Чи є в українській мові слово “каланча” і що воно значить?

“Академічний тлумачний словник української мови” пояснює, що каланча – це спостережна башта на будинку пожежної команди.

Всезнаюча “Вікіпедія” говорить, що каланча – то наглядова вежа при пожежній чи поліцейській частині, такі об’єкти колись називали дозірними чи оборонними вежами.

Слово могло потрапити в нашу мову з турецької чи кримськотатарської, тому й зрозуміло, що слов’яни іменували каланчами спершу саме турецькі оборонні вежі.

 

Українці, як і більшість народів світу, здавна вважали пожежі одними з найстрашніших лих. Історики зазначають, що в ХІХ столітті на наших територіях було чимало дерев’яних міських забудов. Якщо в населеному пункті траплялася пожежа, вона з великою ймовірністю могла швидко ширитися, перекидаючись на сусідні споруди.

Щоб протистояти масштабним лихам, у цей період почали зводити численні протипожежні осередки з вежами-каланчами, що зазвичай мали по кілька поверхів, при них діяли й пожежні частини. Пильні вартові оперативно передавали сигнали про небезпеку.

Крім спостережної функції, каланчі мали ще й сигнальну. Приміром, вартові, сигналізували про масштаб і місце пожежі з допомогою певної кількості ліхтарів і їх розташування. 

 

 Різдвяний вертеп

Кожне свято має свої невід'ємні традиції. Для святкування Різдва Христового давньою традицією є Різдвяний вертеп.

У переддень Різдва на вулицях можна побачити вистави пересувного театру або виступу ряджених акторів на релігійні теми. Це різновиди вертепу, який з'явився понад триста років тому. Уперше про вертеп згадано в 1667 році.

 
Вертеп – в перекладі з давньоруської, означає печера, в якій, по святому писанню, народився Ісус.

Різдвяний вертеп – це своєрідний ляльковий театр, який показували на Різдво Христове і на святках.

А ви знаєте, що

Театр раніше був переносним. Його розміщували на площах, у будинках селян та міщан, на ярмарках.

Вертепні театри являли собою досить великі, приблизно в ріст людини ящики, обтягнуті матерією або обклеєні різнокольоровим папером, а часто ще й паперовими образками святих.

Сцену вертепу прикрашали, ззаду обов'язково поміщали ікону Різдва Христового або ікону Пресвятої Богородиці з Немовлям Христом. Усередині вертепу малювали вікна, зірки, хрести, писали композиції на біблійні сюжети. Сцена висвітлювалася свічками.

Ляльки були влаштовані досить просто. Вирізалися вони звичайно з дерева і одягалися в одяг з різнобарвних клаптиків.

Керували ними через вузькі прорізи в сцені за допомогою паличок, прироблених до нижньої частини ляльки.

 
Вертепне дійство тривало 10-20 хвилин і супроводжувалося виконанням духовних віршів, розповіддю про Різдво Спасителя.

 Зараз виготовляють різноманітні вертепи. При їх створенні використовуються різні матеріали: дерево, глина, солома, папір, тісто. Вони можуть бути переносними і непереносними, професійними та аматорськими. Кожен окремий вертеп - це свого роду витвір мистецтва.

Цікаво знати, що

Першими акторами вертепу ставали мандрівні дяки і студенти-бурсаки. Сценки, що розігрував вертеп, мали релігійний і світський, побутовий зміст.

Зазвичай сцену, на якій відбувалося дійство, поділяли на два яруси: на верхньому розігрували християнські сценки, а на нижньому – побутові, часто комічні.

Найпопулярнішим був різдвяний сюжет, поклоніння волхвів, часто дійство супроводжував спів про Віфлеємську зірку і народження Ісуса.

Разом із ляльковим вертепом використовували і живий, у якому головними дійовими особами були люди. На Різдво вони приміряли на себе костюми як релігійної, так і побутової частини вертепу.

 

Призначення вертепу – нагадати всім навколо про сенс свята Різдва та порадувати глядачів у цей світлий день.

Традиція влаштовувати живий вертеп відома, властива, мабуть, мешканцям усіх регіонів нашої країни. Веселі ряжені,колядки і головна прикраса вертепу – різдвяна зірка – ось постійні атрибути дійства.

 

Вертепне дійство зазвичай складається із двох частин. Перша – постановка біблійного сюжету народження Христа.

Друга традиційна частина вертепу – спів колядок, привітання зі святом та віршовані побажання всім глядачам та господарям будинку радості, миру, здоров’ю та процвітанню у новому році.

 Вертеп – це не просто гарна прикраса. Це символ тепла, добра та любові. Він нагадує нам про те, що Різдво – це час, коли важливо бути разом, дарувати радість та пам’ятати про те, що важливе в житті.

  

 Найнебезпечніший острів на Землі

У 35 км від узбережжя Бразилії, на південь від Сан-Паулу, знаходиться острів Кеймада-Гранді. Його площа всього 0,43 кв.км.

Острів є єдиним середовищем існування однієї з найбільш отруйних змій на землі – острівного ботропса, або списоголові змії. Укус цієї змії викликає швидке омертвіння тканин і безліч інших бід, і без негайного введення спеціальної сироватки вкушеній може закінчити трагічно.

У Бразилії є безліч історій і легенд, пов'язаних з цим островом. Одна з них свідчить, що змій на острів завезли пірати, для захисту захованих тут скарбів. А ще одна каже, що від укусів змій загинули доглядач маяка з усією своєю родиною лише тільки тому, що вони випадково залишили відкритим на ніч вікно в своєму будинку. Зараз маяк на острові працює в автоматичному режимі. А відвідувати цей шматочок суші можуть тільки вчені-біологи і працівники, які обслуговують маяк, і тільки в супроводі лікаря з сироваткою.

