Весна і війна

#воєнна_поезія

Весна... Весна ж!.. Та сил нема радіти.

Й, мов лід, холодна в небесах блакить...

Із-під землі народжуються квіти,

а у душі безжалісно болить.

Сонячний промінь пестить перші трави,

повітря подих шепче нам: "Живіть!..",

а ми усі, мов раненими стали,

нам ця весна, до крику аж, болить...

Болить за кожну ранену дитину.

Болить за кожне втрачене життя.

Болить за землю рідну, Україну,

за кожен дім, що линув в небуття.

Війна ... Весна. Хоч сонячно, та - темно.

І день весняний чорний, наче ніч!

Вдихаєш сонце, а воно - даремно!

Немов його роздерли цьогоріч.

Така вона, розстріляна війною,

залита кров'ю і слізьми весна....

Вона не була ще такою нищівною,

такою чорною не була ще вона.

Горить земля, яка мала б родити.

Горять на ній щасливі чиїсь дні.

У тім вогні - наші, Вкраїнські, діти,

що теж, колись, сміялись навесні....

Із-під землі народжуються квіти.

Із-під руїн піднімемось ще ми!

І будуть весни, коли зможемо радіти

під мирним небом разом із дітьми!

Оксана Василевич

               

 Весна і Батьківщина

Волинська обласна бібліотека для дітей.Офіційна сторінка у Фейсбук

 22 March, 09:42  · 

А весною квітки жовті й сині.

Як наш прапор, як небо й жита.

Як синичка в садку на калині.

Як в душі нашій віра свята.

Як веселка над сяйвом Софії.

Як волошки в похилих житах.

А весною то жовті, то сині

Птахи світла летять по світах.

І так затишно в листі барвінку.

І так солодко, де молочай.

Синьожовту легку павутинку

Не помни, не порви, не чіпай.

Бережи, хай розквітне примула.

Медуниця, підсніжник, косач.

Щоб весна полюбить не забула

Кожне поле, де квітне перстач.

Бо весна - це і є Україна.

Це її кольори молоді

Сяють там, де твоя Батьківщина,

Де підсніжник стоїть у воді.

Г.Потопляк.

#вірш_дня

Нехай над Україною буде завжди чисте небо!

 

 Про що мріють наші діти?

Волинська обласна бібліотека для дітей.Офіційна сторінка у Фейсбук

 Знаєш, як хочеться жити

Дітям із України?–

Кожній годині радіти,

Бути на тій світлині,

Де усе буде чудовим

І більше війни немає,

Чути спокійне слово,

А не оте, що лякає...

Знаєш, як хочеться жити

Людям не у підвалах?

Без страху кудись ходити,

І не боятись спалах...

Не чути десь стрілянину,

І про війну забути.

Знаєш, як ждуть годину,

Щоб спокій знов відчути?

Знаєш, як зараз моляться

Мами за своїх діток?

Що в душах їхніх коїться?–

Хочеться їм зустріти

І обійняти кожного!

Тільки б не було лиха!

Стати на захист кожного,

Як тут потрібна втіха

Що нам дається вірою?!

Знаєш, що тут здається?

Як тут живуть надією,

Що гірше скоро минеться?

Знаєш, як хочеться жити

Людям в своїй країні?

Ще кожному дню радіти

Вчора і завтра.. Нині...

Наталія Сідларь-Дубова

#вірш_дня

 ВІДНАЙДИ СВОЇ СИЛИ В КНИЖКАХ

Волинська обласна бібліотека для дітей.Офіційна сторінка у Фейсбук

ВІДНАЙДИ СВОЇ СИЛИ В КНИЖКАХ.

Коли дні твої мряка накрила

І проблеми сидять на плечах,

І за спиною склалися крила,

Віднайди собі сили в книжках!

Зазирни у світи паперові,

Заховайся від світу на мить...

Там чекають пригоди казкові,

Що тобі ще належить прожить...

Зазирни у міста і країни,

Хай зустріне тебе снігопад...

Хай збентежать античні руїни,

Зачарує черешнями сад...

