Якщо Вам подобається поезія, спробуйте самі писати вірші. Для початку напишіть вірші для дітей. Маленькі діти люблять вірші про тварин. Учні 1-3 класів також люблять маленькі нескладні віршики про тварин, про рідний край. А учні 4-6 класів вже намагаються і самі складати прості віршики. Вашій увазі вірші моєї донечки. Написані вони саме у 9-10 років. Спробуйте й Ви, у Вас неодмінно вийде!

 

 

НАРИСУЕМ НА ЛИСТОЧКЕ.

Нарисуем на листочке,

Иль на маленьком клочочке

Две пары стройных ножек

И пару острых рожек,

Хвостик крошечный добавим,

Глазки черные поставим.

И козленок в результате

Выйдет на моем формате.

 

КОЗЛЯТА

На лужайке, как ребята,

Прыгают – играют

Кто бы думали?– Козлята

Весело скакают,

Прыжок назад или вперед,

Козлятам есть ли разница?

А можно прыгнуть также в бок,

Лишь бы только нравилось.

 КВОЧКА – МАМА

Идет по двору, гуляет

Важная дама.

Ребяток своих созывает

Квочка мама.

Для цыпляток всех- всех- всех

Червячка достанет

И к тому же на десерт

Жучка она поймает.

Много дел имеет мама.

Вся в заботах квочка.

Накормить ей надо

Дочку и сыночка.

КОШАЧЬЯ ЛЮБОВЬ

За кошкою за серенькой

Тайно рыжий кот вздыхал.

Ублажал ее он песенкой

И сон любимой охранял.

Вместе с ней клубочком спал,

Нежно-нежно целовал.

За любовь свою в награду

С кошкою теперь он рядом.

Маркиз

Мой Маркиз – любимый кот –

Добрый маленький котенок!

Хоть тебе второй уж год,

Для меня ты все еще ребенок.

Черно-белый и усатый

С удивленными глазами

Но еще люблю за то

Я характер твой кошачий

Что ты можешь, как никто,

Нести успех мне и удачу.

Но это тайна между нами,

Наш маленький такой секрет

Ты говоришь «Люблю» мне – «Мяу»

Ласкаю я тебя в ответ.

 

Дубочки

Біля стежки, над рікою,

Два дубки ростуть.

І синички над водою

Тут гніздечка собі в’ють.

А дуби цьому радіють,

З вітром листям шелестять

І душею молодіють,

Коли пташечки шумлять.

СТРУМОК

У траві, десь за горою,

Весело струмок біжить.

І душею молодою

Світ навколо веселить.

Той веселенький струмочок

Сяйвом землю повива.

І мов срібненький дзвіночок,

Свою пісеньку співа.

Пісня щастя і добра,

Пісня мила і дзвінка.

Пісня вічно молода ллється з чистого струмка.

У траві, десь за горою,

Весело струмок біжить.

Скоро стане він рікою

І у мандри поспішить.

Село

Причаїлось серед степу,

У зеленій низині,

Моє село, моє єдине,

Де все знайомеє мені.

Село – то перша Батьківщина,

В ньому дитинство промайнуло.

Село Просторе – моє миле,

Найкраще ти завжди було.

Село моє…

Дитинства тиха колискова.

Село моє…

Життя ти школа початкова.

В тобі буя яскравая краса,

Тебе спокійне щастя обійма.

Тут – діамант – роса

І в кожного немов душа співа.

Село моє…

І серце завмирає,

Бо це моє село

І кращого немає.

БЕРІЗКА

Похилилась берізка в полі,

Опустила свої віти долі.

Лише вітер її гойдає,

Зелені кісоньки перебирає.

Похилилась берізка в полі,

Журну пісню співа поневолі,

І пісня ця лине в степи,

І пісню цю чують вітри.

Похилилась берізка в полі,

Мов дівчина тяжкої долі.

Та похила берізка-дівчина

Молода наша мати - Вкраїна.