Методичні розробки

Готуємось до початку нового навчального року

Організація діяльності бібліотек закладів ЗСО в 2022-2023 навч.році

Шановні колеги! Бо якщо ви на цій сторінці, то ми з вами колеги. Вже зовсім скоро початок нового навчального року.

Сподіваюсь, ця інформація буде корисна шкільним бібліотекарям та вчителям

https://zoippo.net.ua/zapowiki/index.php/ Організація_діяльності_бібліотек_закладів_ЗСО_в_2022-2023_навч.році

Джерело: https://www.facebook.com/ Шкільні бібліотекарі Запорізького краю

Міжнародна серпнева педагогічна науково-практична конференція «Освіта, освітяни – незламні у війні»

Відбулася 18 серпня 2022 року

Ознайомитися із змістом конференції можна за посиланням

https://www.youtube.com/watch?v=AD373hZicxc

«Ми українці: честь і слава незламним!»

Перший урок 2022-2023 начального року має бути присвячений глибокому усвідомленню учнями, що ж таке Батьківщина, держава, патріотизм, якими були, є і мають стати українці, щоб ні у кого ніколи не виникало бажання нав’язувати українцям, як їм жити, з ким дружити, якою мовою говорити і куди рухатися у розвитку своєї суверенної незалежної держави.

 
Більше про ці події на сторінці  https://ukrainatoday.com.ua/tema-pershogo-uroku-v-novomu-2018-2019-navchalnomu-roci/?fbclid=IwAR1yyQ8y09ivZm7B3ryh6NyyDCkxzD7GvXK8dOvo6Xm4liK8DE4re2_4_rg

Пропоную також вашій увазі

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для вчителів початкових класів до проведення першого уроку в 2022-2023 навчальному році

https://drive.google.com/file/d/1Yg4qgDcREz1Jm3MY_lYNm_omCNLawNdG/view?usp=sharing

«Бібліотека Нової української школи»     

У збірнику вміщено матеріали бібліотечного форуму «Бібліотека Нової української школи» (19 травня 2022 року) з досвіду роботи бібліотечних працівників закладів загальної середньої освіти щодо сприяння реалізації основних пріоритетів Нової української школи, актуалізації інноваційній діяльності бібліотек закладів загальної середньої та позашкільної освіти, упровадження нових підходів до організації роботи шкільної бібліотеки, виховання підростаючого покоління, розвитку дитячого читання в умовах інформаційного суспільства.

Видання рекомендоване бібліотечним фахівцям, педагогічним працівникам закладів освіти, хто цікавиться зазначеним питанням.

https://www.facebook.com/groups/1052201361971388/ #сучасна_бібліотека #моделі_бібліотек

https://drive.google.com/file/d/1Lpf_VktQmCgK6xWO_LnFBsUmzs3Ob1hP/view?fbclid=IwAR1XiFVEu8pgTF_dA2lnQvIIA-yPwcnxbkrXSQ3joUkVI4hi-z1VGPUqeDc 

«Цікаві предмети народного побуту в шкільному музеї»

https://docs.google.com/document/d/1tDGIiVV86C3-HChZQH38h0DqL4Y-gXET/edit?usp=sharing&ouid=106932154811655331800&rtpof=true&sd=true

Презентація доступна за посиланням

https://docs.google.com/presentation/d/1mlpYMeAWcIkib8krTc62pWV2Cet8tGNw/edit?usp=sharing&ouid=106932154811655331800&rtpof=true&sd=true

Як зберегти робочий час бібліотекаря?

Робота в соцмережах забирає чимало часу – це не секрет. Проте, якщо врахувати це при плануванні на навчальний рік, то можна спробувати заощадити для себе хоча б трішки часу. Вам здається фантастикою? Спробуйте! Навіть якщо нічого не вийде – будете знати напевне! А збережений час (навіть кілька хвилин) можна буде використати на інші важливі справи. Або на відпочинок!

Якщо Вам цікаво – тисніть на посилання! http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=3464:suchasni-aspekti-upravlinnya-diyalnistyu-bibliotek-u-seredovishchi-sotsialnikh-merezh-teoretichne-osmislennya-ta-uzagalnennya-praktichnogo-dosvidu&catid=81&Itemid=415

Поради бібліотекарю

Навіть досвідченим фахівцям потрібно час від часу себе перевіряти.

 Пропоную перейти до перевірки:

                        Перелік документів, які є в шкільній бібліотеці

Орієнтовний перелік звітної документації шкільної бібліотеки

Документація, що регламентує діяльність бібліотеки:

1. Папка інструктивно-нормативних документів

2. Паспорт бібліотеки

3. Посадові інструкції бібліотекаря

4. Правила користування бібліотекою

5. Планово-звітна документація бібліотеки

Облікова документація бібліотеки:

6. Інвентарні книги

7. Сумарна книга:на підручники,основний фонд

8. Щоденник роботи бібліотеки

9. Папка вхідних документів

10.Папка вихідних документів

11.Зошит обліку документів, отриманих від користувачів взамін загублених

12.Зошит обліку навчальних програм

13. Акти видачі підручників по класах

14. Папка рахунків і накладних

15. Акт перевірки  бібліотечного фонду

16. Акти на списання

17. Формуляр читача

18. Розстановка фонду

 

Посадові інструкціїї шкільного бібліотекаря

.

 

Вимоги до шкільних бібліотекарів

1. Вивчити  Інструкцію про порядок доставки, комплектування  та   облік   навчальної літератури №1/9-217 від 15.06.1995 року (Інформаційний збірник МОН №15, серпень 1995 року).

Регулярно вести    паспорт  бібліотеки, сумарні книги  художнього та  підручникового фондів,  інвентарні книги, щоденник бібліотеки,  довідково-бібліографічний апарат.

2. Передачу бібліотечних фондів проводити згідно Положення про шкільну   бібліотеку (Інформаційний збірник МОН №6, березень 1992 року).

3. Вести   бібліотечно-бібліографічні уроки, згідно вимог  (  Інформаційний збірник МОН №19, жовтень 1994 року, „Шкільна бібліотека”,№1,2002 р., „Шкільна бібліотека”,№3,2005 р.,  „Шкільний світ”№46-47, грудень 2002 року, ).

4.  Включати в річний план школи роботу бібліотеки як з художньою літературою, так із підручниками.

5.      Виховувати   в учнів бережливе    відношення до навчальної книги .

6. Продовжити роботу шкільного етапу Всеукраїнської акції „Живи, книго!”, пожвавити роботу шкільних оргкомітетів, постів бережливих, різних форм змагань та батьківських комітетів.

7.     Відновити роботу  гуртків „Книжкова лікарня”, „Палітурна майстерня”.

8.      Поліпшити естетичне оформлення бібліотек.

9.     Вести роз'яснюючу роботу серед батьків про виховання у їх дітей бережливого ставлення до навчальної книги.

На допомогу шкільному бібліотекарю

 

1. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу. Затверджена наказом Головного управління Державного казначейства України № 90 від 30.10.1998р. // Законодавство бібліотекам України. - К., 2001. (Дана інструкція встановлює єдині вимоги щодопорядку інвентаризації основних засобів. Установи зобов’язані проводити інвентаризацію бібліотечних фондів 1 раз у 5 років).

2. Довідник кваліфікаційних характеристик професійних працівників. Випуск 81 // Законодавство бібліотекам України. - К., 2004. - Книга 2. - С.206 - 210.

3. Інструкція про порядок доставки, комплектування та облік навчальної літератури: затверджена Міністерством освіти і науки України № 1/9 - 217 від 15.06.1995р. // Супутник бібліотекаря-початківця. - Тернопіль: Мальва - Осо, 2001. – С. 7.

4. Інструкція про організацію та порядок обміну перерозподілу і розповсюдження документів серед бібліотек України через систему обмінних фондів. Затверджена наказом Міністерства культури і мистецтв України 23.03.2005. - №152 // Бібліотечна планета. - 2005. - №3.- С.6 - 12.

Закони

1. Про внесення змін до Закону України „Про бібліотеки і бібліотечну справу”. Закон України від 16 березня 2000р., №1561 - Ш // Голос України. - 2000.-5 травня - С.8 - 9.

2. Про внесення змін до Закону України „Про національну програму інформатизації”. Закон України від 13 вересня 2001р. №2684 - III. // Законодавчі та нормативні документи України у сфері інформації, видавничої та бібліотечної справи: тематична добірка: у 2 ч., - К., 2002, - Ч, 1. - С.52 - 53.

3. „Про загальну середню освіту”. Закон України від 13травня 1999 р. №651 - XIV, // Інформаційний вісник Міністерства освіти України. - 1999. - №15. - С.6 – 31.