Випий книгу до дна, до краплини

Посели її в серці своїм...

Книга-диво, що творить людину.

Книга-ліки, прописані всім!

Книги-фрески,що самі малюєм

Ми уявою в наших серцях...

Це цеглинки, з яких ми будуєм

Себе самі у всіх на очах...

Набери ти повітря у груди

І пірни у книжкові світи...

Серед холоду, темряви, бруду

Зможеш спокій у них віднайти...

Книги-душі крилаті і чисті,

Океани невпинних думок!

Книги-надри дрімучі й тернисті...

В кожній з них є незримий урок..

Так , як пензлем малюють картини,

А із цегли будується дім,

Так і твориться з книги Людина,

Розростаючись серцем своїм!

Тож давайте ми будем читати

Детективи, романи, вірші,

Щоб себе без кінця будувати,

Пізнавати глибини душі...

Може в світі спокійніше стане,

Якщо замість постійних сварок,

Кожен книгу цікаву дістане,

Запаливши свічу від думок...

Якщо цінності з'являться нові,

Велич розуму і простоти...

Зазирни у світи паперові,

У чарівні, казкові світи!

© ОГНЄВА Інелла

#Вірш_дня

                             

Все буде добре!

 Антуан де Сент-Екзюпері «Маленький принц»

Є на світі чимало книжок,
Що наповнюють душу по вінця.
Та з усіх оберу я стежок
Ту, що йде до «Маленького принца»

Казка ця облетіла весь світ.
У ній мудрості чисте озерце.
Шле вам зоряний принц заповіт:
«Вчіться, люди, «бачити серцем»!

О. Надворна «Зоряна згадка»

Якщо ви переглядали попередні публікації на «Читацьких вітрилах», то, швидше за все, були уважними і легко відгадали ребус. Звичайно ж, мова йшла про автора «Маленького принца» Антуана де Сент-Екзюпері. Правильна відповідь – Екзюпері.

Літературна  вікторина

1. Кого першого зустрів Маленький принц на Землі?

2. Хто відкрив Маленькому принцу істину: «Найголовнішого очима не побачиш»?

3.Хто вирішив , що зорі його?  

4. Кого залишив Маленький принц на своїй планеті?

5. Хто жив на астероїді 326?

6. Де набрав льотчик води?

7. Хто запропонував Маленькому принцу стати міністром юстиції?

8. Кому з мешканців астероїдів було соромно?

9.  Хто стверджував, що «книги з географії — найцінніші книги»?

10. Хто з мешканців  одного з астероїдів відзначався великою відповідальністю?

11. Де зустрівся Маленький принц з пілотом?

Після Вікторини – час для розваг. Сподіваюсь, ви любите грати? Тоді ці пазли саме для вас. Тисніть на посилання https://www.jigsawplanet.com/?rc=play&pid=2524ec7c87f6 Успіху!

Головні «скарби» Маленького принца

1.  Усі дорослі були колись дітьми, але мало хто з них це пам’ятає.

2.  Якщо йти вперед, далеко не зайдеш.

3. Встав уранці, умився, привів себе до ладу – відразу ж упорядкуй свою планету.

4. Я родом з дитинства, як з якої-небудь країни.

5.  Треба було судити не за словами, а за справами.

6. Судити себе набагато важче, ніж інших.

7. Якщо ти зумієш правильно судити себе, значить, ти дійсно мудрий.

8.  Марнославні люди глухі до всього, крім похвали.

9.  Що за дивний народ ці дорослі!

10. Вода буває потрібна і серцю.

11. Бачить одне лише серце. Найголовнішого очима не побачиш.

12. Ти завжди відповідальний за тих, кого приручив.

13. Нема нічого досконалого на світі.

14. Люди усі однакові.

15. Добре, коли  друг є, навіть якщо треба вмерти.

16. Треба бути терплячим.

Відповіді на літературну вікторину

1. Змія 2. Лис 3. Бізнесмен 4. Троянду 5. Честолюбець 6. В криниці 7. Король 8. Пиякові 9. Географ 10. Ліхтарник 11. У пустелі.

