Хто придумав пазли?

У 18 столітті у Лондоні проживав відомий гравер Джон Спілсбері, який займався виготовленням географічних карт. 

У 1760 році йому на думку спала оригінальна ідея – він виготовив дерев’яну карту світу, розпилявши її на безліч шматочків неправильної форми. 

На уроках географії учні повинні були скласти докупи окремі шматочки розпиляної карти. Перемішані елементи розпиляної карти було надзвичайно важко зібрати без ретельного вивчення нанесеного на їхню поверхню зображення, що спонукало до глибокого вивчення географії. Так виникли перші пазли (в англомовному варіанті термін «puzzle» означає «загадка», «головоломка»).

Карти-іграшки Спілсбері продавав багатим людям як інструмент для навчання дітей географії.

Незважаючи на надзвичайно високу ціну, яка доходила до суми місячного окладу середнього лондонського робітника, перші пазли дуже добре розкуповували.

Помітивши, що укладання пазлів подобається дітям, їх почали виготовляти з найрізноманітнішими дитячими картинками, чи казковими сюжетами.

 Дорослі також часто стали проводити свій час за укладанням пазлів, тому для них почали випускати картинки великих розмірів і з багатьох шматочків, кількість яких іноді перевищувала десять тисяч, а час на складання повної картинки обліковувався декількома тижнями, чи навіть місяцями.

Серед тем, які були найбільш популярними в цей час – портрети багатих людей, картини великих битв, сюжети з Біблії, хронологічні події. 

Лише в кінці 19 століття, з розвитком технологій, дерев’яну основу замінили на картон, що одразу ж привело до суттєвого здешевлення вартості головоломки. У 1909 році компанія Parker Brothers першою розпочала фабричне виробництво пазлів, які набували все більшої популярності в усьому світі як серед дітей, так і серед дорослих.

Економіка пазлів

Перші пазли були дуже дорогими. Адже їх розрізали вручну, відрізаючи по 1 шматочку за один раз. У 1908 році головоломка із 500 деталей коштувала 5 доларів. При цьому середня зарплата робітника за місяць становила 50 доларів. Продаж нової іграшки став настільки прибутковим, що низка компаній з виробництва іграшок, після початку випуску пазлів незабаром закрили решту напрямків і повністю зосередилися на цьому виробництві.

У світі головоломок

У 1930 роках до уваги покупців представила свої пазли компанія Par Puzzles. Це були індивідуальні головоломки, створювані на замовлення кінозірок і навіть королівських осіб. Вони створювалися у вигляді фігурок, а не прямокутного полотна. Головоломку доповнювали написами, таємними назвами. Компанія рекламувала свої роботи, як такі, що найшвидше збираються.

Розміри та кількість елементів

До Книги рекордів Гіннесса занесена колекція «Пам'ятні моменти Діснея», що складається з більш ніж 40 тисяч деталей. Це найбільша у світі головоломка, що серійно випускається, як за кількістю деталей, так і за розміром. Але це не єдиний великий пазл. Сьогодні на торговому майданчику Amazon батьки купують пазли собі і дітям на свято розміром 51-53 тис. шт. Серед них «27 чудес світу», «Дикі тварини», «Кругосвітня подорож» та інші.

Навіщо потрібні пазли

На думку психологів, поки дитина складає головоломку, вона аналізує, розвиває логічне мислення, навчається працювати з образами та квітами. Пазли розвивають пам'ять, а також здатність планувати, перевіряти ідеї та вирішувати проблеми.

  

  Чому зозуля не висиджує свої яйця

Всі знають, що зозуля підкидає свої яйця в гнізда інших птахів. Але чому вона це робить?

Як ви розумієте, справа виключно в біології. 

Річ у тім, що зозуля найбільший птах серед комахоїдних. Тому батькам-зозулям просто не вдається зловити достатню кількість комах, щоб прогодувати і себе, і пташенят.

До того ж, чим більший птах, тим важче йому маневрувати в повітрі, ганяючись за комахами і боротися із інерцією маси тіла. Тому їм складніше полювати.

Але якщо у зозулі не виходить вигодувати своїх пташенят, як же її діточок можуть вирощувати дрібніші пташки?

Річ у тім, що зозуля відкладає в одне гніздо лише одне яйце.

Далі, коли вилуплюється ненажерливе зозуленя, воно викидає з гнізда інші яйця. Тоді його "приймальним батькам” вдається впоратися та прогодувати одного пташеня.

Якби зозулі не використовували інших птахів для вирощування свого потомства, вони б вимерли.