У Південній Америці щорічно від укусів змій помирає від 540 до 2300 осіб. І 90% смертельних випадків припадає на Бразилію. На континенті живуть близькі родичі острівного ботропса – Bothrops atrox і Bothrops asper. Отрута цих змій теж неймовірно токсична, але все-таки менш сильна, ніж отрута їх списоголового родича.

Незважаючи на величезну кількість, змії острова Кеймада-Гранді занесені до Червоної книги.

Це пов'язано з тим, що острів і його фауна були відокремлені від материка близько 11 тисяч років тому, при черговому підвищенні рівня моря. Таким чином, тутешня фауна, і в тому числі змії, відноситься до ендеміків, що не зустрічається ніде більше. І якщо раптом спалахне пожежа, острівним ботропсам загрожує повне зникнення.

Зараз острів населений зміями досить щільно – від 1 до 5 особин на 1 квадратний метр. Основною здобиччю цих плазунів на острові стали птахи.

Цікаво, що в акваторії острова популярні заняття дайвінгом і рибалкою. Добре, що ці змії не плавають в морі.

Більше тут:

https://mig.com.ua/ostriv-smerti-iakyj-ne-dozvoleno-vidviduvaty-liudiam-video/

https://tsn.ua/tsikavinki/ostriv-smerti-scho-vidomo-pro-odne-z-naynebezpechnishih-misc-na-zemli-video-2519416.html

 

 2025 – рік Змії

За східним календарем 2025 рік – це рік Змії. Пропоную декілька цікавих фактів саме про змій.

 Найзмієнебезпечніший континент – Австралія. Там живе 9 із 10 отруйних змій на Землі.

 ***

Найбільша змія – сітчастий пітон, який жив (а,можливо, й досі живе) в одному з японських зоопарків. Довжина його тіла становить 12,2 м, а  маса понад 200 кг.

 
Найменша змія на планеті – це вузькорота змія або сліпозмійка. Довжина її тіла складає всього 10 см. Трапляються ці змії лише на Барбадосі та на острові Нусі-Бе.

 

Найшвидша змія на землі – чорна мамба.

Якщо вам цікаво, пропоную перейти до цікавої вікторини про змій. Запевняю, вам сподобається! Тисніть швидше на посилання:

https://view.genially.com/60eed7e3d3ca920dc7167d6f/interactive-content-zmiyi

 

 

 

 Різдво — це незабутнє свято

Історичний факт: християнське Різдво запозичене з давніх язичницьких культів. У дохристиянських релігіях так само святкувались народження богів – у давніх єгиптян святкували народження Осіріса, у давніх греків – бога вина Діоніса тощо. І дати цих днів народжень припадали традиційно на закінчення грудня – початок січня.

Мало хто знає, але у 200 році Різдво святкували не 7 січня, а 26 травня. Потім ця дата в 320 році перенеслася на 25 грудня. Через те, що цей день заведено було вважати днем народження сонця. Католики не залишили дану традицію і зустрічають Різдво 25 числа.

Наші предки, перші християни, не вірили в цей день і категорично не святкували Різдво. Вони визнавали лише Великдень і Богоявлення.

«На противагу поширеній думці, у Біблії не вказана точна дата народження Ісуса». Офіційним церковним святом Різдво Христове стало у ІV столітті, і папа Юлій І, «за випадковим збігом» присвятив його 25 грудня – дню язичницького свята під назвою Сатурналії.

Насправді точна дата народження Ісуса Христа невідома! Римська католицька церква обрала 25 грудня для вшанування дня народження Ісуса, якого християни вважають. Християни вірять, що Ісус народився в хліві в містечку Віфлеєм, яке розташоване на території сучасного Західного берега річки Йордан.

На території Київської Русі Різдво почали святкувати у Х столітті, незадовго після хрещення. Проте всі свята у той час цілеспрямовано змішували із звичними народу – язичницькими святами. Так сталось із Різдвом – яке припадало на давнє свято Коляда.

Не всі християни відзначають Різдво в один і той самий день. Наприклад, у Грузії, Сербії, на росії Різдво святкують 7 січня. Також Єрусалимська та Українська (а також УГКЦ) церкви також святкують цього дня. Це відбувається через розходження в календарях — юліанський календар, яким користуються деякі православні церкви, на 13 днів відстає від григоріанського календаря.

В Україні 25 грудня почали офіційно відзначати Різдво лише з 2023 року після реформи церковного календаря ПЦУ. 

У переддень Різдва 1914 року ворогуючі сторони на Західному фронті Першої світової війни припинили стрілянину й заспівали різдвяні гімни, а зранку німецькі та британські вояки навіть обмінювалися рукостисканнями та подарунками.
Слово “Christmas” походить від староанглійської фрази Cristes maesse, що означає “меса Христа”.

Що означає скорочення “Xmas”? 

Багато хто вважає, що це сучасне скорочення, але воно з’явилося ще у XVI столітті! Літера “X” символізує грецьку літеру “Хі” — першу літеру грецького слова “Христос” (Χριστός).

 Коли святкують Різдво 24 чи 25 грудня?

Різдво святкують 25 грудня. Саме в цей день дітки зранку шукають подарунки під ялинкою або у святкових шкарпетках. Так на Різдво вітаються українці: «Христос народився!» – «Славімо Його!»
24 грудня – це Святвечір, коли збираються за святковою вечерею, готують кутю та 12 пісних страв, колядують.