 Шановні читачі! Якщо ви уважно прочитали повість-казку Екзюпері, замислилися над вічними проблемами життя, засвоїли деякі істини людського щастя, ви витратили час не даремно.

Нехай образ Маленького принца залишиться з вами на все життя й допоможе вам, коли ви станете дорослими, не забувати про те, «що всі ми родом з дитинства».

 

 

Казка  про те, як хлопчик подорожував казковою галактикою

Жив собі Маленький принц. Він жив один на планеті, що була трохи більшою від нього самого, і йому дуже не вистачало друга.

Маленький принц жив по твердому правилу: “Встав вранці, вмився, привів себе в порядок – і відразу ж приведи в порядок свою планету”. На його планеті, як і на будь-який інший, росли трави корисні (прості квіти, які займали мало місця і нікого не турбували) і шкідливі (баобаби). Якщо “баобаб не розпізнавати вчасно”, то потім від нього вже не позбутися, і якщо планета маленька, то баобаби, розрісшися, “розірвуть її на клаптики”. Тому Маленький принц багато трудився, любив милуватися заходом сонця, але “йому дуже не вистачало друга…”.

Одного разу із зерна, занесеного невідомо звідки, проріс крихітний паросток, не схожий на всі інші. Незабаром з нього виросла Троянда. “Вона була така прекрасна, що дух захоплювало”, але скоро виявилося, що красуня гордовита й вередлива, і Маленький принц зовсім з нею змучився.

Троянда була така примхлива, а Маленький принц такий молодий. Він вирішив вирушити в подорож, щоб «знайти собі справу та чогось навчитися».

Подорож Маленького принца по планетах

Планета Короля

На першому астероїді жив один-єдиний житель — король, для якого всі люди — піддані. Це був абсолютний монарх, який не терпів непокорства, але добрий, тому «віддавав тільки розумні накази». Хоча король володів всього лише своєю маленькою планетою, він вважав, що володіє й іншими планетами і зірками, «він був воістину повновладний монарх і не знав ніяких меж і обмежень».

Маленький принц вирішив, що владолюбство безглузде і покинув планету Короля

 Планета Честолюбця

На другий планеті жила марнославна людина, якій здавалося, що вона “найкраща, найбагатша і всіх розумніша”, всі, ним захоплюються. Такі “люди глухі до всього, окрім хвали”. Маленький принц втік від честолюбця, тому що честолюбство без всяких на те підстав безглузде.

Планета П'янички

На третій планеті жив п’яничка, який пив, щоб забути, що йому соромно пити. І після першої, і після другої, і після третьої планети Маленький принц переконувався, що “дорослі – дуже, дуже, дуже дивний народ”

Планета Ділка

На четвертій планеті жила ділова людина – до такої міри зайнята, “що при появі Маленького принца навіть голови не підняла”. Ділова людина володіла зірками, тому що до нього “ніхто не здогадався ними заволодіти”. Він їх рахував. Розпоряджався ними – рахував і перераховував, клав папірець з написаним на ньому кількістю зірок в банк і задовольнявся цим. Але від цього не було нікому ніякої користі. І ділова людина не змогла з цим сперечатися. Йому потрібно було багатство для того, щоб купувати зірки – виходило замкнуте коло. Власність ділової людини теж безглузда.

Планета Ліхтарника

П’ята планета була менше за всіх, і на ній жив ліхтарник, який запалював і гасив ліхтар, хоча на планеті більше ніхто не жив. Маленькому принцу робота ліхтарника здалася корисною хоча б тому, що це було красиво. Ліхтарник не був ледачим, залишаючись вірним своєму слову, і думав не тільки про себе, а й про свою планету.

Планета Географа

Шоста планета була величезною. На ній жив географ, що вивчає моря, річки, міста, гори й пустелі і не знає, чи перебувають вони на його планеті. Це був географ, а не мандрівник. Він записував розповіді мандрівників і перевіряв їх достовірність, фіксував те, що ніколи не змінюється, і не фіксував ефемерне – те, що повинно скоро зникнути. І Маленький принц подумав про те, що “краса і радість недовговічна”. Наука географа була бездушною.