Існує також ще одна дуже важлива біологічна причина.

Зозуля відкладає яйця дуже довго – кілька тижнів і кількість їх значна – 20-25 штук. Безумовно, що якби вона сама насиджувала їх, то їй би довелося сидіти в гнізді ціле літо. Цілком зрозуміло, якщо птах сяде на гніздо, пташенята, що з'явилися раніше, приречені на загибель. Та й прогодувати таку кількість ненажер їх батькам було б не під силу.

Цікаві факти про зозулю

1. Не всі зозулі підкидають яйця: Хоча це й поширена думка, лише 50 з 140 видів зозуль практикують гніздовий паразитизм. Інші ж висиджують та вигодовують своїх пташенят самостійно.

 2. Хитрий план: Зозуля підкидає яйця в гнізда інших птахів, обираючи ті, які подібні за розміром та кольором до її власних. Вона робить це, коли птахи-господарі на короткий час відходять від гнізда, щоб наїстися або відкласти ще одне яйце.

3. Швидка операція: Зозуля може підкинути яйце протягом 10 секунд!

4. Особливе яйце: Яйце зозулі має товсту шкаралупу, яка дозволяє йому пережити падіння з гнізда, а також плями, що імітують яйця птахів-господарів.

5. Виживання найсильнішого: Пташеня зозулі вилуплюється раніше, ніж пташенята птахів-господарів, і викидає їх з гнізда.

6. Турбота про чужих пташенят: Птахи-господарі, не підозрюючи обману, вигодовують пташеня зозулі, яке часто виростає більшим за їхніх власних пташенят.

7. Користь для екосистеми: Деякі дослідження свідчать про те, що гніздовий паразитизм зозуль може бути корисним для екосистеми, адже він регулює популяції птахів-господарів.

8. Майстер маскування: Зозуля має здатність мімікрувати звуки інших птахів, щоб заманювати їх у пастки або відлякувати хижаків.

9. Швидкий політ: Зозуля може розвивати швидкість до 40 км/год, що робить її одним з найшвидших птахів України.

10. Символ: В українській культурі зозуля асоціюється з весною, любов'ю та долею. Її спів використовується для ворожіння на майбутнє.

 
Пропоную перейти за посиланням, де крім більш повного тексту можна подивитись цікаві відео:

.https://ukr.media/animals/393943/#:~:text=%D1%8F%D0%BA%20%D1%81%

   

  Хто придумав свята?

Свято – день або дні, коли урочисто відзначають видатні події, знаменні дати.

З давніх-давен практично всі свята були пов'язані з явищами календарного циклу, тобто, із циклічною темою вмирання й відновлення природи. Звідси ж пішли й так звані особисті свята – дні народження, дні заснування, ювілеї тощо. У силу своєї обрядово-ритуальної природи свята з визначення носять колективний або масовий характер.

Виникнення свята пов'язано з появою у людства поняття про час і календар. З винаходом календаря прийшло й усвідомленням того, що на шкалі часу існують особливі моменти, відповідні зміні циклів природи або стадіям розвитку суспільства.

Масові свята проходили у вигляді балаганів, карнавалів, що традиційно відбувалися на майданах, ярмарках, вулицях.

Масові свята займали величезне місце в житті ще з античних часів. З виникненням і становленням християнства зароджувалися нові свята, пов'язані зі священними подіями нової релігії.

Християнська церква вела нещадну війну з язичницькими традиціями святкувань, одночасно широко використовуючи театралізацію у святах церковних (святкові хресні ходи).

Однак всі ці дії не змогли не тільки знищити народні театралізовані свята, але навіть знизити їхню популярність. У підсумку церквою був обраний інший, розумніший шлях – інтеграційний, коли, при збереженні самого свята, його язичницька форма заміщалася християнською. Таким чином, звичаї, традиції та, навіть, конкретна атрибутика освоювалася християнською церквою. Наприклад, у найдавнішому слов'янському літнім святі «похорони зозулі» (пізніше – «хрещення зозулі») обов'язковим елементом був обмін фарбованими жовтими та червоними яйцями серед учасників. Однак ця обставина сьогодні міцно забута, а фарбовані яйця стали неодмінним атрибутом свята Великодня.

Сьогодні нові свята активно з'являються не тільки на міжнародному та державному рівні, а й на побутовому. Цьому сприяють засоби масової інформації та особливо Інтернет. Іноді нові свята з'являються за ініціативи окремих осіб, ідея яких розноситься соціальними мережами та сайтами.

