Зустрічаємо птахів!

Цікава і незвичайна виставка була організована в шкільній бібліотеці. На виставці були представлені роботи Ротаря Назара та Стойловської Ангеліни з глини. Діти зробили глиняних пташок, розфарбували їх.  Такої виставки в нашій бібліотеці ще не було! Приємно, що до цієї роботи долучилася вся родина!

 

Птахи нашого краю

В рамках Місячника бібліотек в шкільній бібліотеці була організована виставка літератури про птахів рідного краю.  На виставці були представлені малюнки Ротаря Назара та Стойловської Ангеліни.

 

 

 

 Вміння отримувати задоволення від читання – це навичка, яку потрібно розвивати. Вона вимагає постійного тренування – як біг на далекі дистанції.

 Понад половина українських дорослих читачів читають книжки або слухають аудіокнижки для задоволення та відпочинку. Про це свідчать результати дослідження «Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання» від Українського інституту книги.

Так для 52% опитаних книжки є джерелом відпочинку, задоволення та відновлення. Водночас 26% вказали, що читають для самоосвіти, 19% читають обов’язкову літературу для роботи або навчання, 11% – необов’язкову. Ще 16% читають для духовного розвитку.

Якщо говорити про основний мотив читання, то 41% читає насамперед для задоволення і відпочинку, 10% – для самоосвіти, 11 % – для роботи або навчання (обов’язкова література), 5% – для духовного розвитку, 4% – для роботи або навчання (необов’язкова література).

З повним дослідженням можна ознайомитися за посиланням.

 

Джерело: https://chytomo.com/52-ukrainskykh-chytachiv-chytaiut-knyzhky-dlia-zadovolennia/?fbclid=IwAR2Mj4mj8z-vgHlh-dOxZdqkoFVyquCfPD0LM66LfftYR8bmAHzIijgU4r0

 

Виставка малюнків «Мій рідний край, до тебе серцем лину!»

Під час Місячника бібліотек на інформаційному паркані розміщувалися дитячі малюнки, аплікації про рідний край. Паркан привертав до себе увагу і дорослих, і учнів. Особливо постарались Стойловська Ангеліна (6 кл.), Волосюк Артем (1 кл.), Семенюк Єлизавета (4 кл.), Похилько Дмитро (3 кл.), Присяжнюк Вікторія (1 кл.), Ониськів Мар’яна (1 кл.),  Комарницький Олександр (2 кл.).

  

Молодці, чи не правда!

 

Відтепер 19 жовтня українці відзначатимуть

Всеукраїнський День відповідальності людини

                         
Цьогоріч українці вперше відзначатимуть Всеукраїнський День відповідальності людини, водночас вшановуючи пам’ять видатної особистості, автора «Декларації відповідальності людини» Богдана Дмитровича Гаврилишина.

Згідно з Постановою Верховної Ради № 5286 від 16 липня 2021 року в Україні щорічно 19 жовтня відзначатимуть Всеукраїнський День відповідальності людини.

Задля зростання українського суспільства в контексті розуміння й підвищення рівня відповідальності та вшанування пам’яті одного з найвідоміших українських економістів у світі Богдана Гаврилишина в Україні на державному і місцевому рівнях відзначатимуть Всеукраїнський День відповідальності людини та вшанування пам’яті Богдана Гаврилишина. Зокрема, в українських закладах освіти і культури відбуватимуться тематичні заходи, бесіди про відповідальність людини та важливість обдуманих рішень і вчинків.

У такий спосіб зміст «Декларації відповідальності людини» Богдана Гаврилишина набуде нового суспільного звучання та глибшого переосмислення в думках сучасних особистостей, які, за твердим переконанням автора Декларації, повинні брати на себе відповідальність на всіх рівнях життя.

Богдан Гаврилишин пропонує нам усвідомити власну значущість шляхом здобуття кожної з цих 15 сходинок особистісного зросту:

1. Говори правду, будь чесним, дій згідно з моральними та етичними принципами.

2. Підтримуй своє здоров’я в якнайкращому стані, щоб не обтяжувати суспільство витратами на твоє лікування.

3. Вчися, розвивай свої таланти, здібності, навички протягом усього життя, щоб бути корисною частиною суспільства.

4. Стався до інших так, як би ти хотів, щоб ставились до тебе.

