Хвилинка поезії

Присвячено Дню мого народження

Ось уже й листопад закінчився –

Промайнув ще один рік життя.

Але я не журюся за ним –

Знаю, в юність нема вороття.

 

Хай говорять, що день цей сумний,

Що минають роки безворотно –

День народження – кращий із свят,

Я чекаю його безтурботно.

 

Наче знову дитинство вернеться

В подарунках, у квітах, в словах,

Наче  сонце мені усміхнеться,

Побуває у мене в гостях.

 

Що ж, дитинство не вернеться знов.

Не повернеться юність ніколи.

І проходить неспішно життя

По сходинках життєвої школи.

 

Так і осінь неспішно проходить,

Жовте листя з дерев опада.

Не повернеться юність ніколи –

Так до чого ж тут зайві слова…

(з поетичного зошита Похилько Н.А.)

 

                                                                Хвилинка поезії

Листя кружляє, немов у танку.

Вітер співає пісню дзвінку.

Зелені зникли з землі килими –

Готується все до приходу зими.

 

Бабине літо сяйнуло й пройшло.

Швидко минуло останнє тепло.

У теплі краї птахи відлетіли –

Нас сам на сам із зимою лишили.

 

Не варто журитись, це не кінець.

Осінь – лиш року старого вінець.

Ось-ось завітає красуня зима,

В сріблі уся, мов принцеса сама…

(з поетичного зошита Похилько Н.А.)

Переможці інтелектуальних конкурсів місячника бібліотек 

Буяков Марк та Ліхачов Єгор

(нагороджені 20 листопада  у Всесвітній День Дитини! Класно!)

 

В Куточку Хліба оформлено виставку-інсталяцію

до Дня пам’яті жертв Голодомору

До роковин пам’яті жертв Голодоморів в Куточку Хліба оформлено тематичну виставку літератури. Вже зараз тут можна ознайомитися з художньою літературою про події голоду 30-х років, з краєзнавчою літературою М. Єременко «Край шляху Муравського (про історичні події у нашому районі), «Українська Голгофа». Тут представлені матеріали з обласних та всеукраїнських конференцій «Мій рідний край, моя земля» різних років. 

Багато років поспіль ми збирали матеріал до акцій «Колосок пам’яті» та «Селяни згадують». Результати своїх досліджень учні представили в роботі «Україна очима нашої родини».

Можливо Вам буде цікаво знати, що в Канаді (зокрема в провінції Альберта) є пам’ятники жертвам Голодомору. Ці фото надіслали нам наші канадські друзі – ”pen-friends”:

 

Ювіляри 2020 року

Еліна Іванівна Заржицька (нар. 27 листопада 1960 у Дніпропетровську) — українська письменниця, журналістка, громадська діячка, член Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України

«Мої книги завжди позитивні,

 я намагаюся вчити дитину добру»

Е. Заржицька 

 Якщо Ви ще не знайомі з творчістю письменниці, раджу не відкладати і вже сьогодні почати читати хоча б казки. Запевняю, Ви не пожалкуєте. Ось далеко не повний перелік її творів:

Перелік казок Еліни Заржицької,:

1.                «Дбайлива Доріжка»

2.                «Заєць та чарівний барабан»  

3.                «Коли засяє Зірка…»

4.                «Льончик, павучок та Середа Середулівна»

5.                «Невдячна Муха»

6.                «Пилинки-пустунки»

7.                «Пригоди китеня Тимка» 

8.                «Пригоди Морського Коника»

9.                «Про ліниву ворону»

10.            «Про маленького метелика»  

11.             «Про молодого музику Звенигора»

12.            «Про Пищика-молодця, школи «Сакура» бійця»

13.             «Сонячний чоловічок»

14.             «Як вуж намагався гадюкою стати»

15.             «Як горобець легкого життя шукав»

16.             «Як дружба допомогла кабану та качці від мисливця врятуватися»

17.             «Як козак пихатого пана провчив»

18.             «Як козак у морського царя служив» 

19.             «Як у Червоного крана голова розболілася»

20.             «Як черепаха Наталка до школи збиралася» 

21.             «Як черепашка Наталка Тришку та Соню хазяйнувати вчила»

 22.             «Як черепаха Наталка у Школі Пішохода навчалася»

23.             «Як ящірка пожадливого півника провчила»

24.           Пригоди рожевого динозаврика та його друзів

Прочитайте також

Великий Луг над Дніпром: казки і легенди. Еліна Заржицька ...

www.pinterest.com

Еліна Заржицька. Три сходинки голодомору 

 

Що ми знаємо про себе? Оповідки про організм людини 

Гарного Вам читання!

