Ллються коси, як ранкові роси

11 жовтня у нашій школі відбулося «Свято Коси». Воно було приурочене до свята Покрови та співпало з Міжнародним днем дівчат.

Покрова... Ми давно вже звикли асоціювати це свято із святом українського козацтва і майже не пам’ятаємо, що здавна українці вважали Покрову початком весіль: «Покровонько, Покровонько, покрий мою головоньку…» – так співали дівчата, що були на виданні. З цим святом був пов’язаний зворушливий обряд – розплітання коси нареченої.

Змалку і до сивини жінки на Україні доглядали за своїм волоссям, мали багато секретів , щоб воно було здоровим і красивим. І сьогодні представниці прекрасної статі підтримують добрі традиції жіноцтва всіх часів. Під час свята діти не тільки дізналися багато нового про коси, про волосся взагалі, але й отримали корисні поради від спеціалістів щодо догляду за волоссям.

Життя змінює все: історію і ландшафти. Змінилися і сучасні зачіски. Зараз модно мати стрижки. Кожна дівчинка та жінка обирають власний стиль. Та все ж, що не кажіть, а дівоча коса – не старомодний народний звичай, а найбільша принада дівчини. А тому було дуже приємно бачити, що всі !!! дівчатка нашої школи прийшли на свято з гарними косами, веселими кісками. Навіть вчителі не хотіли залишитись осторонь і також заплели своє волосся. Цікаво на святі було і хлопцям. Вони співали пісні, танцювали, брали активну участь у вікторинах.

На нашому святі ми зробили спробу повернути життя ще одному із призабутих звичаїв нашого народу — вшануванню дівочої коси. І хочеться вірити, що він оживе, наповниться новим змістом і передасться новим поколінням. Бо що б не казали і хоч би якими аргументами не переконували нас про старомодність коси, а все-таки в довгій дівочій косі є своя принада, щось ніжне і близьке, щемливе і священне.

Для більш детального ознайомлення запрошую на сторінку "Масова робота з читачами".