Березень. Звідкіля ця назва?

Через гору та через ліс

Березень весну до нас перевіз.
На зелену сіножать
Гайда жайворонка стрічать

Виявляється, назва першого весняного місяця приховує в собі чимало цікавинок і таємниць. Звідки ж походить назва місяця і як раніше наші предки ще називали березень?

Вчені дослідили, що у першого місяця весни було більше як 20 слов'янських назв.

В Україні видозмінена латинська назва першого місяця весни "март" вийшла з ужитку. Але пригадаймо: давні римляни найменували його так на честь Марса. Тоді його ще не вважали богом війни - він був охоронцем весни і врожаю.

Березень – березол, березозорь (в найсухішу пору березовий ліс підсихав, його спалювали для отримання золи, яку далі використовували як добриво). 

В Україні ж цей місяць у різні часи в народі називали зимобором, а ще передвесінням. Нині найактивніше вживається назва "березень". Багато хто асоціює назву місяця із початком руху соку у дерев – березень, березіль, березоль.

Дехто розуміє назву "березоль", як "злий до беріз". Адже, щоб добути солодкий березовий сік, у корі рослини роблять отвори. Після дерева хворіють, а нерідко й гинуть. Вважається також, що ця назва походить від слів "береза" і "зело" - зелень. Назву місяця, березень, виводять від слова береза ще й тому, що вона в цю пору починає квітнути. У фольклорі слово "березень" вжите рідко і переважно у найновіших творах:

У літературних джерелах місяць також називали марцем. Чимало вчених асоціюють назву"марець" із коренем "мрець" традиціями проводжати зиму. Цього місяця слов'яни проводили тризну - обряди поминання покійних предків. Поляки називали місяць марець і співали пісень про смерть, яка в'ється по тинах і шукає собі поживу. 
Етнологи знаходять назви март, марець у фольклорі "Буває март за всіх варт", "У марець ще змерзне старець", "Білий – як у марці сніг", "Згинув, як марцевий сніг".

Етнологи знаходять назви март, марець у фольклорі "Буває март за всіх варт", "У марець ще змерзне старець", "Білий – як у марці сніг", "Згинув, як марцевий сніг".

 

Як ще цікаво в народі прозивали березень:

Березень також називали і каплюжником, капелюжником, крапельником, калюжником, а за швидке сніготанення і появу перших таловин – протальником. Прозивали наші предки березень і свистуном, свистунцем. А ще цей місяць – сонцегрій, весновій, вітроніс.

 У народі цей місяць здавна звали березілем, красовиком, соколиком. А ще березень мав і такі поетичні назви: запалі сніги, з гір потоки, полютий. Тобто "по" – після - "після лютого".

У Білорусі його називають сакавік. Це слово походить від слова "сік" . У хорватів березень – сушец, бо цього місяця мало буває опадів і в лісі сухо.