  

 І знову про український національний одяг

Український народний одяг – це не лише звичайний спосіб одягнутися, але й важлива частина національної культури та історії України. Він відображає багатовікові традиції та символіку, яка передається з покоління в покоління.

 

Українські жінки та чоловіки завжди віддавали перевагу натуральним матеріалам, таким як льон, вовна та конопля, що надавало одягу особливу естетичність та комфорт. Крім того, кожен регіон України мав свої особливості одягу, який відрізнявся за кроєм, орнаментами та використовуваними матеріалами.

Українські головні убори

Традиційні українські головні убори, як віночки, шапки, хустки, є важливою частиною народного костюму. Віночки часто використовують живі квіти та стрічки, які символізують молодість і красу.

Хустка є невід’ємною частиною жіночого вбрання, і може символізувати покривало, яке захищає жінку від злих сил та негараздів. Кольори та візерунки хустки також можуть мати свої особливі значення, відображаючи статус, регіон або обрядовість.

 Регіональні особливості українського народного одягу

Український народний одяг відрізняється своєю різноманітністю та унікальними деталями, які відображають регіональні особливості та історичні події та є не просто засобом одягування, а справжнім мистецтвом, яке передає споконвічні традиції та культурну спадщину.

Кожен регіон України мав свої особливості у виготовленні та оформленні одягу. Це відображалося в використанні різних матеріалів, кольорів, візерунків та вишивок. Кожна область мала свої традиції та власний стиль, що робить український народний одяг багатогранним та унікальним.

Використання вишивки в елементах одягу

Важливою частиною українського народного одягу є вишивка, яка виконує не лише декоративну функцію, але й має символічне значення.

Кожен регіон України має свої візерунки та символи, які вишиваються на костюмах. Наприклад, зірка означає захист, а квітка — красу і здоров’я. Вишивка на блузах, сорочках, спідницях та штанах не тільки прикрашає одяг, але й служить оберегом для того, хто його носить.

 Вплив інших культур на розвиток українського народного одягу

Цікаво, що український народний одяг зберігав свою унікальну особливість, незважаючи на зовнішні впливи. Він поєднував елементи інших культур із традиційними українськими візерунками та деталями. Наприклад, вплив польської та австрійської культур на український національний одяг став видимим у використанні пишних оксамитових тканин та багатошарових суконь. Також, турецькі, татарські та кримські впливи відображалися у використанні яскравих кольорів та золотих прикрас.

 Український народний одяг також був сильно змінений під впливом російської культури. Наприклад, використання хусток та шапок з міхом було запозичено із російської моди. Однак, незважаючи на це, українські вбрання зберігали свою унікальність та відображали національний дух народу.

 Таким чином, цей вплив не тільки збагатив українське вбрання новими елементами, але й підкреслив його унікальність та красу. Він став свідченням культурного розмаїття та толерантності, які притаманні українському народу протягом століть.

 Символіка українського народного одягу

Традиційний український народний одяг відрізняється особливою символікою, яка передає певні значення та повідомлення. Вишиванка – це найбільш відомий елемент українського національного одягу, який символізує родинні зв’язки, духовність та національну гордість.

В Україні існує велика різноманітність кроїв та кольорів народних костюмів залежно від регіону. Наприклад, на Полтавщині переважають білі вишиванки з червоними та чорними узорами, а на Закарпатті – яскраві кольори і багатошаровість у одязі.

 Пояс — не просто аксесуар

У народному одязі пояс виконує не тільки естетичну функцію, але й символізує силу, здоров’я та захист. Зазвичай пояси розшиті складними узорами і можуть бути дуже широкими та довгими.

Святковий одяг

Для визначних подій та народних свят українці часто одягають особливо прикрашені костюми, які можуть включати більше вишивки та яскравіші кольори. Це не тільки спосіб відзначення свята, але й демонстрація гордості за свою культуру.

А що сьогодні?

Український народний одяг є не просто зразком одягу, а важливим елементом культурної спадщини України. Він передає багато історичних та символічних відомостей про нашу країну, її традиції та цінності. Вивчення символіки українського народного одягу допомагає нам краще зрозуміти й оцінити культурне багатство України та її народу.

Український народний одяг має значний вплив на сучасну моду. Багато дизайнерів використовують елементи українського народного одягу у своїх колекціях. Вишиванки, хустки та інші деталі стають популярними як в Україні, так і за її межами.

 
Сучасні тенденції показують, що традиційний костюм продовжує адаптуватися та залишається актуальним, надихаючи нові покоління цінувати та продовжувати культурні традиції України.