Планета Земля

Сьома планета була Земля. Це була не проста планета. Маленький принц потрапив в пустелю і зустрів змію, вона була не товстіше пальця, але потужніше за будь-якого короля. На високій горі Маленький принц розмовляв з ехом, потім побачив цілий сад троянд, познайомився з Лисом, зрозумів, що ми “завжди у відповіді за того, кого приручили”.

 
Але ні на маленьких планетах, ні на великій Землі Маленький принц не зустрів нікого, хто міг би стати його другом, крім ліхтарника – втілення вірності обов’язку, вірності надійної, але безглуздої. Але під час перебування на Землі він зрозумів, що таке справжня дружба й любов, почав цінувати свою примхливу, але прекрасну Троянду, знайшов на землі друзів – Лиса й льотчика.

 У своїх подорожах Маленький принц своїм дитячим сприйняттям побачив світ таким, яким він є насправді: “Немає у світі досконалості!” Все краще, що є в людині, робить її слабкою. І в простодушності Маленького принца, укладена мудрість і людяність.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/podorozh-malenkogo-printsa-po-planetah

Якщо ви ще не читали казку про Маленького принца – неодмінно прочитайте. Вона буде цікава і дітям, і дорослим. Запевняю вас, що ви відкриєте для себе чимало нового.

Далі буде!

 

Повість  Антуана де Сент-Екзюпері «Маленький принц»

Лише серце добре бачить.

Найголовнішого не побачиш очима.

А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц»

Як часто ви дивитеся на небо, милуєтеся зірками?

Якщо людина за все життя «жодного разу не понюхала квітки, жодного разу не подивилася на зірку, нікого ніколи не любила, вона не людина, вона гриб», – напише французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері.

 

Екзюпері народився в 1900 році в Ліоні в аристократичній родині. Дитинство його пройшло в старовинному родовому замку. Антуан де Сент-Екзюпері виріс напрочуд обдарованою людиною: він малював, грав на скрипці, писав твори, захоплювався технікою та архітектурою. У нього було багато друзів, оскільки він умів дружити. Шкільне прізвисько «Дістань-но місяць» вказувало не лише на кирпатий ніс, а й на веселу вдачу.

Два роки Екзюпері навчався на архітектурному відділенні школи витончених мистецтв і добровольцем пішов звідти в армію, ставши льотчиком. Тема польотів стане основним мотивом усього творчого шляху письменника.

Перше оповідання Екзюпері «Льотчик» було опубліковано в 1926 році. Потім з'являються в пресі роман «Південний поштовий», книга «Земля людей», яку Французька академія відзначила Великою премією, і багато інших творів.

На сторінках «Читацьких вітрил» ми з вами поговоримо про його головну книгу – філософську казку «Маленький принц». Книга вийшла в 1943 році з присвятою другу Антуана – Леону Верту. Цей твір став його письменницьким заповітом. Пророчо лунають рядки: «Шукайте мене в тому, що я пишу ... Щоб писати, треба, перш за все, жити.»

Цікаво знати

Казку «Маленький принц» було перекладено 150 мовами.

                                        

Далі буде!

 

Щоб такого почитати?

В останні дні березня в бібліотеках завжди проходив Тиждень дитячої книги. Цього року винятку не буде. Тиждень обов’язково буде проходити, хоч і в іншому форматі. Пропоную вашій увазі декілька книг, які дітям можуть сподобатися.

Весняні оповідання для дітей

"Ось і ластівки з-за моря повернулися; літають, метушаться, в сараї під дахом глиняне гніздечко ліплять. Та як акуратно! Грудочку до грудочки приклеюють. Зліплять гніздечко, неначе кошик, а збоку пролазку залишать. Через цю пролазку пуху, травинок у гніздо назносять. Постелить ластівка м’яку підстилку в гнізді, знесе туди яєчка І сяде пташенят висиджувати."  (Георгій Скребицький, Віра Чапліна)

 Великодні оповідання для дітей Цікаві оповідання про Великдень від Андрія М'ястківського, Ніни Наркевич, Петра Волиняка, Василя Скуратівського,  Леоніда Полтави, Людмили Дорош та інших українських авторів.