4. „Про освіту”. Закон України від 23 травня 1991р. №1060 - ХІІ: [Із змінами і доповненнями] // Освіта України: нормативно правові документи Міністерство освіти і науки України. - К., 2001. - С.11 - 38.

5. „Про електронні документи та електронний документообіг”. Закон України від 22 травня 2003р. №851 - IV // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2004. - №1. - С.9 - 12.

6. Про внесення змін до Закону України „Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм” від 10 липня 2003р. №1098-IV // Офіційний вісник України. - 2003. - №33. - С.17 - 76.

Накази та розпорядження

1. „Про національну доктрину розвитку освіти”. Указ Президента України від 17 квітня 2002р. №3471 // Освіта України. - 2002. - 23 квітня. - С.4.

2. „Про програму роботи з обдарованою молоддю на 2001- 2005 роки”. - Указ Президента України від 8 лютого 2001р. №78/2001 // Освіта України» Нормативно- правові документи // Міністерство освіти і науки України. - К., 2001, С.90.

3. „Про затвердження концепції формування системи національних електронних інформаційних ресурсів”. Розпорядження від 5 травня 2003р. №259 - Р // Офіційний вісник України. - 2003. - №18 - 19. - С.864.

Постанови Кабінету Міністрів України

1. Державна програма „Вчитель”. Затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2002р. №379 //Освіта України. - 2002. - 2 квітня. - С.2-7

2. Державний стандарт початкової загальної освіти. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000р. №1717 // Освіта України. - 2000. - 13 грудня. - С.5 - 12.

3. Положення про загальноосвітній навчальний заклад. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000р. №964 // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України - 2001. - №

4. - С.3 - 19. 4. „Про внесення змін до Положення про загальноосвітній навчальний заклад”. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001р. №1262 // Управління освітою. - 2001. - 23 грудня. - С.8.

5. „Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-ти річний термін навчання”. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2000р. №1717 // Освіта України. - 2000. - 22 листопада, С.1 - 2.

6. „Про розвиток сільської загальноосвітньої школи”. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 липня 1999р. №1305 // Освіта України: Нормативно- правові документи Міністерство освіти і науки України. - К., 2001. - С.154 - 156.

7. Про рекомендацію парламентських слухань „Про функціонування української мови в Україні” від 22 травня 2003р. №886 - IV // Голос України - 2003. - №109 (13 червня).

8. „Про затвердження державної програми розвитку і функціонування української мови на 2004 - 2010 рр.”. Від 2 жовтня 2003р. №1546 // Офіційний вісник України. - 2003. - №40. - С.21.

9. „Про перелік послуг із вищої, середньої, професійно-технічної та початкової освіти, операції з надання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість”. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.01.98р. №61 // Урядовий кур'єр. - 2003. - 2 серпня. - С.5.

10. „Про затвердження Державної програми розвитку культури на період до 2007 року”. Постанова Кабінету Міністрів України від 06.08.2003р. №1235 // Офіційний вісник України. - 2003. -№32. - С.17.

11. „Про встановлення розміру доплати за окремі види педагогічної діяльності”. Постанова Кабінету Міністрів України №1096 від 25.08.2004 // Законодавство бібліотекам України. Довідкове видання: випуск 3, книга 2. Правове регулювання трудових відносин та пенсійного забезпечення бібліотечних працівників. - К., 2004. - С.298. (За завідування бібліотеками у загальноосвітніх та професійно- технічних навчальних закладах 5—15 %).

Накази і постанови Міністерства освіти і науки України та Міністерства культури і мистецтв України

1. Концепція інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп'ютеризації сільських шкіл. Затверджено колегією Міністерства освіти і науки України 17 квітня 2001р.// Комп'ютер у школі та сім'ї. - 2001. - №3. - С.3 - 10.

2. Положення про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу Міністерства освіта України. Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 14 травня 1999р. №139 // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. - 1999. - №12. - С.6 - 11.

3. „Про внесення змін і доповнень до положення про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу” . Наказ Міністерства освіти і науки України від 4 серпня 1999р. №277 // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України, - 1999. - №18.- С.30.

4. Положення про мережу освітянських бібліотек Міністерства освіти і науки України та АПН України. Затверджене спільним наказом Міністерства освіти і науки України та Академією педагогічних наук України від 30.05.2003р. №334/31 // Шкільна бібліотека плюс. 2003. - №3/4. – С.1 - 4.

5. „Про концепцію загальної середньої освіти” (12-ти річна школа). Постанова спільного засідання колегії Міністерства освіти і науки України і президії Академії педагогічних наук України від 22 листопада 2001р. № 12/5 - 2 // Початкова школа. - 2002. - №2. - С.1. 6. „Про проведення Всеукраїнського огляду бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів”. Наказ Міністерства освіти і науки України від 3 жовтня 2002 р. №548 // Освіта. - 2002. №48. - С.2.

7. „Про організацію та проведення щорічної Всеукраїнської акції „Живи, книго!”. Наказ Міністерства освіти і науки України від 3 жовтня 2002р. №549 //Освіта. - 2002. - №48. - С.3.

8. „Про підсумки проведення Всеукраїнського огляду бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів”. Наказ Міністерства освіти і науки України від 01.07.2003 №427 // Освіта. - 2003. - 2 - 9 липня(№31) – С.4 - 5.

9. „Про затвердження Положення про Всеукраїнський конкурс навчальних програм та підручників для загальноосвітніх навчальних закладів”. Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.02.2004р. №108 // Офіційний вісник України. - 2004. - №8. - С.299 - 309.

10. „Про затвердження Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів”. Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.07.2004р. №601 // Офіційний вісник України. - 2004. - № 8. - С.233 - 241.

11. Типові правила користування бібліотеками України, затверджені наказом МКіМ України №275 від 05.05.1999 р. із змінами і доповненнями, затвер- дженими наказом МКіМ України від 25.05.2001р. №319 // Законодавство бібліотекам України: довідник.- К., 2002. - Вип. 2. - С.99 - 101.

12. Типова інструкція про порядок списання матеріальних цінностей із балансу бюджетних установ, затверджена наказом Державного казначейства України та Міністерством економіки України №142/181 від 10.08.2001р. // Законодавство бібліотекам України. К., 2002. - Випуск 2. - С.174.

13. „Про організаційні заходи щодо запровадження зовнішнього оцінювання та моніторингу якості освіти учнів загальноосвітніх навчальних закладів”. Наказ від 24.09.2004 №745 // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України - 2004. - №19 - 20. - С.31 - 39.

14. „Про підсумки проведення Всеукраїнської акції „Живи, книго!” у 2003 - 2004 навчальному році” Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.09.2004 №758 // Освіта. - 2004. - 29 вересня – 6 жовтня. - С.6 - 7.

15. „Про затвердження типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 12-ти річної школи”. Наказ від 23.02.2004р. №132// Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України - 2004. - № 6. - С.3 - 32.

16. Положення про інформаційно-виробничу систему інформаційного та документарного забезпечення установ та громадян України в галузі освіти. Наказ Міністерства освіти і науки України від 10.12.2003р. №811 // Офіційний вісник України. - 2004. - №8. - С. 249 - 256.

 

Переконалися, що у Вас все гаразд? Тепер спокійно можна працювати. Успіху Вам, шановні колеги!

Кодекс етики бібліотекаря

Затверджено конференцією Української бібліотечної асоціації 26 листопада 2013 р.

Мета цього Кодексу – визначення і втілення в життя принципів професійної етики бібліотечних працівників і всіх, хто забезпечує бібліотечно-інформаційне обслуговування.

У демократичному суспільстві, членами якого є всебічно поінформовані громадяни, бібліотечні працівники покликані сприяти забезпеченню принципів інтелектуальної свободи і вільного висловлення, руху ідей та інформації, свободи читання. Завдання інформаційних інституцій і професіоналів, включно з бібліотеками і бібліотекарями, - забезпечувати якісну реєстрацію документів, представлення та надання доступу до інформації. Інформаційні послуги в інтересах соціального, культурного та економічного процвітання - основа бібліотечної справи, тож бібліотеки несуть за них соціальну відповідальність.

Цей Кодекс пропонується як набір етичних положень і рекомендується для використання кожним бібліотекарем та інформаційним працівником для гідного здійснення ними своєї професійної діяльності та підвищення ефективності виконання посадових обов'язків.

