До Дня української державності

Національний музей народної архітектури та побуту України у Пирогові відтворив процес виготовлення символічного для України продукту - хліба, присвятивши захід Дню державності, що відзначатиметься 28 липня.

"Ви на найцікавішому святі на честь нашого головного багатства - хліба. Недарма вороги України намагаються позбавити нас саме цього продукту. Цьогоріч, коли знищуються наші поля, а зібраний врожай крадеться та вивозиться з України, хліб є особливо символічний", - сказала генеральна директорка скансену Оксана Старак-Повякель.

За її словами, хліб завжди був не лише основним продуктом харчування, а й став уособленням мирного українського народу.

"Не дарма з'явилося прислів'я "хліб усьому голова". Пам'ятаєте, про нас казали - гречкосії? Українці є нацією, яка не руйнує, а створює, вирощує хліб", - сказала Старак-Повякель.

Оскільки українці - землеробська нація, то багатство складав врожай зерна, від кількості якого залежала матеріальна його спроможність, зауважили під час свята.

Організатори зазначили, що кількість зерна прямо залежала від технології збору. Зокрема, на виставці реманенту, проведеного в межах заходу, завідувач експозиційного відділу "Карпати" Вадим Назаренко зауважив, що серпами жали жінки, оскільки вважалося, що вони це зроблять обережніше та дбайливіше за чоловіків.

"Серпи – атрибут жіночої праці. Чоловіки прибирали врожай косами. Однак коса сильно б’є по стеблу, від чого зерно може осипатися. Якщо у вас низька врожайність – ви засіяли 2 центнери, а збираєте 5 чи 6 центнерів, то 30 втрачених кілограмів стануть суттєвими. Лише наприкінці ХІХ ст., коли зросли масові врожаї, селяни перестали боятися втрати зерен, і повсюдно косили збіжжя", - сказав він.

Також колектив музею довів, що виробництво зерна здавна було вагомим економічним елементом. Назаренко відмітив, що в'ятичі - одне зі слов'янських племен, згаданих в контексті походів князя Святослава, - платили хозарам данину "шелягом од рала".

"Шеляг - срібна монета, рало - одиниця оподаткування. Якщо людина мала рало, значить - вона обробляла землю, за що й сплачувала податок", - пояснив науковець.

За його словами, подальший технічний розвиток знарядь праці замінив рало плугом, який також став одиницею оподаткування.

Попри те, що основною культурою для України було жито, процес виготовлення хліба колектив скансену продемонстрував на прикладі пшениці.

Більше фото можна подивитись за посиланням:

https://www.ukrinform.ua/rubric-kyiv/3535629-muzej-u-pirogovi-vidznaciv-den-ukrainskoi-derzavnosti-svatom-hliba.html