Моя Україна. “Острозька академія”

“Острозька академія” створена у 1576 р. і вважається найстарішою науково-освітньою установою на теренах України та Східної Європи. В середині XVII ст. школа припинила своє існування. Нова історія закладу розпочалася у 1994 р., коли в Рівненській області почав діяти Національний університет “Острозька академія”.

“Острозьку академію” у своєму родовому місті заснував князь Василь-Костянтин Острозький. Таким чином він забезпечив дітей тогочасної знаті та своїх власних вищою освітою без необхідності їхати на Захід. До сьогодні оригінальні приміщення навчального закладу не збереглися. Нині університет діє у приміщеннях монастиря капуцинів та колишнього жіночого училища імені графа Блудова.

                             
«Монастир капуцинів було засновано у 1750 році, а офіційно відкрито у 1775-му. За часів монахів-капуцинів він виконував свою безпосередню функцію – це був католицький костел. Однак після польського повстання у 1830 році капуцинів вигнала звідси російська влада, військові Російської імперії прийшли сюди у 1832 році. З часом храм став пусткою, 30 років тут не було нічого. І лише у 1865 році знову відкрили церкву. Це вже була православна церква Кирила і Мефодія. Згодом, під час Другої світової війни, храм своєї функції не виконував. Це був госпіталь для німецьких військових. А пізніше, коли в дотичних приміщеннях розмістили навчальні заклади, у храмі взагалі був спортзал. І коли 1994 року сюди прийшла «Острозька академія», саме це ми тут і побачили. На рівні з бічними плафонами тут були баскетбольні кошики, по периметру – волейбольна сітка. Підлогу з того часу не міняли і де-не-де ще можна побачити смужки від розмітки спортзального поля».

https://uatv.ua/uk/ostrozka-akademiya-tayemnytsi-istoriyi/

                               

Цікаво знати

Велику суму коштів на розбудову академії надала його племінниця — княжна Гальшка Острозька.

В основу діяльності Острозької академії було покладено традиційне для середньовічної Європи, однак цілком незвичне для українського шкільництва, вивчення семи вільних наук (граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, музики, астрономії), а також вищих наук: філософії, богослів’я, медицини.

Спудеї Острозької академії опановували п’ять мов: слов’янську, польську, давньоєврейську, грецьку, латинську.

Унікальність та оригінальність цього вищого закладу освіти виявилися й у тому, що тут уперше поєдналися два типи культур: візантійська і західноєвропейська.

З Острозькою академією пов’язується ренесанс українського народу.

Свого часу Михайло Грушевський про Острозьку академію висловлювався, що вона у ХVІ-ХVІІ столітті була відома як «перше огнище нової освіти, нового шкільництва, нового духовного життя».

В острозькому культурному осередку разом з академією постало найпотужніше тогочасне українське видавництво — кирилична друкарня Івана Федорова (Федоровича). Тут побачили світ греко-слов’янський «Буквар» — перший український підручник (1578); Новий Завіт (1580); «Книжка събраніє вєщєй нужнейших...» Тимофія Михайловича — перший в історії кириличної поліграфії покажчик стародрукованих текстів; "Хронологія"(1581) Андрія Римші — перший в Україні друкований поетичний твір; шедевр давньоукраїнської поліграфії, перша повна слов’яномовна "Острозька Біблія" (1581); визначні полемічні праці «Ключ царства небесного», "Календар римський новий«(1587) Герасима Смотрицького, «Апокрисис» Христофора Філарета тощо.
Учень Острозької академії Мелетій Смотрицький написав першу фундаментальну слов’янську «Граматику» (1619), яку М.Ломоносов назвав «вратами своєї ученості».

Викладацькою діяльністю в академії займалися:

літератор Дем’ян Наливайко (брат Северина, ватажка козацько-селянського повстання 1593-1596 рр.);

грецький вчений та релігійний діяч, випускник Падуанської академії Кирило Лукарис (певний час ректор академії, згодом Олександрійський, а пізніше — Константинопольський патріарх);

астроном, математик, доктор медицини, випускник Краківського і Падуанського університетів Ян Лятош;

грецький вчений і релігійний діяч Емануїл Мосхопуло;

випускник Падуанської академії Никифор Парасхос-Кантакузен та інші. Першим ректором академії був Герасим Смотрицький — видатний освітній та культурний діяч, педагог, письменник-полеміст, поет.

Серед випускників академії —

гетьман війська Запорізького Петро Конашевич-Сагайдачний,

перший ректор київської братської школи Іов Борецький,

лаврський архімандрит Єлисей Плетенецький,

письменник Мелетій Смотрицький,

автор знаменитої «Палінодії» Захарія Копистенський,

відомий церковний і культурний діяч Ісакія Борискович та ін.

Острозька академія припинила своє існування у 1636 році. Однак результати її діяльності не зникли безслідно. Сформований тут тип вищого навчального закладу був перенесений до Києва, звідки поширився до Молдавії та Москви.

https://ostvr.com/uk/ostozka-akademia/info

                  

Хроніка відродження Острозької академії в незалежній Україні починається у 1994 році з Указу Президента України. Завдяки наступним указам Президента України розбудова Острозької академії набрала нових обертів.

У жовтні 2000 року Острозька академія отримала статус національного університету, а 23 серпня 2003 року був оприлюднений Указ Президента України, згідно з яким Національний університет «Острозька академія» переходив під патронат Президента України.

 Острозька академія вдруге встановила рекорд до Книги рекордів Гіннеса за наймасовішу лекцію з археології.

У 2021 році урочисте відзначення 445 річчя Острозької академії. В рамках відзначення було оновлено ключову експозицію Музею історії НаУОА.

Острозька академія – у двадцятці найкращих університетів України.