Українська бібліотечна асоціація затверджує такі основні морально-етичні норми професійної бібліотечної діяльності:

Доступ до інформації

 ми дотримуємося принципів інтелектуальної й інформаційної свободи

 ми протистоїмо спробам цензурувати читання, формування фондів бібліотек, надання доступу до інформації

 ми поважаємо людську гідність і реалізуємо право особи на отримання інформації

 ми забезпечуємо високий рівень обслуговування, створюємо умови для рівноправного, вільного та комфортного доступу користувачів до інформаційних ресурсів

 ми робимо все, щоб надавати читачам безкоштовний доступ до бібліотечних фондів і бібліотечних послуг

 ми прагнемо забезпечувати всім доступність бібліотечних матеріалів, сайтів книгозбірень і приміщень бібліотек відповідно до міжнародних стандартів доступності

 

Відповідальність щодо особистості й суспільства

 ми дотримуємося загальнолюдських принципів моралі, гуманізму, плюралізму думок, поваги до особистості як вищої цінності суспільства, незалежно від її соціального стану, віросповідання, національності, статі, віку, політичних поглядів тощо

 ми зберігаємо та поповнюємо духовні цінності народу України, сприяємо розвиткові національних культур

 ми сприяємо покращанню добробуту, соціальному, культурному та економічному процвітанню особи та суспільства

 ми усвідомлюємо гуманістичну місію нашої професії, сприяємо морально-етичним пошукам людини у пізнанні навколишнього світу й відверненні екологічної катастрофи

 ми співпрацюємо з усіма організаціями, установами, об'єднаннями й окремими особами, які зацікавлені в розбудові бібліотечної справи в Україні і в забезпеченні вільного і рівноправного доступу до інформації, до бібліотечних матеріалів і ресурсів

Приватність, таємниця та прозорість

 ми дбаємо про захист персональних даних користувачів і партнерів бібліотек

 ми захищаємо інформацію про коло читання та інтереси користувачів, забезпечуємо конфіденційність бібліотечно-інформаційного обслуговування

 

Відкритий доступ та інтелектуальна власність

 ми зацікавлені у використанні всіх можливостей для надання користувачам бібліотек якнайширшого доступу до інформації та ідей у будь-якому форматі

 ми прагнемо надавати справедливий, оперативний, економний та ефективний доступ до інформації

 ми визнаємо інтелектуальну власність авторів та інших творців і прагнемо забезпечити дотримання їхніх прав

 ми - від імені користувачів - захищаємо винятки та часові обмеження у законах авторського права, що стосуються бібліотек

 ми - партнери авторів, видавців та інших творців праць, захищених копірайтом

 ми заохочуємо уряд запроваджувати такі закони інтелектуальної власності, що забезпечують баланс між інтересами власників прав, окремими особами й такими інституціями, як бібліотеки

 

Нейтральність, особиста чесність і професійні навики

 ми віддані та компетентні у своїй професії, володіємо і постійно вдосконалюємо професійні знання, вміння та навички

 ми несемо моральну відповідальність за оперативність, повноту і об'єктивність інформації, що надається в процесі бібліотечно-інформаційного обслуговування

 ми дотримуємося нейтральності й неупередженої позиції щодо збирання та організації доступу до інформації й надання послуг, розмежовуємо професійні обов'язки і власні інтереси, прагнемо до того, щоб особисті переконання не заважали вільному доступові користувача до інформації

 ми не припускаємо одержання особистої вигоди за рахунок читачів, колег, бібліотеки, протидіємо корупції, яка впливає на бібліотечну справу, зокрема у постачанні та забезпеченні бібліотечними матеріалами і ресурсами, призначенні на бібліотечні посади та адмініструванні бібліотечних контрактів і фінансів

 ми маємо право на вільне висловлювання на робочому місці, виходячи з того, що це не порушує принцип нейтральності щодо користувачів

 ми виявляємо ініціативу, відповідальність, дисциплінованість, сумлінність у професійній діяльності

 ми сприяємо розвитку бібліотечної науки і практики, інноваціям, впровадженню прогресивних інформаційних технологій

 

Взаємини з колегами та працедавцями

 ми справедливо і з повагою ставимося до колег по роботі, захищаємо їхні права

 ми сприяємо гармонізації відносин у бібліотечному колективі, розвиткові професійної самосвідомості його членів

 ми підвищуємо авторитет бібліотечної професії

 ми залучаємо до професії талановиту молодь, допомагаємо її професійному становленню

 ми беремо участь у діяльності професійних асоціацій

 ми запобігаємо будь-яким проявам дискримінації на робочому місці через вік, громадянство, політичні переконання, фізичні чи розумові можливості, стать, сімейний стан, походження, расу, релігію чи сексуальну орієнтацію

 

Проект Кодексу було підготовлено робочою групою УБА у складі:

В.С. Пашкова (голова), О.І.Романюк, В.В.Загуменна, Хілобоченко Н.І., Куриленко Т.В

 

 

 До уваги бібліотекарів!

Виставка – чи не найпопулярніший спосіб привернути увагу читача до книги. Але як зробити так, щоб зацікавити будь-кого? Скористайтесь порадами інших бібліотекарів. Можливо, Ви робите ще краще, а можливо, комусь стануть в пригоді такі нехитрі поради, які пропонують наші колеги.

Цікаво? Тоді тисніть на посилання:https://www.youtube.com/watch?v=KY3_TICMc5A  

Саґарда Микола Іванович

Саґарда Микола Іванович походив з дворянського роду. В нього було два брати, які також були священиками: Олександр Іванович та Іван Іванович. Всі володіли українською, російською, польською, латинською мовами. Олександр Іванович і  Микола Іванович, розуміючи, що кар’єру можна побудувати в Росії, залишили Полтаву і виїхали до Петербургу, де закінчили Санкт-Петербурзьку духовну академію, стали професорами. Олександр Іванович згодом став вчителем майбутнього патріарха Росії – Олексія; сам патріарх у своїх промовах неодноразово згадував Олександра Івановича.

Сагарда Микола Іванович [01.12.1870, (за старим стилем) м. Золотоноша Полтавської губернії – 16.03.1943, м. Київ] – український історик, бібліограф, теолог, педагог.

М. І. Сагарда закінчив Переяславське духовне училище, Полтавську духовну семінарію, Санкт-Петербурзьку духовну академію зі ступенем кандидата богослов’я (1896). Микола Іванович – професорський стипендіат академії по кафедрі Священного Писання Нового Завіту (1896–1897); учитель латинської мови в Полтавському духовому училищі (1897); викладач біблійної й церковної історії в Полтавській духовній семінарії (1899); доцент, потім – понадштатний (з 1905 р.), пізніше – штатний екстраординарний професор по кафедрі патристики Санкт-Петербурзької духовної академії з 1909 р. У 1918 р. виїхав до Полтави, потім – до Києва, був приват-доцентом Київського університету (1919), професором Вищого інституту народної освіти в Києві (1920).

З 1919 р. М. І. Сагарда працював у Всенародній бібліотеці України каталогізатором, старшим бібліографом, керівником відділу україніки. Займався розшуком та комплектуванням колекційних фондів, рукописних матеріалів. У 1920 р. він повернувся до Полтави, де очолив Полтавську центральну наукову бібліотеку; одночасно працював на посаді професора кафедри історії всесвітньої літератури Полтавського українського інституту.

Після повернення до Києва, з 1924 р. поновив роботу у Всенародній бібліотеці України, у 1925–1932 рр. очолював відділ періодики. М. І. Сагарда науково обґрунтував ознаки віднесення документа до періодичних видань; визначив поняття «періодика» та критерії відбору до фонду; розробив план та методичні засади зведеного каталогу періодичної преси України; визначив завдання і напрями роботи по створенню бібліографічного репертуару періодики України; розробив методику бібліографічного опису. Микола Іванович вважав за необхідне досліджувати українознавчі періодичні видання в цілому і працювати над розкриттям їхнього змісту.

М. І. Сагарда входив до складу Президії Науково-дослідної комісії з бібліотекознавства і бібліографії, завідував секцією бібліографії. Ознайомившись із досвідом роботи по створенню національної бібліографії репертуарів, підготував ряд доповідей: «Міжнародна бібліографія – її стан і перспективи», «Національна бібліографія в Німеччині» та ін.

Особливу увагу Микола Іванович приділяв визначенню місця бібліографії в системі наукових дисциплін. У доповіді «Основні проблеми українського бібліографічного репертуару» він визначив основні положення і завдання Українського бібліографічного репертуару; запропонував покласти в основу територіальний принцип, а поза межами етнографічної України – мовну ознаку та зміст.

Вчений опублікував більше 30 робіт бібліографічного характеру; друкував статті й розвідки про організацію бібліографії, каталогізації в Україні; подавав бібліографічні огляди україніки в російських журналах; упорядкував «Каталог видань Всеукраїнської АН за 1930 р.», «Систематичний каталог видань ВУАН за 1931 р.», «Каталог антикварної книжки». Був співредактором «Журналу бібліотекознавства та бібліографії» (1927–1930); публікував статті й розвідки у періодичних виданнях – «Полтавских Епархиальных Ведомостях», «Книгарь», «Україна» та ін.

