як плигне, як пирхне, та як ухопить млинець за маслений бік!..

 А млинець кричить, репетує:

– Відпусти мене, лиско, не далеко, не близько – по гриби, по боби, на роздобутки.

А лисиця йому:

– Ні, я з’їм тебе, проковтну тебе, із сметаною, з маслом і з цукром!

Бився, бився млинець, насилу вирвався, бік у лисиччиних зубах залишив і додому втік!

А вдома що робиться!..

Почав пацючок борщ варити: чого не покладе, чого не додасть – усе борщ несмачний та немасний.

«Як, – думає, – млинець борщ варив? Ага, та він же в горщик упірне та вилізе, от борщ і стане масний!»

Прибіг млинець додому, бачить: сидить горобчик на призьбі – дзьоб набік, сам слізьми заливається. 

Прибіг млинець до хати – сидить пацюк на лавці, шерстка повилазила, хвостик труситься.

Як побачили, що в млинця півбоку виїдено, ще дужче заплакали. Тут млинець і каже:

– Отак завжди буває, як один на другого киває, своє діло робити не бажає!

Горобець тут від сорому аж під лавку забився.

Поплакали, погорювали та й почали знову жити по-давньому: горобець їжу носити, пацючок дрова возити, а млинець борщ та кашу варити.

Так вони й живуть, пряники жують, медком запивають, один одному допомагають.

 Відгадай загадку!

Масляна – час розваг. Якщо у вас немає можливості пограти в сніжки чи зліпити снігову бабу – не сумуйте. Пропоную прямо зараз перейти за посиланням і спробувати відгадати цікаві загадки.

https://docs.google.com/presentation/d/1mFU61NN-Qnpc3C95RptRQjTrJuEAMlXG/edit?usp=share_link&ouid=106932154811655331800&rtpof=true&sd=true 

Для вас загадки виявилися занадто легкими? Спробуйте свої сили при виконанні тесту. Впевнена, що вам це сподобається! Успіху вам!

 Тест «Що ти знаєш про Масляну?»

1. У цього свята багато імен, але тут є одне зайве. Яке з них?

А) Масниця

Б) Сиропуст

В) Млинниця

Г) Пущення

 2. Коли з’явилась масляна?

А) Після хрещення Русі

Б) Ще до виникнення Київської Русі

В) У козацькі часи

Г) За часів СРСР

 3. Яка страва була головною для свята Масляної ?

А) Млинці

Б) Смажена ковбаса

В) Вареники

Г) Деруни

 4. Які вареники були найпопулярнішими на Масляну?

А) З капустою

Б) З картоплею

В) З вишнями

Г) З сиром, маслом та сметаною

 5. Традиційним під час Масляної було проведення обряду Колодія. В чому полягала його суть?

А) Люди кидали колоди у водойми в пам’ять про скинутих у Дніпро язичницьких ідолів

Б) Незаміжнім хлопцям та дівчатам прив’язували колодку, щоб потім вимагати могорич.

В) Люди збирались гуртом і танцювали у колі.

Г) Того, хто з’їв найбільше вареників, жартома "колотили" всім селом.

6. Скільки тривало святкування Масляної?

А) 1 день

Б) Святкували, доки було з чого ліпити вареники

В) Тиждень

Г) 2 дні — суботу та неділю

 7. Важливим днем на тижні Масляної був "переломний четвер". Що відбувалось у цей день?

А) Люди "переламували" себе, щоб затовкти хоча б ще одного вареника до рота

Б) Люди сумували через те, що половина свята пройшла.

В) Господині збирались жіночими компаніями та пили горілку

Г) Сусіди на знак дружби переломлювали вареник та їли по половинці

8. Який обряд був характерним для останнього дня Масляної?

А) Люди просили пробачення одне в одного

Б) Проводилися змагання з поїдання вареників

В) Хлопці билися «лава на лаву», а дівчата танцювали з переможцями.

Г) Господині намагалися зліпити найбільший вареник

9. На неділю Масляної також припадають деякі прикмети. Яка з них реально існує?

А) Яка погода у неділю, така буде й на Великдень

Б) Якщо на Масляну випаде сніг, то сніжитиме аж до Івана Купала.

В) Якщо в цей день дощить, то буде щедрий урожай.

Г) Хто з’їсть найменше вареників – 7 років матиме невдачу

 10. Чому на Масляну готували вареники?

А) Щоб наїстися перед Великим Постом

Б) Тому що вони по формі нагадують місяць

В) Тому що це найулюбленіша страва українців

Г) На вдачу

 

 Правильні відповіді до тесту:

1. В, 2. Б, 3. В, 4. Г, 5. Б, 6. В, 7. В, 8. А, 9. А, 10. Б.