Історія пісні «Розпрягайте, хлопці, коні»

               

Сприймаючи народні пісні як невичерпні джерела нашої духовності, варто доторкнутися до витоків ще одного такого джерела, а саме, до історії створення відомої української народної пісні «Розпрягайте, хлопці, коні».

«Розпрягайте, хлопці, коні» – марш махновців?

Існують дослідження, автори яких стверджують, що пісня виникла в часи махновщини (1917-1921рр.). Краєзнавець Віктор Яланський у книзі, виданій у 1999 році, «Нестор і Галина, розповідають фотокартки», спираючись на розповідь дружини Н. Махна Галини Кузьменко, доводить, що автором цього твору є махновець з  Полтавщини Іван Негребицький.

Ось більш розлога версія цієї оповіді.

Військо Нестора Махна в той складний і суворий час воювало практично з усіма владами і режимами, які тоді існували. Був у «батька» свій оркестр, який складався з двадцяти музикантів-євреїв. Саме вони розучили і вперше виконали нову пісню, що стала улюбленою не лише серед вояків, а й для всього населення України. Дехто називає «Розпрягайте, хлопці, коні» похідним маршем махновців.

Існує версія, що якось у Гуляйполі сиділи в штабі засмучені нещодавньою загибеллю в бою соратників Нестор Іванович, його дружина, вчителька Галина Кузьменко, командири загонів. До кімнати  зайшов молодий русявий юнак і звернувся до Махна з проханням прийняти його до війська. Це був учитель з Полтавщини Іван Негребицький, котрий і запропонував послухати його нову пісню. Своєю красою і мелодійністю пісня вразила, зачарувала повстанців. Невдовзі вона поширилася по всій Україні і стала улюбленою серед українців.

Пропоную перейти за посиланням

 https://www.youtube.com/watch?v=vZKmGFzA-Is

Життєва доля її творця склалася досить трагічно. Через кілька років після розгрому армії Нестора Махна Іван Негребицький був заарештований і засланий в далекий Магадан на 25 років.

Історія пісні «Розпрягайте, хлопці, коні» в радянські часи

Пісня сприймалася в народі як народна, ім’я автора не згадували. Лише завдяки тодішньому першому секретареві ЦК Компартії України Володимиру Васильовичу Щербицькому, який був щирим поціновувачем української пісні, І. Негребецький був достроково звільнений з табору.

Невдовзі сталася їхня зустріч, під час якої В.Щербицький подякував авторові за чудову пісню.

Текст пісні «Розпрягайте, хлопці, коні»

Музика та слова Івана Негребицького

Розпрягайте, хлопці, коні
Та й лягайте  спочивать.
А я піду в  сад зелений,
В сад криниченьку  копать.

Копав, копав  криниченьку
У вишневому  саду –
Чи не вийде  дівчинонька
Рано-вранці по воду?

Вийшла, вийшла дівчинонька
Рано-вранці воду брать,
А за нею козаченько
Веде коня напувать.

Просив, просив відеречко,
Вона йому не дала.
Дарив-дарив  їй колечко,
Вона його не взяла.

Знаю, знаю, моя  мила,
Чим я тобі не вгодив –
Що учора із вечора
Кращу тебе полюбив.

Вона ростом невеличка,
Ще й годами молода.
Руса коса до пояса,
В косі лєнта голуба.

Пісня досі живе в народі, звучить як у професійному виконанні, так і на аматорській сцені, у родинному чи дружньому колі. У багатьох, щоправда, виникають питання щодо тексту, змісту пісні. Зокрема, наступні рядки:

Знаю, знаю, моя  мила,
Чим я тобі не вгодив –
Що учора із вечора
Кращу тебе полюбив.

Якщо козак любить дівчиноньку, то чому ж тоді «вчора-ізвечора… кращу полюбив»? Він вихваляє красу іншої,  щоб образити дівчину? Не бувало такого серед справжніх козаків, щоб глумитися з коханих.  Справді, щось не так. Можливо, як то буває в народних піснях, переставлено чи замінено кілька слів і від того потерпає зміст.

У виконанні хору ім. Г. Верьовки під керівництвом Анатолія Авдієвського пісня звучить так:

Розпрягайте, хлопці, коні
Та й лягайте спочивать,
А я піду в сад вишневий,
В сад криниченьку копать.

Знаю, знаю, дівчинонько,
Чим я тебе розразив,
Що я вчора ізвечора
Йти до Січі зголосивсь.

Вимальовується така картина: до села приїздять козаки-запорожці вербувати молодих хлопців до служби в Січі,  скуштувати козацької долі, стати захисниками рідного краю. Герой пісні укладає гостей спати, а сам іде копати криницю, щоб залишити односельцям добру пам’ять про себе. Співає він і про свою кохану, яка, дізнавшись про його бажання йти до Запорізької Січі, не дає йому відерця і не приймає колечка, бо дочекатися коханого з далеких походів не так просто.

Пропоную перейти за посиланням

 https://www.youtube.com/watch?v=tIUcAWp7MYk

Існують інші варіанти слів пісні «Розпрягайте, хлопці, коні», які, на думку виконавців, краще розкривають характер героїв і народні традиції. Наприклад:

Знаю, знаю, дівчинонько,
Чим я тебе розгнівив:
Що я вчора ізвечора
Із другою говорив.

Цікаві факті про пісню «Розпрягайте, хлопці, коні»

·        У записах фольклористів пісня відома починаючи з 19-го століття.

·        У Радянському Союзі стала широко відомою після виходу на екрани фільму «Трактористи».

·        Із приспівом «Маруся раз, два, три калина» пісня звучала у виконанні Кубанського козачого хору.

·        У 20-му столітті пісню записав і обробив відомий фольклорист, хоровий диригент Дмитро Балацький.

·        На початку Першої світової війни В. О. Гіляровський  на мелодію пісні «Розпрягайте, хлопці, коні»  написав  «Марш Сибирского полка» (1915).

·        У часи громадянської війни  мелодія була використана в пісні «По долинам и по взгорьям».

Джерело: https://song-story.ru/ua/rozpryagayte-kholptsi-koni/

Дорогі друзі! Кожен з вас може мати свою думку щодо історії цієї пісні. Проте одне не підлягає сумніву – пісня й справді чудова. До того ж вона є дійсно народною. Бо український народ любить пісню і співає її. А значить – пісня буде жити ще віки!