Через політичні переслідування М. І. Сагарду звільнили від наукової і керівної роботи, перевели на посаду бібліотекаря-спеціаліста. Однак, через те що він так і не поступився своїми принципами і поглядами щодо створення Українського бібліографічного репертуару, у 1932 р. його звільнили.

 

духовна семінарія

Сагарда автор ґрунтовних праць з історії церкви та християнської літератури. Теоретик українського бібліографічного репертуару, бібліографії української періодики, член Бібліографічної комісії при УАН, заступник голови Візантологічної комісії ВУАН.

Сагарда очолював журнал «Христианское чтение» (1912). З 1927 року — секретар Бібліографічної Комісії ВУАН.

Друкував статті й дослідження у «Полтавских Епархиальных Ведомостях» і «Книгарі» (1918-1919), серед інших: «Переклади Святого Письма на українську мову від 16 — 20 ст.», «Поетичні переклади П. О. Кулішем Святого Письма», у бібліографічних журналах — про організацію бібліографії, каталогізацію і т. д. в бібліотеках України, у журналі «Україна» давав бібліографічні огляди україніки в російських журналах.

Переклав українською мовою романи В. Гюго (роман «Людина, що сміється»), Ч. Діккенса («Повість про двоє міст»).

Праці

·                    «Переклади Св. Письма на українську мову в XIX і XX ст.» (1919);

·                    «Основні проблеми українського бібліографічного репертуару» (1927);

·                    «Завдання бібліографії української періодики» (1928);

·                    огляди україніки в російських журналах (1927–1928)^[1].

Упорядкував «Систематичний каталог видань Всеукраїнської Академії наук за 1930—32 рік» (1931–1933), «Каталог антикварної книжки» (1932)^[

 

Твори

 Новые книги по украинскому язику : (обзор лит. за 1917–1921 гг.) // Родной яз. в шк. – 1919–1922. – № 2. – С. 3.

Бібліографічна робота в наукових бібліотеках // Бібл. зб. – 1926. – № 1. – С. 42–54.

Перша конференція наукових бібліотек УСРР // Шлях освіти. – 1926. – № 2. – С. 124–128.

Бібліографічна комісія при Українській Академії наук // Пролетар. правда. – К., 1927. – 10 квіт. – С. 5.

Бібліографія на службі західньо-європейського імперіалізму : (спроба орг. Міжнар. співробітництва в бібліогр. справі на Заході) // Журн. бібліотекознавства та бібліогр. – 1927. – № 1. – С. 131–135.

Науково-дослідчі завдання Всенародньої бібліотеки України // Бібл. зб. – 1927. – № 2. – С. 26–53.

Організація бібліографії на Україні // Журн. бібліотекознавства та бібліогр. – 1927. – № 1. – С. 1–13.

Основні проблеми українського бібліографічного репертуару // Бібл. зб. – 1927. – № 3. – С. 43–59.

Бібліографічна комісія Української Академії наук // Бюл. Київ. секції наук. робітників. – 1928. – № 6. – С. 11–12.

Завдання бібліографії української періодики // Укр. бібліографія. Вип. 1 : методолог. зб. – К., 1928. – С. 87–108.

Обсяг поняття «періодика» : (до основ. питань зведен. кат. період. вид. у б-ках України) // Журн. бібліотекознавства та бібліогр. – 1928. – № 2. – С. 15–34.

Україніка в російських журналах, 1927 : бібліогр. анот. покажч. // Україна. – 1928. – № 6. – С. 134–138.

Бібліографічна комісія при ВУАН : звіт. доп. на засіданні Президії ВУАН 15 листоп. 1919 р. // Вісті ВУАН. – 1929. – № 9/10. – С. 27–42.

Основні питання зведеного каталогу часописів у бібліотеках України // Журн. бібліотекознавства та бібліогр. – 1929. – № 3. – С. 43–54.

Систематичний каталог видань Всеукраїнської Академії наук за 1930–1932 рр. – К., 1931–1933.

 

21 жовтня – Всесвітній день яблук

Матеріали для роботи з учнями

Яблучна вікторина

Що спільного у сорту яблуні і англійського письменника Свіфта?

(Ім'я Джонатан.)

 

Яке яблуко не росте на яблуні?

(Очне яблуко.)

 

Який сорт великих солодких яблук відмінно знають всі дресировані собаки?

(Апорт, адже апорт - це команда «принеси».)

 

В допетровської Русі традиційним новорічним стравою святкового застілля були свіжі яблука. Чому?

(Адже до календарної реформи Петра I Новий рік відзначали 1 вересня - в той час, коли збирали яблука.)

 

 Назвіть фруктове прізвище винахідника «груші, яку не можна з'їсти».

(Павло Миколайович Яблочков - винахідник дугової лампи без регулятора.)

Павло Федорович був цукрозаводчиком, але дуже любив розводити сади. Знаменитий ренет він виписав разом з іншими сортами з Бельгії. Як прізвище Павла Федоровича, якщо нею названо один із сортів яблук?

(Симиренка.)

 

Турки, люблячі зоологію, кажуть: від свині народжується свиня, а від вівці - вівці. А що у нас, люблять ботаніку? Який вислів мається на увазі?

(Яблуко від яблуні недалеко падає.)

 

В старовину Патріарх вручав це цареві під час коронації зі словами: «Се яблуко - знамення твого царства». Що ж це було?

(«Царське яблуко» - держава, яка з'явилася у часів Бориса Годунова. Держава - символ монархічної влади. В Росії - це золотий кулю з короною або хрестом. Назва походить від давньоруського "държа" - влада.)

 

Відгадайте руську «яблучну» загадку: «Під двома дугами два яблука з кругами».

(Брови і очі.)

 У Марини було ціле яблуко, дві половинки і чотири четвертинки. Скільки було у неї яблук?

(3.)

У січні зацвіли 2 яблуні і 1 груша. Скільки дерев зацвіло всього?  (жодного)

 

Яке свято влітку пов’язане з яблуком? (яблуневий Спас)

Що означають вислови:

 

Яблоку ніде впасти (багато)

Яблуко роздору  (виникла сварка)

Заборонений плід ( легенда про Адама і Єву)

Попасти в яблучко (влучити в ціль, точно щось сказати)

Тест «Чи знаєте ви яблука?» 7-11 клас

. Яким за рахунком Спасом є Яблучний Спас?

а) Першим;

б) Другим;

в) Третім;

г) Четвертим.

(Перший Спас - Медовий Спас, Третій Спас - Горіховий Спас, Хлібний Спас.)

 

1. Народним назвою якогось свята є Яблучний Спас?

а) Хрещення Господнє;

б) Стрітення Господнє;

в) Преображення Господнє;

г) Воздвиження Хреста Господнього.

 

2. Скільки пелюсток у квітки яблуні?
а) Три;
б) Чотири;
в) П'ять;
г) Шість.

 

. Як називається яблуневий жук, який прикидається мертвим у разі небезпеки?
а) Квіткоїд;
б) Листоїд;
в) Короїд;
г) Корнеїд.

3 Яблук будь сортів не буває?
а) Річних;
б) Осінніх;
в) Зимових;
г) Весняних.

. Яке з цих слів означає сорт яблука, виведений російським селекціонером І. В. Мічуріним?

 

а) Бельведер;
б) Бельтинг;
в) Бельфлер;
г) Бельканто.

. Який зимовий сорт яблук є?
а) Антонівка;
б) Туполевка;
в) Микояновка;
г) Яковлівка.

4. Який сорт яблуні існує?
а) Сніговий кальвіль;
б) Туманний кальвіль;
в) Дощовий кальвіль;
г) Крижаної кальвіль.

5 Плоди якого з цих рослин, згідно з ботанічною класифікацією, відносяться до яблук?

 

а) Смородина;
б) Агрус;
в) Горобина;
г) Виноград.
6.Плоди якого з цих сортів яблук в стиглому вигляді мають тільки зелене забарвлення?
а) Айдаред;
б) Гренні Сміт;
в) Мельба;
г) Апорт.
(На відміну від своїх побратимів червоного кольору зелене яблуко вважається гіпоалергенним продуктом.)

7 Яке з цих прикметників часто зустрічається в назві сортів яблук?
а) Смугасте;
б) Картате;
в) Колюче;
г) Пупырчатое.
(Коричне смугасте, Россошанское смугасте, Літній смугасте, Орловське смугасте, Зимовий смугасте, Аніс смугастий і ін)

 

8. Що з перерахованого не є їстівним?
а) Пунічне яблуко;
б) Соснове яблуко;
в) Адамове яблуко;
г) Золоте яблуко.
(Це кадик чоловіки. Перший чоловік, за переказами, вдавився яблуком, звідси і така назва. А пунічне яблуко - це гранат, соснове яблуко - це ананас, золоте яблуко - це помідор.)
9. Який фрукт в перекладі з нідерландської означає «китайське яблуко»?