 

Сьогодні, 20 листопада, відзначається

Всесвітній день дитини

Свято проголошене Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй у 1954 році. Щороку воно святкується 20 листопада як день світового братерства і взаєморозуміння дітей. Всесвітній день дитини покликаний нагадати про крихкість дитинства і дітей, про те, наскільки вони цінні для нас.

 

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/lite/holidays/vsesvitniy-den-ditini-naykrashchi-privitannya-u-virshah-kartinkah-listivkah-11226593.html

 

Бажаєте прочитати гарні вірші про дитинство (і не тільки!) перейдіть на сторінку «Масова робота з читачами»

 

Роберт Льюїс Стівенсон

 

Наше дитинство і юність не можна уявити без книжок Александра Дюма, Майн Ріда, Фенімора Купера, Джонатане Свіфта, Даніела Дефо, Жюля Верна і, звичайно ж, Роберта Льюїса Стівенсона.

Твори цих письменників стають супутниками нашого життя в ту його пору, коли ми відкриваємо для себе світ, а разом із ним - мужніх, добрих і справедливих героїв.

                                
Англійський письменник, поет, шотландець за походженням, Роберт Стівенсон народився 13 листопада 1850 року в столиці Шотландії, Единбурзі. Твори письменника знають і люблять у всьому світі, проте відомий він не тільки своїми романами, але і драматичністю долі. Писав Стівенсон не лише романи, але й вірші, леганди.

Що  до легенд, то їх за життя письменника народилося чимало. Життя його справді було незвичайним. Мабуть, іще й досі жителі  островів Самоа переповідають легенди про Тузіталу – так вони називали Стівенсона (місцевою мовою, це означає «Оповідач»), Там, на одному з цих островів – Уполу,– на вершині високої гори, зусебіч відкритої морю, його й поховано. На могильній плиті викарбувані слова із вірша Стівенсона: «З моря вернувся моряк, і мисливець вернувся з горбів». Від покоління до покоління передається серед самоанців розповідь про цього білого, який не тільки розказував їм цікаві бувальщини, а й захищав їх од колонізаторів, відстоював їхні людські права. Тут він, за його власними словами, «радісно жив і радісно помер...»

Стівенсон з раннього дитинства хворів на сухоти і тяжко страждав усе своє життя. Чому ж він вважав, що «радісно жив»? Мабуть, тому, що його супроводила радість творчості, тому, що він завжди вірив у добрих, мужніх і справедливих людей.

                          
 Роберт Льюїс Стівенсон народився в столиці Шотландії, Едінбурзі, 13 листопада 1850 року. Дід його й батько будували морські маяки, вважаючи своє ремесло одним із найпотрібніших людям. Цю віру перейняв од них і Роберт Льюїс; він мав намір успадкувати їхню професію. Але хвороба перекреслила всі його плани. Єдиною втіхою в його безрадісному існуванні стали книжки. Читаючи їх, Стівенсон жив у мріях тим життям, яким йому хотілося б жити; завдяки книжкам він спізнався з тими героями, які стали для нього втіленням благородства й мужності. Саме такі герої згодом пішли в світ з-під романтичного пера письменника, який усією своєю творчістю сповідував оптимізм і віру в людей, завжди готових до подвигу.

1889 року він поселився на Самоа, сподіваючись, що в тамтешньому кліматі здоров'я його зміцніє. На жаль, цього не сталося, 3 грудня 1894 року Стівенсон помер.

Тут і народилася більшість книжок Стівенсона, події яких відбуваються і в далекій Шотландії, і в інших країнах.

