Поговоримо про українську казку
Ми знайомимося з казкою з самого раннього дитинства. Бабусі, мами розповідають казки діткам майже від самого народження. Казки супроводжують нас в дитячому садочку, в школі. Українські казки є цінною частиною української культури. Вони наповнені захопливими історіями та унікальними героями. Казки ознайомлюють читача із давніми традиціями та звичаями України. Іноді вони подібні до казок інших країн, а іноді – можуть бути абсолютно унікальні.
Кому
не відомі імена трьох богатирів на Русі?
Про
них складалися билини, легенди, казки, писали картини. Але часто ми зовсім не
звертали увагу на те, що Русь – це Київська Русь.
На
користь їхнього українського походження говорить, по-перше, Час
виникнення билин чи казок, легенд про відомих богатирів
відповідає періоду
становлення Київської Русі. Згадаймо – місця, де в билинах
відбуваються події, – це Київ, Чернігів, тощо.
Так, в билині богатир
Ілля Муромець доїжджає з дому до Києва всього лиш «від заутрені до обідні». І
не дивно, адже його дім зовсім поруч – це містечко Муром (Муроми), що на Чернігівщині (за іншими переказами – однойменний острівець
неподалік від Києва).
Історики точно не знають,
в якій частині України народився Добриня Микитович, але відомо, що він був
дядьком Князя Володимира Святославовича. А от Олешко Попович (Альоша – це російське ім’я героя) був родом з Пирятина. Тоді це було прикордонне
містечко, тому він так часто брав участь у битвах з кочівниками.
Ми звикли вважати
богатирів представниками чужої культури. Насправді ж, образ казкових богатирів
виник у Київській Русі, коли наших сусідів ще навіть не існувало.
Сюжети
казок в усьому світі часто мають спільні мотиви та схожих героїв. Проте, є
персонажі, котрі зустрічаються тільки в українських казках.
Це Дівка-семилітка – дитина, яка, маючи
всього лише 7 років, рятує батька від розорення, одну за одною розгадуючи за
нього надзвичайно складні загадки пана.
Пан Коцький – старий кіт, якого господар вивів у ліс
помирати, але замість того хитрий кіт непогано влаштувався, обдуривши всіх
лісових звірів, та ще й узявши лисичку за дружину.
Котигорошко, який розібрався зі
змієм по-своєму – одним ударом величезної булави.
Є в нас і
ексклюзивні персонажі-страхіття: Залізноноса Баба, матір чорта, страшна
відьма із залізним носом – настільки великим, що аж до підлоги дістає, а також Кобиляча Голова – вона має здатність
літати і може нагородити за працьовитість величезним скарбом або ж – з’їсти за
лінощі.
Українські казки часто переплітаються з казками
інших народів світу. Пояснити це можна
тим, що казки від самого початку ніхто не записував. Вони мандрували по всьому
світу, де кожен народ переказував їх по своєму, а головних героїв наділяв тими
рисами, які притаманні культурі саме цієї країни.