а) Лимон;
б) Апельсин;
в) Персик;
г) Абрикос.

10. Від якогось італійського словосполучення походить назва «помідор»?
а) Земляне яблуко;
б) Золоте яблуко;
в) Райське яблуко;
г) Заборонений плід.
(А земляним яблуком на Русі називали картоплю.)

11 Які тварини (за життя) бувають в яблуках?
а) Гуси;
б) Коні;
в) Верблюди;
г) Крокодили.

(Масть, або забарвлення у коней так називається - сіра з білими круглими плямами.)

12. Який геніальний учений прославився завдяки яблуку?
а) Архімед;
б) Авіценна;
в) Галілей;
г) Ньютон.
(Впало йому на голову яблуко спричинило за собою відкриття Ньютоном закону всесвітнього тяжіння.)
13.У якого міста США є прізвисько «Велике яблуко»?

 

а) Нью-Йорк;

б) Лос-Анджелес;

в) Чикаго;

г) Лас-Вегас.

 

14. Хто автор повісті «Антонівські яблука»?
а) Іван Сергійович Тургенєв;
б) Антон Павлович Чехов;
в) Іван Олексійович Бунін;
г) Андрій Платонов.

15. Яке з цих кондитерських виробів - яблучний пиріг?
а) Безе;
б) Еклер;
в) Штрудель;
г) Крекер.
(Штрудель - яблучний пиріг, на якому часточки яблук розташовані по колі - «водоворотиком».)

Тест «Чи знаєте ви яблука?» 1-6 клас

1. Яку казкову героїню намагалися убити отруєним яблуком?

а) Попелюшку;

б) Білосніжку;

в) Герду;

г) Дюймовочку.

2.Яких птахів називають «зимовими яблуками»?
а) Синиць;

б) Снігурів;

в) Горобців;

г) Ворон.

(Красногрудые снігурі на гілках дерев дуже нагадують червоні яблука.)

3. Яке яблуко комп'ютерна компанія «Apple» вибрала символом своєї продукції?
а) Червиве;

б) Надкушене;

в) Зморщене;

г) Надрезане.

 

4. Від кого у відомій казці яблуня ховала дівчинку і хлопчика?

а) Від гусей-лебедів;

б) Від вовка;

в) Від ведмедя;

г) Від солов'я-розбійника.

(Казка так і називається «Гуси-лебеді».)

5. Ця казкова героїня посадила кісточки від корови, а виросла чарівна яблуня з наливними яблучками, яка допомогла дівчинці вдало вийти заміж і піти від злісної мачухи. Назвіть цю казкову героїню.

а) Попелюшка;

б) Оленка;

в) Хаврошечка;

г) Огневушка-поскакушка.

 

6. Хто є головним героєм мультфільму «Мішок яблук»?

 

а) Лисиця;

б) Заєць;

в) Коза;

г) Кінь.

7. У представників якої професії улюблений танець - «Яблучко»?

а) У матросів;
б) У снайперів;
в) У садівників;
г) У бджолярів.
(«Яблучко» - саме так називається широко відома матроська пісня і танець.)

14. Стародавні слов'яни вважали, що на цьому дереві ростуть молодильні яблучка. Що це за дерево?

а) Яблуня;
б) Дуб;
в) Сосна;
г) Каштан.
(І це жолуді дуба.)

13. Як ви думаєте, назва якого плоду по-англійськи складається як би з двох слів в одному - сосна і яблуко?

 

а) Кедрова шишка;
б) Артишок;
в) Ананас;
г) Каштан.
(Pineapple - ананас, pine - сосна, apple - яблуко.)

Матеріали до  Місячника шкільних бібліотек в

Просторівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів 

Екологічний паркан: «Правила поведінки на природі»

На природі необхідно:

– охороняти рідкісні рослини;

– обгороджувати мурашники;

– милуватися красою природи;

–прибирати за собою місце відпочинку

В природі не можна:

– ламати гілля дерев;

– рвати оберемками квіти;

– збивати гриби ногами;

–         руйнувати павутиння

Правила поведінки під час екскурсії:

Не зривайте рослини без особливої потреби

 Не скупчуйтесь і не товчіться по квітучим рослинам

 Не галасуйте!

Пам’ятайте, що звірам та птахам потрібний спокій

Правила поведінки в природі:

– не забруднюй водойму, біля якої ти живеш;

–         не засмічуй берег, на якому ти відпочиваєш;

– дотримуй правил рибного лову;

–         не турбуй тварин в сезон тиші,

–         не вмикай голосно музику, відпочиваючи на природі;

– висаджуй дерева біля водойм;

–         вивчай свою водойму і ділися своїми знаннями з оточуючими.

Правила поведінки в природі

·                     У лісі намагайся ходити стежинами, щоб не витоптувати трав'янисті рослини.

·                     Лікарські рослини збирай тільки в тих місцях, де їх багато. ...

·                     Не зривай для букетів лісові і польові квіти. ...

·                     Не ламай гілок дерев та кущів.

·                     Травень і червень - місяці тиші. ...Не галасуй в  лісі!

Ні в якому разі не залишайте в лісі сміття, яке не розкладається, - пластик, гуму, одноразовий посуд, бляшанки від консервів, скло. Все це зберіть в пакет і вивезіть в найближчий сміттєвий бак.

Ніколи не розводьте вогнище поблизу дерев і на сухій траві!

Збирайте для багаття тільки сухі гілки. Вони горять швидше, і лісу не буде від цього шкоди.

– Не ловіть диких тварин і не забирайте їх додому. В неволі тварини жити не зможуть і загинуть.

– Не руйнуйте пташиних гнізд.

 – Не руйнуйте мурашників – вони лісові санітари.

• Не беріть у руки пташині яйця, пташенят, звірят: людський запах відлякує дорослих диких тварин, позбавляє малят батьківської опіки, вони стають легкою здобиччю для хижаків.

• Не чіпайте плазунів. Вони – невід’ємна , важлива частина лісового середовища.

• Не чіпайте змій. Вони можуть становити загрозу для вашого життя. Краще обійдіть їх стороною.

·                                 Не поспішай підбирати в лісі пташенят, їжаченят та малят інших тварин.

• Не вирізайте на деревах надписи, наприклад «Тут був я». Це може призвести до всихання дерева, заселення його паразитами.

• Не ламайте гілок дерев та кущів. Це заважає рослинам жити.

• Не зривайте лісових квітів, особливо рідкісних первоцвітів – це порушення закону. Хай гарні рослини залишаються в природі!

• Не виривайте рослини з корінням.

• Їстівні гриби зрізуйте обережно, щоб не пошкодити грибницю, не руйнуйте мохового килима.

• Не знищуйте неїстівних грибів! Для лісових мешканців – це ліки і джерело харчування.

Бережіть ліс!

Пропоную увазі  всіх природолюбів та дослідників презентацію

 "Правла поведінки під час гідрологічних досліджень"

https://docs.google.com/presentation/d/10B0jTVwB1si1HX2fv_T8WSVOqR3n7QQN/edit?dls=true

Ознайомитись з цими правилами ви можете і за наступним посиланням

https://docs.google.com/document/d/1iLn_NKpLAps_rSuhX-DrZsq2gisC-76-/edit?dls=true

Слова в вірші – мов рай в душі

Пропагувати поетичне слово, долучати учнів до літературної творчості був покликаний цікавий захід «Літературна кав’ярня», який відбувся 26 вересня у ПросторівськійЗОШ І – ІІІ ступенів.

Організували і провели його спільними зусиллями вчителі школи та учні 10 класу під керівництвом шкільного бібліотекаря. У невимушеній атмосфері всі присутні могли милуватись красою поетичного слова. Захід нікого не залишив байдужим. Всі читали вірші, брали участь у обговоренні запропонованих тем. А кава, чай та смаколики лише допомагали сприймати красу поезії.

9 вересня - день народження Івана Петровича Котляревського

До цієї дати бібліотекар школи Похилько Н.А. підготувала урок та презентацію, присвячені біографії видатного сина українського народу


Педагогіка партнерства в дії

Чергове засідання РМО шкільних бібліотекарів Чернігівського району пройшло 21 березня 2019 року на базі Просторівської ЗОШ І – ІІІ ступенів. Засідання пройшло у формі відвідин літературної світлиці. Увазі присутніх було запропоновано літературно-музичну композицію «Маруся Чурай – душа і пісня українського народу».

По закінченню заходу бібліотекар школи Похилько Н.А. ознайомила колег з досвідом роботи з проблемної теми «Педагогіка партнерства». Доповідь супроводжувалась демонстрацією презентації та зразками напрацювань Наталії Анатоліївни.

