Мальва – берегиня української оселі.

Мальва завжди була хранителькою українського дому. Це – символ любові до рідної землі, до батьківської хати.

Народні повір’я кажуть, що добрі душі предків поселяються на мальві і охороняють мешканців оселі. З цією квіткою пов’язано чимало легенд. Ось одна з них.

Легенда про мальву

Сталося це давно. В ті часи тяжко жилося українцям на рідних землях. Багато ворогів зазіхало на багаті землі України. Людей грабували, забирали у рабство чи вбивали. Українці захищалися як могли, хтось вилами, хтось сокирою.

Одним із таких був сотник Григорій Кандиба, який шаблею захищав свою родину. Але сили були нерівні.

Вбили його вороги, накинули аркан на шию дружині та потягли за собою. Лише доньці Мальві вдалося врятуватися. Люди в селі дуже поважали дівчину  за те, що вона знала про всяке зілля та вміла лікувати травами. Ці знання вона здобула від матері, а батько з дитинства вчив військовому ремеслу. Не один бусурман загинув від її дівочої руки. Красива, горда Мальва наводила жах на ворогів. П’ять корів обіцяли тому, хто її видасть..

Якось восени прийшла дівчина обігрітися до козака Нагнибіди. Та зрадник виказав Мальву. Порубали її на шматки і розкидали на всі боки. І розрослося чудове зілля, яке односельці називали Мальвою. А саме село, де росла та жила красуня, назвали Мальвині Граблі. Адже дівчина вбивала ворогів одними граблями.

Тепер біля кожного будинку в селі ростуть мальви. Це пам'ять про сміливу та безстрашну дівчину, яка любила свій рідний край, свій народ і віддала за нього своє життя.