 

Справжні письменники – люди особливої долі. Вони лишають прийдешнім поколінням свою легенду, віру і мрію, надихають на високі ідеали.

Роберт Льюїс Стівенсон засвідчив і своїм життям, і своїми творами, що він належить саме до таких письменників.

На сторінці "Масова робота з читачами" познайомтесь із легендами Р.Стівенсона. Вони варті того, щоб їх прочитали.

 

 

 

 

12 листопада – день Зиновія та Зиновії: 

традиції свята

Щороку 12 листопада православні віряни вшановують пам'ять православного святого Зиновія, єпископа Егейського, і сестри його Зиновії. Але крім цього з цим днем пов’язані і інші цікаві свята.

 

11 листопада в народі був відомий як день пастухів і вівчарів, а 12 листопада відзначали свято рибалок і мисливців. У північних областях саме зараз вони відправлялися на зимовий промисел. З цієї причини їм влаштовували пишні проводи і застосовували різні обряди, які, як вважалося, допоможуть залучити удачу.

В цей день традиційно відкривається сезон полювання й риболовлі. В народі вірили, якщо на Зиновія мисливець добуде хоча б одного звірка, то зимове полювання протягом усього року у нього буде вдалим. Рибалки у цей день також вирушали на лови. Якщо тенета приходили повними, улов неодмінно відзначали на березі річки.

12 листопада обов’язково потрібно було виїхати на першу порошу, щоб підстрелити хоча б одного зайця – тоді в наступному році постійно будеш повертатися з видобутком. Першого зайця мисливці зазвичай називали іменинником. Раділи, якщо вдавалося його зловити – тоді весь рік обіцяв бути дуже успішним.

У мисливців існував звичай домовлятися з лісовиком про те, щоб той не заплутав слідів в лісі і допоміг отримати більше дичини, а також захистив людей від небезпеки (особливо, від диких тварин). Так, мисливець обіцяв дідьку, що буде вести себе старанно: не бити звіра дуже багато, чи не витоптувати траву, чагарники не ламати, не чіпати звірів з дитинчатами. Якщо ж обіцянки не виконувалися, то дідько сердився і міг людини покарати: заплутати сліди, налякати, напустити лихоманку, відшмагати гілками по обличчю і т.д.

У народі цей день називали Синичкиним святом, оскільки птахи-зимники прилітають з півдня в рідні краї. До цього часу синиці, відчуваючи холод, прилітали з півдня в рідні краї. А люди робили для них годівниці з кормом: гарбузовим насінням, несолоним салом або арахісом, які розвішували на гілках дерев. 

В нашому регіоні синиці живуть постійно, поте з наближенням морозів вони підлітають ближче до житла людей і вже не такі лякливі, як влітку.

                                  
12 листопада шанували синиць, а тому вірили, що якщо вони залетять у двір цього дня, то в будинку обов’язково буде щастя.

За звичаєм жінки ворожили у цей день. Кидаючи крихти хліба або шматочки сала, вони спостерігали за птахом. Якщо синиця починає клювати крихти, то в будинку з'явиться достаток, а якщо сало – живність. 

Ще за поведінкою синиць судили про погоду: якщо вони цілими зграйками з'являлися біля будинку — це віщувало швидкі холоди. Також знали: якщо синиця свистить — це до ясного дня, якщо пищить — до нічного морозу.

 

Народні прикмети на 12 листопада

§   Щоб привернути до себе удачу потрібно погодувати птахів.

§   Якщо багато синичок прилетіло в цей день, то скоро похолодає.

§   Якщо випав сніг у вигляді дрібної крупи, насуваються сильні морози.

§   Синички клюють кору дерев – буде сира і дощова погода.

§   Почути рано вранці спів птахів – до холодів.

§   Якщо 12 листопада мисливець піймав зайця, а рибалка – рибу, то весь рік у них буде вдалим.

§   Дівчина, яка в цей день покуштує заячини, стане красивою і буде користуватися популярністю у протилежної статі.

Що не можна робити в цей день

Сьогодні не можна не дотримувати свого слова. Інакше ви будете серйозно покарані.