 



З історії новорічних та різдвяних традицій

    Наближається Новий Рік! Він несе з собою атмосферу свята та веселощів. Але чи багато ми знаємо про історію новорічних традицій? У нашій шкільній бібліотеці вирішили розширити горизонти пізнання з цих питань. Зусиллями всього колективу школи було організовано виставку з історії новорічних листівок. 

   Крім того увазі учнів пропонується цікавий матеріал про образи Діда Мороза та Святого Миколая, про історію розвику новорічних та різдвяних традицій в світі взагалі та на Україні зокрема. Усна розповідь супроводжується демонстрацією цікавих презентацій про ялинку, листівки, Святого Миколая та Діда Мороза.

Бажаю всім веселих новорічних свят!!!

День українськоїписемності та мови у Просторівській ЗОШ І - ІІІ степенів

Зараз звідусіль можна почути нарікання, що діти, мовляв, не читають, не ходять до бібліотеки., що вони більше звертають увагу на комп’ютери. Хочеться заперечити. Не зачерствіли душі наших дітей. Просто змінились часи, змінились умови пізнання навколишнього.

А от важливою задачею виховання молодого покоління є саме залучення юних до пізнання краси рідного слова. Саме цьому і був присвячений захід «Заспіваю твоє ім’я», що відбувся 9 листопада у стінах Просторівської ЗОШ І – ІІІ ступенів. 

                    

Завдяки зусиллям бібліотекаря Похилько Н.А. та читацького активу для учнів середньої та старшої ланок під такою назвою було організоване літературно-музичне свято. На цьому заході декламувались вірші, лунали пісні українських митців різних років, поколінь, епох. Увазі присутніх був запропонований перегляд музичних відео кліпів.

Відвідувачі заходу переконались, що високохудожнє слово не втрачає актуальності на протязі віків. Тому слова Шевченка та Франка переплітаються зі словами Симоненка, Стуса та Ліни Костенко. А сучасні естрадні виконавці надають нових барв віршам поетів минулого.

Найважливішим підсумком проведеного свята було те, що в залі не залишилось жодного байдужого до краси рідної мови та пристрасті художнього слова. А це означає, що справдився девіз свята: «Слова, написані від серця, бринять на струнах наших душ…».

«Тепло своїх долонь, і розуму, і серця

я Україні милій віддаю!»

 

      Багато цікавих легенд про Україну та її національні символи зібрано в маленькій брошурі «Національні символи та обереги України влегендах та переказах». Така збірка може стати в пригоді як класним керівникам, так і учням різного віку.

До початку нового навчального року

Шкільна бібліотека також готова до початку нового навчального року. Увазі вчителів пропонуються методичні рекомендації для підготовки до першого уроку.

В цьому розділі можна ознайомитись з авторськими методичними розробками

 На честь річниці з дня народження Т. Г. Шевченка увазі всіх бажаючих пропонуються матеріали краєзнавчих досліджень учнів нашої школи "Ім’я Шевченка у нашому краї".

https://docs.google.com/document/d/1t57TqQhaTsU1VZPUNFEHeuVAQBMULjHeUkLFPvCJdTQ/edit

Пропонуємо прерглянути і презентацію з цієї ж тематики.

https://docs.google.com/presentation/d/1lkmhp1ok2bOIsuOm1RJMdNXYUqD-6860hRj4pZ6S_co/edit#slide=id.p5

До річниці з дня народження видатної поетесси  Лесі Українки було створено презентацію про її життєвий і творчий шлях.

 https://docs.google.com/presentation/d/1VYjaRMnCVjJCBXfQn_IS4s2AhMyU_1MCOjCWYbcV7T4/edit#slide=id.p3

Ні! Я жива! Я буду вічно жити!

1. Цікаві факти про Лесю Українку

25 лютого – 147 років від дня народження Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки) видатної української письменниці, поетеси, перекладача, громадської діячки.

2. Лариса Косач – геній української літератури, що входить в умовну тріаду Шевченко-Франко-Українка. Її вірші вчать ще змалку, тож здавалось би, що ми знаємо про цю поетесу все. Адже про неї завжди багато говорять, багато пишуть, багато дискутують… Принаймні, однозначно більше, ніж, скажімо, про її маму – ще одну визначну поетесу Олену Пчілку. Та насправді ми зовсім не знаємо Українки. Тож зараз я спробую трішки пролити світла на життєві таємниці феномену, який можна назвати «Ucrainka incognita».

Дитинство Лесі Українки. Цікаві факти.

Народилася вона в місті Новоград-Волинський. Її мамою була письменниця Ольга Косач, яка писала під псевдонімом Олена Пчілка. Батько – Петро Антонович Косач, дуже любив літературу і живопис.

3. Садиба Косачів розташовувалась на окраїні села, де були найкращі землі. У розпорядженні родини було 500 гектарів землі, включно з лісами, ріллею та чотирма гектарами саду. Аби тримати в порядку садибу, родина Лесі Українки мала найманих робітників.

4. На території колишніх володінь розташовується Лесин кадуб – джерело й криниця. Колись на місці джерела росла прадавня верба, змальована в «Лісовій пісні». Кажуть, що на території колишньої садиби Косачів захований косачівський скарб.

5. У Луцьку біля В’їзної вежі замку Любарта є дерево, яке іменують Лесиним ясеном. Воно одне з найстаріших дерев міста. Вважається, що саме під ним мала Леся написала свого першого вірша. Нині ж у місті вирішується проблема з деревом, адже воно аварійне й може впасти, зашкодивши перехожим.

6. Під час Другої світової війни садибу Косачів у Колодяжному зруйнували. «Білий» і «сірий» будиночки Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки будували з нуля. Фактично у них ніколи не бувала письменниця. Останній власник будинку, де колись жила родина Косачів, брат Лесі Микола продав його дідові Бориса Клімчука, теперішнього губернатора Волині.

7. У будинку Косачів постійно збиралися письменники, художники і музиканти, влаштовувалися вечори і домашні концерти. Основну роль в формуванні поглядів майбутньої письменниці зіграв дядько Лесі – Михайло Драгоманов - вчений, фольклорист, громадський діяч.

Мало хто знає, але якби Леся жила в наш час, її б однозначно назвали дитиною індиго.

А, може, вона такою і була? В дитинстві Леся була надзвичайно кмітливою та схоплювала все на льоту. До прикладу, дівчина навчилась читати ще в чотири роки, шестилітньою вона вже майстерно вишивала, а у дев’ять – написала свій перший вірш.

У 12 років леся зайнялася перекладом книги «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» Миколи Гоголя.

10. Про рівень її розвитку свідчить також і те, що всього у 19 років Українка написала підручник «Стародавня історія східних народів» для своїх сестер. Крім того, поетеса знала 10 мов – українську, французьку, німецьку, англійську, польську, болгарську, російську та італійську, а також давньогрецьку, латинську. При чому казала, що французькою спілкується краще, аніж російською. Це дозволило їй широко ознайомитися з класичними творами світової літератури.

Леся Українка багато перекладала М.Гоголя, А. Міцкевича, Г.Гейне, В.Гюго, Гомера та ін. Перші вірші її були опубліковані в 1893 році.

Погодьтесь, що все це – дійсно ознаки геніальності, адже далеко не кожному таке дано.

11. Я думаю, що всі хто цікавиться життям Лесі Українки, знають що це не її справжнє ім’я, а її звали Лариса Петрівна Косач. Але мало хто знає, що у родині поетесу називали по-різному і Лариса, Леся, Зея, Мишолосія. Якщо з першими двома іменами зрозуміло, то іншими двома не дуже. Справа в тому, що Зея – це сорт кукурудзи, а поетесу називала так мати, порівнюючи її зі стебелиною кукурудзи, така тонка і тендітна. Мишолосія – це ім’я, яке складалося з двох імен Міша і Леся, як ми знаємо, то Михайло був братом Лесі Українки, з яким письменниця була дуже близька.

Мало хто знає, але попри вищесказане, Олена Пчілка вважала свою доньку малорозвиненою.

12. Старшого сина Михайла мати ставила вище за Лесю — її довго вважала малорозвиненою. Крім того, не любила її вдачі. До 5-го класу навіть не віддавала до школи, а навчала вдома за власною програмою. Аргументувала це небажанням російського впливу на свою доню. Таке ставлення до дочки легко зрозуміти, знаючи характер самої Пчілки. Її боялись навіть чоловіки, а Євген Чикаленко казав: «Це та баба, що їй сам чорт черевики на вилах подає».

Хвороба

Вже в 5 років Леся почала самостійно писати п’єси, а в 8 років — написала свій перший вірш. Але в 10 років у дівчинки почалися серйозні проблеми зі здоров’ям: у Лесі Українки діагностували туберкульоз кісток. Із цієї причини Лесі Українці довелося поставити хрест на музичній кар’єрі.