 "І все це - Україна" (оповідання)

Зелені Карпати і чорне золото Донбасу. Збурені хвилі Чорного моря і задумливі ліси Полісся. Розлогі та нескінченні, мов людська пам'ять, степи й вічний плин Дніпра, що витікає з далекої історії і впадає в далеке майбутнє...

                         
"Ніхто не має права ображати людину" (за Андрієм Усачовим)

"Якось увечері прогулювався Маленький Чоловічок у сквері зі своїм собакою. Собака весело крутився по кущах. А Маленький Чоловічок радів теплому вечору. І раптом побачив, як через сквер біжить хлопчик, а за ним здоровенний дядько з палицею. Зупиніться! — крикнув Маленький Чоловічок до здорованя. Але той і не глянув у його бік. Тоді Маленький Чоловічок, не роздумуючи, кинувся йому під ноги — і той, великий, перекинувшись, полетів на землю..." (Андрій Усачов)

 

"Скалки доброти" (притча-оповідання)" У вихідний день родина відпочивали на пляжі. Діти купалися у морі та будували замки з піску. Раптом у далечині з’явилася маленька бабуся. Її сиве волосся розвівалося від вітру, а одяг був брудний і обшарпаний. Вона щось бурмотіла сама до себе, підбираючи з піску якісь предмети та кладучи їх до сумки. Коли вона проходила повз сім’ї, раз по раз нахиляючись, аби щось підняти, то посміхнулась родині, але ніхто не відповів їй на привітання..."

 Марія Чумарна, "Лумпумчик" (уривок з фантастичної повісті) "Інопланетянин мав кумедне ім’я Лумпумчик, бо імена на Сатурні давали теж незвично. Якщо, народившись, маленький «м’ячик» зробив «Лусь!», опустившись при падінні на поверхню, то його називали Люсем, а наш герой зробив «Лум-Пум!» — і його назвали Лумпумчиком. По закінченні уроків мав відбутися важливий футбольний матч: зустрічалась збірна команда школи зі збірною школярів із сусіднього містечка Вишеньки..."  (Марія Чумарна)

Віктор Терен. "Пташина абетка" (мініатюри) "Ану, малята, пригадайте, яких ви птахів знаєте? Лелеку, перепілку, шпака... Ну а ще? Соловейка, журавля... А це здогадалися хто? «Біла латка, чорна латка по березі скаче». Так, сорока! А горлицю, дрозда,  мухоловку не забули? Та хіба всіх пригадаєш? Он тільки на Україні птахів 360 видів. А всього на Землі близько 8600! Є птахи, що дуже швидко літають, і є птахи, які люблять ходити пішки. Є дереволази і навіть навіть птахи-водолази. Одні залишаються із нами на зиму, а інші відлітають далеко-далеко... А гадаєте, що пташка так просто щебече? От і ні! Вона не тільки співає, а й водночас говорить. А сьогодні пташки принесли вам, діти, на своїх крилах абетку. В ній вони самі про себе й розказують. А вас абетка навчатиме читати."  (Віктор Терен)

 
Надія Кир’ян. "Цвіте абетка в квітнику" "Цю абетку мені допомогли скласти великі та розумні книги — енциклопедії, словники, і наші українські поети, і мій сусіда-фантазер семирічний Олесик, який кілька разів просто-таки виручив мене, коли я не знаходила квітів на літери Ґ, И, Й, і хлопчик Вітя та дівчинка Галя, а найголовніше — самі квіти, цікаві розмови яких довелось ненароком підслухати... З того всього створився своєрідний букет — оця абетка. А ви, спілкуючись із квітами, можете сплести свій віночок, інший. А згодом зрозумієте, що світ складається з різноманітних візерунків, орнаментів, букетів, віночків. І це прекрасно." (Надія Кір'ян)

                           
https://mala.storinka.org/