Не варто блукати самому у лісі, адже є підвищений ризик заблукати й не знайти шляху назад.

Також у цей день є певні правила поведінки на природі:

Не можна: витоптувати траву, ламати чагарники та дерева, бити багато звірів, чіпати тварин з дитинчатами.

Бережіть птахів, охороняйте їх, допомагайте пташкам взимку і вони віддячать вам весною і влітку.

 

 

  

День бібліотечних лайфхаків

 

«Як вибрати книгу до вподоби та зрозуміти,

що нудних книг не буває».

*Читаючи вперше хорошу книгу, ми переживаємо відчуття, ніби знайшли нового друга. Перечитати книгу — значить знову побачити давнього друга.    Вольтер

 

Листопад – саме той час, коли можна взяти в руки книжку і «поринути в неї з головою». Найкраще читати поезію, або можливо розкрити книгу про подорожі і подумки перенестись в далекі теплі краї? В бібліотеці, в книжковій крамниці, в Інтернеті так багато книг. Всі вони тільки й чекають, щоб їх прочитали. Але як зрозуміти, що саме Ви хотіли б почитати? Вашій увазі декілька порад щодо вибору книги для читання:

 

1.     Можливо Вас зацікавлять такі книги, як Coffee-Table Books.

Терміном «Coffee-Table Books» називають книжки, які ідеально виглядають на журнальному столику, мають яскраві ілюстрації та ідеально підходять як подарунки. Ці книжки особливо подобаються малечі. Крім того, такі книжки можна вибрати у подарунок.

 

2. «Як вибрати книгу до вподоби та зрозуміти, що нудних книг не буває». Якщо ти не знаєш, яку книгу обрати, якщо ти заплутався в книжковому різноманітті – тоді тобі допоможуть такі методи: «Зустріч наосліп», «Хіт читацького сезону». Ці та багато інших нетипових рекомендацій завжди можна отримати у бібліотекарів.

 

Якщо не знаєте, яку книгу обрати, пошукайте в Інтернеті найбільш популярні книжки або запитайте тих, хто любить читати. Тоді, дійсно, оберете цікаву та корисну книгу.

Не соромитися запитувати, що читають одноклассники та позичати в них книги. Ділитися своїми книгами

 

3. Діти, завжди у захваті від книг, представлених рубриці  «Казки, що оживають. Казкова анімація». Це українські народні казки, видані ще на початку минулого століття, за мотивами яких створено мультфільми. Ці книги оцифровані та відображені у веб-ресурсі «Чарівна скарбничка українського фольклору» (розділ Казки, що ожили).

 

4. Якщо книжка не сподобалася, не треба дочитувати її до кінця

Принаймні так зекономите час.

 

5. Звертайте увагу на зовнішнє оформлення книги – чи приємно її роздивлятися, чи яскрава обкладинка, змістовні малюнки та фотографії, чи зручний шрифт. Усе це важливо. Якісні книги зазвичай недешеві, але їх можна знайти у бібліотеці.

 6. У школі часто на позакласне читання радять прочитати сучасних авторів, які пишуть про підлітків 21 століття. Навіть тим, хто не любить розгортати книжку, цікаво інколи почитати про дітей з іншої країни, або про те, що турбує однолітків.

                                   
7. При виборі книги слід пам'ятати, що вона повинна відповідати вашим інтересам, а не інтересам когось. Зважаючи на широкий вибір книг на поличках книжкових крамниць, беззаперечним є той факт, що навіть для найвибагливіших читачів завжди знайдеться щось особливе – книга, яка неодмінно вже з перших хвилин налаштує вас на процес читання.

8. Виберіть для себе тему, про що б ви хотіли більше дізнатись і починайте читати. Якщо ж ви не можете визначитися з темою, почніть читати те, що пропонує шкільна програма. Повірте, там чимало цікавих книжок і для дітей, і для дорослих!

Успіх дитини в читанні та її любов до цього процесу формується задовго до шкільних років. Розвиток дітей дуже пов’язаний з хорошими книгами. А розпочинається все у сім’ї, і саме батьки стають першими вчителями та наставниками.