Леся Українка дуже рано виявила нестримний потяг до музики. І мати, Олена Пчілка, придбала рояль, на якому з п’ятилітнього віку й почала вчитися грати дівчинка. Його потім у родині так і назвали «Лесин рояль». Але люта хворість часто припиняла навчання. Застудивши ноги й руки зимовим хрещенським днем, дев’ятирічна Леся захворіла на туберкульоз кісток, що прикував її до ліжка. Іноді місяцями лежала вона з загіпсованими руками й ногою. І ось одного разу її тітка, Олександра Антонівна , яка вчила дівчинку грі на фортепіано, помітила, що Леся, лежачи в ліжку, досить упевнено вибиває вільною від гіпсу ніжкою такт. — Що ти робиш, Лесю? – запитала здивовано тітка. — Граю… на роялі, — тихо відповіла дівчинка. Очевидно, голова її була повна звуків, якими жила вона тоді.

16. Цікавий факт про рояль Лесі Українки. Як свідчить професор Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Наталія Свириденко, на території України є три найбільші раритетні роялі: рояль Терещенків у Національному музеї історії України, рояль Рубінштейна в Одеському будинку вчених та рояль Лесі Українки у Колодяжному музеї.

Писати і друкуватися Українка почала у віці 12 років. До її ранніх творів відноситься український переклад "Вечорів на хуторі" Гоголя (у співавторстві з братом). Друкувалася Українка в закордонних журналах "Зоря", "Житє і слово", "Літературно-науковий вісник"

Цікаві факти з дитячого життя Лесі Українки

17. Хоробрість і мужність

Маленька Леся була зразком виняткової мужності  Ще зовсім малою, боячись хижих звірів, вона боролася зі своїми страхами і бігала місячної ночі в сусідній ліс, бажаючи побачити там оту мавку, про яку розповідала їй колись у ранньому дитинстві мати, і ніжний образ якої відтворила пізніше в поетичній «Лісовій пісні».

«Треба нищити хижаків»

Лесин батько якось привіз з полювання малу кізочку, що відбилася від матері. 12-літня Леся взяла кізку під свою опіку і незабаром так приручила до себе, що та бігала за нею, мов собачка. Підрісши, кізка вискочила з садиби в сусідній ліс і там її розірвали вовки. Довідавшись про це, Леся спочатку гірко плакала, а потім, блиснувши очима, скрикнула: — О, я б сама задавила того вовка враз! — А ти ж, Лесю, зауважив їй хтось, була завжди проти полювання та й взагалі проти вбивства звірів. — Ні, ні, треба нищити хижаків, щоб вони не змогли нищити отакеньких, слабших за себе! – палко вигукнула дівчинка.

Мислила музичними образами

Леся Українка часто мислила музичними образами. «Хмарки пливли і пливли крізь місяці одна за одною ПІЦИКАТО. В саду стояла така співоча тиша, ніби грали ПІАНІСИМО в найніжнішому АДАЖІО». А в одному з листів з Італії вона писала: «Вчора тут вибухнула суто вогнегірська гроза, громи народжувалися КРЕЩЕНДО».

Процес творчості був пов’язаний з музикою

Дуже часто, пишучи вірші чи поеми, поетеса схоплювалася від столика до фортепіано, сідала за нього й починала імпровізацію — музичний супровід для віршів, одночасно стиха виголошуючи їх і граючи на роялі. Лариса Петрівна не тільки на самоті, але іноді і в тісному колі найближчих приятелів сідала за рояль і, декламуючи вірші, імпровізувала до них акомпанемент.

Так працювала, що в неї підвищувалася температура

З юних років Лесі Українці легко й невимушено давалося віршування, хоч іноді, як сама поетеса писала до своїх рідних та близьких друзів, вона так глибоко й ретельно опрацьовувала твори, що в неї аж підвищувалася температура, і Леся Українка стомлювалася до того, що лежала нерухомо. Особливо багато праці доклала Лариса Петрівна на найулюбленішу річ – «Лісову пісню». В одному з листів вона писала, що, коли скінчила цей твір, у неї підвищилася температура до 38 градусів, і вона зовсім знесилилась.

«Замовте ходулі та й витайте собі на здоров’ячко»

Одного разу після літературного диспута якийсь пан-віршомаз почав доводити, що лише та поезія вічна, яка «витає над нами і не забруднює свої одежі в болоті життя». Леся спалахнула, а потім скептичним поглядом зміряла новоспеченого захисника «мистецтва для мистецтва» з ніг до голови і тихо сказала: — А ви, пане, замовте ходулі та й витайте собі на здоров’ячко над «болотом». Може, і не замочите своє вбраннячко. Замовк панок, немов води у рот набрав.

Уміла осаджувати декого однією-двома фразами

Якось багата колись поміщиця графиня спитала її: -Чому це ви, Ларисо Петрівно, вживаєте майже завжди мужицьку мову? — А ось ви, графиня, всміхнувшись, відповіла Леся Українка, — не боїтесь вживати мужицький хліб, і цей хліб не отруює вас?

Іншого разу якийсь панок, що був дуже низенького росту (навіть значно нижчого за Лесю Українку) сказав їй: — Ви, значить, малороска? — Так, пане, мені теж іноді здається, що я менша за вас зростом. Але, очевидно, ми обоє помиляємось, — пожартувала Лариса Петрівна.

Цікаві факти з любовного життя Лесі Українки

19. Максим Славинський

Деякі дослідники першим коханням майбутньої великої поетеси називають Максима Славинського. Коли вони познайомилися, Лесі було 15, Максиму – 18. Вони разом перекладали Гейне. Друга романтична зустріч відбулася в 1892 році. В майбутньому Славинський стане одним з керівників Центральної Ради, послом Української Народної Республіки в Празі. Заарештований чекістами, він помре в тюрмі.

Леся Українка присвятила Славінському такі шедеври любовної лірики, як “Горить моє серце”, “Стояла я і слухать весну”, “Сон літньої ночі”, “Хотіла б я піснею стати” …

А ось першим справжнім коханням Лесі Українки називають її друга по нещастю – хворого на сухоти революціонера Сергія Мержинського. Вони познайомилися в Ялті в 1897 році, приїхавши на лікування. Йому було 27 років, їй – 26.

20. Сергій Мержинський і Леся Українка

Спочатку він їй не сподобався, але поступово проник в душу. Він називав письменницю “Леся-Ларочка”.

Мало хто знає, але Сергій Мержинський, кому був присвячений знаменитий лист «Твої листи завжди пахнуть зів’ялими трояндами», не відповідав Лесі взаємністю.

Він сприймав їхні стосунки як дружні, а то й ділові. І коли Українка йому освідчилась, холодно відповів «Ні…» Але нічого не змінюється: кохання до цього чоловіка стає любов’ю до його думок, його ідей. Справжню суть і глибину своїх почуттів вона вихлюпнула на папір у ніч на 18 лютого 1901 року, написавши біля ліжка вмираючого Сергія Мержинського поему «Одержима». І, навіть відходячи у кращий світ, Мержинський, замість очікуваних слів освідчення, прохав Лесю попіклуватись про інакшу жінку, яку він насправді кохав. Сергій помер на руках у Лесі в Мінську від туберкульозу легенів.

21. Нестор Гамбарашвілі

Багато хто стверджує, що один час письменниця була закохана в студента Київського університету, який квартирував у родини Косачів. Тоді Лесі було 24. Вона вчила його французькій мові, а він її – грузинській . Нестор одружився в 1897 році, що було для неї справжньою драмою. Леся написала Нестору безліч листів, на жаль, під час громадянської війни вони були безповоротно загублені.

Останній бій за життя

22. Климент Квітка

У 1907 році Леся Українка вийшла заміж за відомого музикознавця-фольклориста Климента Квітку.

Коли Леся оголосила про своє рішення вийти заміж за Квітку, її мама була категорично проти. Однак характер у Лесі був рішучий. Вона повністю відмовилася від батьківських грошей і пішла до Климента, щоб почати з ним нове, самостійне життя.

Леся Українка і Климент Квітка офіційно дружилися 7 серпня 1907. Одружившись, Климент довів Лесі своє щире чуття. Він щосили намагався зібрати гроші для лікування дружини, продаючи для цього все нажите. На виручені суми Леся багато подорожує по світу в надії, що лікарі все-таки вилікують її від туберкульозу. Леся лікувалася в Європі у найкращих лікарів, але хвороба продовжувала прогресувати...

Паралельно вона не перестає писати. Життя великої письменниці спасати лікарі Єгипту, Греції, Німеччини та Австрії. Проте все було марно і хвороба отримала верх.

23. Мало хто знає, але в останні роки життя очі Лесі Українки набули надзвичайного блакитного кольору.

