У давнину у березня було понад 20 назв

 

Березень — така сучасна назва остаточно закріпилася в середині минулого століття. Вона походить від найменування доволі унікального промислу – березолу – це процес заготівлі березового попелу, який використовували як добриво чи речовину для виготовлення скла.

Дехто розуміє назву "березоль", як "злий до беріз". Адже, щоб добути солодкий березовий сік, у корі рослини роблять отвори. Після дерева хворіють, а нерідко й гинуть. 

Вважається також, що ця назва походить від слів "береза" і "зело" - зелень. Назву місяця, березень, виводять від слова береза ще й тому, що вона в цю пору починає квітнути.

Також є інші варіанти, що дають відсилку до різноманітних природних і погодних явищ.

Березень називали і каплюжником, капелюжником, крапельником, калюжником, капельник – коли сходять сніги й скресає крига, усюди починають капотіти струмочки води.

Протальник — за швидке сніготанення і появу перших таловин.

Полютий — місяць, який настає після лютого.

Зимобор – вказівка на закінчення зими, своєрідну перемогу над нею.

Прозивали наші предки березень і свистуном, свистунцем. А ще цей місяць - сонцегрій, весновій, вітроніс – в цей час були доволі потужні, але вже теплі подуви вітру. .

Cухин — натяк на підсихання землі після зими.

Соковик — така назва не випадкова, адже саме на початку весни збирають березовий сік.

Новачок – усім відомо, раніше рік у наших предків розпочинався в березні.

І, нарешті, марець або март.  Це не є росіянізмом. Натомість це давнє найменування, походження якого має два варіанти пояснення. Чимало вчених асоціюють назву "марець" із коренем "мрець". Річ у тім, що наші предки, проводжаючи зиму, влаштовували тризну – обряд поминання покійників. Інше теорія відсилає нас до латинської мови та імені античного бога Марса – покровителя весни та війни.

В Україні видозмінена латинська назва першого місяця весни "март" вийшла з ужитку.

Етнологи знаходять назви март, марець у фольклорі "Буває март за всіх варт", "У марець ще змерзне старець", "Білий - як у марці сніг", "Згинув, як марцевий сніг". 

У народі цей місяць здавна звали березілем, красовиком, соколиком. А ще березень мав і такі поетичні назви: запалі сніги, з гір потоки, полютий. Тобто "по" - після - "після лютого".

 Вчені дослідили, що у першого місяця весни було більше як 20 слов'янських назв.