5. Будь вільною людиною, тобто будь сам суддею того, що є правда, а що − ні, що є добре, а що − зле. Водночас продовжуй випробовувати свій розсудок, щоб впевнитись, що він відповідає моральним та етичним принципам.

6. Прагни до гармонії між особистим, професійним та соціальним життям, будучи частиною громади.

7. У прагненні реалізації своїх прав не обмежуй прав інших членів суспільства.

8. Вирішуй якнайбільше проблем та питань на індивідуальному, сімейному, громадському рівнях, щоб полегшити тягар та зменшити витрати на управління.

9. Обов’язки людини до сім’ї:

• бережи культурну спадщину своїх предків;
• стався до батьків із любов’ю та повагою, за потреби допомагай їм;
• стався до братів та сестер, як до найкращих друзів.

10. Батьків до дітей:

• люби своїх дітей, виховуй у них етичні та моральні цінності;
• сприяй їхній освіті та розвитку їхніх талантів й особистостей, виховуй їх як вільних людей.

11. До суспільства:

• допомагай суспільству бути ефективним у наданні таких послуг, як початкова освіта, охорона здоров’я, соціальні послуги;
• сприяй добробуту всіх членів суспільства;
• зберігаючи свою ідентичність, будь свідомою частиною всієї світової спільноти.

12. До довкілля:

• економно та розумно використовуй усі ресурси, уникай забруднення біосфери;
• допомагай зберегти біологічне та зоологічне різноманіття.

13. До країни:

• будь законослухняним;
• допомагай своїй країні в рамках власних можливостей підтримувати пріоритет загального блага: повної політичної свободи, адекватного рівня економічного добробуту для всього населення, соціальної справедливості, здорового довкілля.

14. До майбутніх поколінь:

• залиш навколишнє середовище в кращому стані, ніж отримав: зі збільшеним культурним спадком, цінностями, щоб уможливити майбутні покоління бути більш ефективними в політичній, економічній, соціальній, культурній сферах суспільства.

15. До світу:

• будь толерантним та стався з повагою до всіх рас, етнічних груп, релігій, мов, звичаїв;
• вивчай різні мови та хоча б базові речі про інші цивілізації;
• сприяй розумінню різних культур, їхніх цінностей для мирної співпраці та чесної торгівлі.

«Проживши три чверті свого життя поза межами України, я завжди і всюди представлявся: «Богдан Гаврилишин, українець», − не маючи навіть українського паспорта, автор «Декларації відповідальності людини» Богдан Дмитрович Гаврилишин невтомною працею та активною суспільною діяльністю впродовж усього життя боровся за кращу долю для рідної України.

Пресслужба

Первинної профспілкової організації працівників

Львівського національного університету імені Івана Франка

https://profkom.lnu.edu.ua/archives/4656

https://drive.google.com/file/d/1TMlkockkAdxTePxYH79-XKpaJDeYUJoC/view

 

 

Його творчість — це постійний пошук й новаторство

До 85-річчя від дня народження Івана Драча

Іван Федорович Драч народився 17 жовтня 1936 р. в у Теліжинці Тетіївського району на Київщині. Писати вірші почав ще в дитинстві. Уже у 1951 році у районній газеті був надрукований його перший вірш. Після закінчення Тетіївської середньої школи І. Драч викладав російську мову та літературу в семирічці сусіднього села Дзвінячого.

Цікавою видається вже перша збірка поета «Соняшник», у якій оспівувалась доля звичайної людини, невичерпність людського генія на теренах науки й техніки, бажання розгадати таємниці буття. І до сьогодні «візитковими» для Івана Драча є твори, які ще на початку 60-х захоплювали читачів неординарністю поетичного мислення: «Балада про соняшник» (котра дала назву й дебютній збірці) та «Етюд про хліб».

БАЛАДА ПРО СОНЯШНИК 

В соняшника були руки й ноги,
Було тіло шорстке і зелене.
Він бігав наввипередки  з вітром,
Він вилазив на грушу і рвав у пазуху гнилиці.
І купався коло млина і лежав у піску,
І стріляв горобців з рогатки.
Він стрибав на одній нозі,
Щоб вилити з вуха воду,
І раптом побачив сонце,
Красиве засмагле сонце
В золотих переливах кучерів,
У червоній сорочці навипуск,
Що їхало на велосипеді,
Обминаючи хмари у небі…
І застиг він на роки і на століття
В золотому німому захопленні:
— Дайте покататись, дядьку!
А ні, то візьміть хоч на раму.
Дядьку, хіба Вам шкода?!
Поезіє, сонце моє оранжеве!
Щомиті якийсь хлопчисько
Відкриває тебе для себе,
Щоб стати навіки соняшником. 