Цікаво, що до того вони не мали настільки інтенсивного забарвлення. Цей факт дійсно дивував всіх довкола, адже очі поетеси були наче неземні. Про це згадує у своїх спогадах Лесина сестра Ісидора Косач-Борисова. Збереглась навіть фотографія – портрет Українки – зроблений саме в той період. Шкода, правда, що світлина чорно-біла, і ми не можемо розгледіти барв погляду поетеси. 

24. Померла Леся Українка у віці 42 років черех вкрай поганий стан здоров’я 1 серпня 1913 в Грузії в містечку Сурамі. Її поховали на Байковому кладовищі в Києві.

Площі, вулиці, театри, виші, установи імені Лесі Українки

Іменем Лесі Українки названі бульвар, площа, театр, центральна публічна бібліотека для дорослих в Києві.

 Ім’я Лесі Українки носять вулиця, парк, університет і музей археології у Луцьку, а також велика кількість площ, вулиць, театрів, вишів, установ та підприємств в Україні, зокрема Центральна міська бібліотека імені Лесі Українки міста Львова.

Її життя і творчість вивчає Науково-дослідний інститут Лесі Українки. Мало хто знає, але існує астероїд, названий на честь поетеси. Його повна назва – 2616 Леся (2616 Lesya). Це астероїд головного поясу, відкритий 28 серпня 1970 року і названий так у 1971 році за рішенням міжнародної організації ЮНЕСКО. Він знаходиться у головному поясі астероїдів, що розташований між орбітами Марса та Юпітера і складається приблизно з 580 000 астероїдів.

Музеї Лесі Українки

25. У 6 років Леся Українка навчилась шити й вишивати, могла годинами займатися рукоділлям. У зовсім дитячому віці навіть задумала вишити батькові сорочку. На іменини мамі, батькові і братові Михайлові дівчинка щороку дарувала свої чудові вишивки.

Вона вишивала й мережила сорочечки, рушники для братів, сестер, родичів, знайомих. А незадовго до смерті писала матері, що, коли вже нічого не в силах робити, то лежачи вишиває.

Одна з вишитих сорочок Лесі Українки донині зберігається у Волинському краєзнавчому музеї.

Першою меморіальною річчю, що потрапила до музею у Колодяжному, стала жіноча сорочка з домотканого полотна, передана 1949 року Варварою Дмитрук, подругою Лесі Українки. Востаннє меморіальний фонд музею поповнився 2007 року, коли на території садиби Косачів знайшли посуд, яким могла користуватись родина.

26. Леся Українка зробила неоціненний внесок в фольклористику як збирач, і як виконавець народних пісень. В репертуарі Лесі Українки були пісні історичні, козацькі, рекрутські, ліричні, побутові, колискові, дитячі, жартівливі, баладні, танцювальні, календарно-обрядові і, що найунікальніше – пісні до казок. В листі до М. Драгоманова Леся Українка стверджувала, що зібраних нею пісень «ще ніхто не записував».

27. На сьогодні усі живі нащадки Лесі Українки живуть за межами України. Це Роберто Гааб (внучатий племінник, онук Лесиної сестри Оксани Косач-Шимановської), що живе у Швейцарії, та Ольга Лютон-Петрова зі США (внучата племінниця, онука Лесиної сестри Ізидори Косач-Борисової).

28. Єдиний родич Лесі Українки, що похований на рідній волинський землі Косачів – молодший брат Лесі Українки Микола. Помер 1937 року. Його могила знаходиться на сільському цвинтарі в Колодяжному.

29,30. У 1911 році вийшла драма-феєрія «Лісова пісня», яка вважається одним з кращих творів Лесі Українки. Найбільш переважали в її твораї теми свободи, любові, природи.

31,32. У Нечимному (урочище біля села Скулин у Ковельському районі) Леся Українка була лише три дні та дві ночі в 13-річному віці. Тут вона гостювала в дядька Лева скулинського, що мав в урочищі літню хатину, якою користувався, аби випасати худобу. Дядько Лев знав дуже багато легенд і переповідав їх малій Лесі. Цього часу вистачило письменниці, аби набратися вражень і згодом відтворити їх у «Лісовій пісні». Місцеві жителі подейкують, що у Скулинському лісі живуть привиди і вряди-годи лякають туристів, які осмілюються ночувати тут. Тож, можливо, лісовики і мавки з «Лісової пісні» не такі уже й вигадані.

33. Мало хто знає, але свій псевдонім Лариса Косач запозичила в дядька – Михайла Драгоманова?

Він підписувався як «Українець». А оскільки Леся дуже любила свого дядька і захоплювалась ним, то вирішила в чомусь бути схожою на нього. Псевдонім «Українка» з’явився в 1884 році, коли дівчині було всього тринадцять. Можливо, він був обраний на основі дитячої наївності та палкої любові до дядька, проте в історію Лариса Косач увійшла саме як Українка. А Лесею її лагідно називали в сім’ї, тож не дивно, що тверде «Лариса» вона замінила на тендітне та ніжне «Леся».

Мало хто знає, але Леся Українка ввела в нашу мову такі слова як «напровесні» та «промінь»?

І якщо перше ще можна зрозуміти як літературний неологізм, то друге – це ж уже навіть науковий термін! Дивно, адже зараз нам ці слова здаються цілком звичними. І в повсякденному мовленні ми однозначно віддамо перевагу слову «промінь» аніж його історичному попереднику «луч».

А Олена Пчілка, мати Лесі, дала життя означенню, без якого просто не можна уявити нинішній мовний запас — слову «мистецтво». З її легкої руки в нашій мові прижилися також «переможець», «палкий» та інші слова.

Мало хто знає, але хворобливу і тендітну Лесю Франко назвав «єдиним мужчиною в нашому письменстві».

Хоч сама Українка не вважала себе гідною і нігтя Франка. Її, як і Олену Пчілку, мали за надзвичайно сильну жінку. Сильну морально. І думка така була зовсім небезпідставною.

34. У творчості Лесі Українки був єдиний вірш написаний російською мовою. Цей вірш датується орієнтовно 1899 роком. Леся Українка написала його після того, як російський письменник Григорій Мачтет попросив Лесю для спроби написати йому вірш російською, і Леся заради жарту сіла за рояль і під імпровізований акомпанемент продекламувала експромт – віршоване рондо «Когда цветет никоциана… ». Мачтет був в захваті від нього. Цей вірш був першим і останнім російським віршем у її поезії.

42. Найвідоміші цитати Лесі Українки:

Гумор найкраще враження робить при серйозному тоні.

Геройство мусить мати нагороду, се і Боги, і люди признають.

З рук смерті люди дістають безсмертя.

Боги в тім винні, що дали тобі пізнати правду, сили ж не дали, щоб керувати правдою.

Краса – змагання до досконалості.

Малоросійство – це не політика і навіть не тактика, лише завжди апріорна і тотальна капітуляція.

Неволя ще мерзотніша, коли вона добровільна…

Чия правда, того буде й сила!

Без надії сподіваюсь.

43. Ні! Я жива! Я буду вічно жити!

Увазі відвідувачів бібліотеки пропонується презентація до творів Лесі Українки

https://docs.google.com/presentation/d/1X_l6S3sl1cYp7T03viyD4ufrw3NSwKusb49-TMwzfww/edit#slide=id.p3

 В грудні бібліотекарем Просторівської ЗОШ І - ІІІ ступенів було проведено бібліотечно-бібліографічний урок для учнів І класу на тему "Книга навчальна та для дозвілля".

З методичною розробкою уроку можна ознайомитись, перейшовши за посиланням:
https://drive.google.com/drive/my-drive
Якщр Ви перейдете за наступним посиланням, то зможете ознайомитись з презентацією до цього уроку.
https://docs.google.com/presentation/d/1o5UpcvqRTIWGhhBjpw6nBKDSUYns-BHkm6bJkk40Bfc/edit#slide=id.p5




Бібліотекар Просторівської ЗОШ І - ІІІ ступенів провела захід, присвячений творчості видатного українського поета-пісняра А.С.Малишка.

https://docs.google.com/document/d/1fzyekXLCc0FvdVgtLklXvaWo7zlZJZfxhImwfzGXP8E/edit

Вихованці ентографічно-краєзавчого гуртка "Горлиця" під керівництвом Похилько Н.А. складали легенди про Запрізький край. Деякі з них увійшли до збірки "Моя Хортиця". Пропонуємо їх Вашій увазі.

https://docs.google.com/document/d/1sj3RUO3lkNaz6jrUhdTnIUxP30GHqKGdJMd5Bwf8X-Q/edit

https://docs.google.com/document/d/1BLdrdUfOVkq1yEdShoGHCWCnxVrCrPWrEYoL9fn3fY8/edit