понедельник, 7 марта 2022 г.

 

Ну що б, здавалося, слова...

  На початку березня ми завжди згадуємо Тараса Шевченка. Я думаю, що саме час не зрадити давнішній традиції. Давайте дістанемо з полиці старенький «Кобзар», відкриємо знайомі сторінки:

 

Ну що б, здавалося, слова...

Слова та голос — більш нічого.

А серце б’ється — ожива,

Як їх почує!.. Знать, од Бога

І голос той, і ті слова

Ідуть меж люди! . . . . . . . . . . .

Тарас Шевченко

 https://www.youtube.com/watch?v=ouHHLX3Eixc

 

Я завжди захоплювалася творами Шевченка. Тут і історія, і кохання, і зрада, і туга, і любов до природи, до рідного краю. Треба тільки правильно прочитати рядки. Та, як виявилось, тут багато про наше сьогодення. Не вірите? То почитайте.

Тарас Шевченко

ДО ОСНОВ’ЯНЕНКА

Бьють пороги; місяць сходить,
Як і перше сходив...
Нема Січі! Очерети
У Дніпра питають;
„Де-то наші діти ділись?
Де вони гуляють?
Чайка скиглить літаючи,
Мов за дітьми плаче;

– „Не вернуться!”
Загуло, сказало
Синє море: „не вернуться,
На віки пропали!”
Правда, море, правда, синє:
Такая їх доля!
Не вернуться сподівані,
Не вернеться воля,
Не вернеться козаччина,
Не вернуть гетьмани,
Не покриють Україну
Червоні жупани, –

Обідрана, сиротою
По-над Дніпром плаче;
Тяжко-важко сиротині,
А ніхто не бачить,
Тілько ворог, що сміється.
Смійся, лютий враже, 
Та не дуже, бо все гине –
Слава не поляже;
Не поляже, а роскаже,
Що діялось в світі,
Чия правда, чия кривда, 
І чиї ми діти.
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине...
От де, люди, наша слава,
Слава України!
Без золота, без каменю,
Без хитрої мови,
А голосна та правдива,
Як Господа слово.

Та сучасні письменники підхопили Тарасове слово. Так пишуть, не гірше за зброю їх влучні слова

https://www.youtube.com/watch?v=z6NG-PVq-Lk.

Віра Юрчишин

БОРИСЬ, УКРАЇНО, ЖИВИ!

Наші очі у барвах — неба, сонця, трави,
А серця воєдино в відтінках любові і люті!
Ти, вороже пощади — не моли та не жди,
Приготуйся дістати вдячність у груди!!!
Наші душі у фарбах пролитої кривІ —
То вона на курок навздогін натискає...
Боже світло уголос — Україно, борись і живи,
Пам'ятай, що до раю рабів не пускають!

https://mala.storinka.org/


Отож, почитаємо Шевченка разом!




Комментариев нет:

Отправить комментарий