Сьогодні, у Всесвітній день Хліба з особливо загостреними почуттями читаємо вірш про хліб. Проте не так вже й багато знайдеться тих молодих людей, хто може уявити собі той неповторний аромат свіжоспеченого хліба на капустяному листі.  

ЕТЮД ПРО ХЛІБ

Яйце розіб'є, білком помаже,
На дерев'яну лопату — та в піч,
І тріскотітиме іскрами сажа —
Мініатюрна зоряна ніч.
 
На хмелі замішаний, видме груди,
Зарум'янілий, круглий на вид.
Скоринка засмалена жаром буде,
Аж розіграється апетит.
 
В підсохлому тісті кленова лопата
Вийме з черені, де пікся в теплі, —
І зачарується білена хата
З сонця пахучого на столі.

БАЛАДА РОДУ

В мого роду — сто доріг.
Сто століть у мого роду.
Вичовганий старий поріг
Старій бабі в нагороду.
Сива стежка в сто доріг
Розлітається од хати.
Сто вітрів мій вік запріг
Сиву хату розхитати.
Сто скажених сивих бід
Та й сушило ж роду вроду,
Та не висхне зроду рід
Ні в погоду, ні в негоду.
Внучок тупцю тупотить,
Тупцю, внуцю, тупцю, хлопче.
Сто стежин у світ летить,
Він — сто першеньку протопче.
Роде рідний! Не стилушить
Нашу жилаву породу —
Сто вітрів в ногах лежить
Мого роду і народу… 

САМОТНЯ ЛАСТІВКА 

Самотня ластівка на дроті —
Одним одна, самотина.
Всі ластівки давно в польоті, —
Чому ж без вирію вона?

Така вже осінь, що аж голо.
Вже іній сонце розпина.
У вирій лист летить навколо,
Її мина, її мина.

Чи, може, їй крило підбито,
Чи, може, впала їй вина.
Тут розп'ястися з цілим світом —
Така печаль, що аж до дна.

Чи, може, так поля ці любить,
Вже йде морозу сивина.
А хто ж в мороз їх приголубить?
За все покутує вона.

До вирію ще стільки далей,
Вона ж стоїчно не зрина.
До тисячі моїх печалей
Іще одна — і не одна...

Його поезії відомі у перекладах на російську, білоруську, азербайджанську, латинську, молдавську, польську, чеську, німецьку та інші мови.

 

   

 

 

Джерело: https://dovidka.biz.ua/ivan-drach-tsikavi-fakti

Товаришував з Павлом Загребельним, Миколою Вінграновським. Був добре знайомий з Віктором Ющенком

 У його творчому доробку, крім поетичних збірок, сценарії до прекрасних фільмів, які становлять золотий фонд вітчизняного кінематографа – “Криниця для спраглих”, “Камінний хрест”, “Пропала грамота”.

І. Драчу присвячено телефільм Р. Єфіменка «Іван Драч. Кредо»

 
 Помер письменник на 81-му році життя, вранці 19 червня 2018 роки після важкої хвороби легень.

ХІБА ЧЕКАТИ ПЛАТИ ЗА ДОБРО?

Хіба чекати плати за добро?
Нехай в руці зламається перо,
Нехай твоя зламається рука,
Що за добро добра собі чека!

Добро твориться просто — ні за так.
Так, як цвіте і опадає мак,
Як хмарка в'ється і сміється пташка,
Як трудиться мурашка-горопашка.

Хай сіє зерна скрізь метка рука,
І в океан добра тече ріка,
І не зросте із нього ковила…
Лиш так змагаймо океани зла…

 За словами І. Драча, щастя – це ”те омріяне десь попереду. Це як лінія обрію, яка біжить: ти її доганяєш, а його немає, ніколи.”

Джерело: https://dovidka.biz.ua/ivan-drach-tsikavi-fakti