"Ой у лузі червона калина" Історія пісні

Українська народна пісня "Ой у лузі червона калина" набула нової популярності на тлі війни Росії проти України - і зокрема після того, як лідер гурту "Бумбокс" Андрій Хливнюк заспівав її на Софіївській площі.

Пісня є гімном українських Січових стрільців і відома у декількох варіантах.

За однією з версій, перший варіант пісні написав відомий поет, директор і режисер Українського театру "Руська бесіда" Степан Чарнецький у 1914 році.

У фіналі трагедії Василя Пачовського про гетьмана Дорошенка "Сонце Руїни", яку ставив Чарнецький, мала прозвучати пісня "Чи я в лузі не калина була".

Але режисеру хотілось чогось оптимістичного, тож він запропонував іншу пісню - "Розлилися круті бережечки" і трохи переробив текст.

У такому варіанті вистава і прозвучала на сцені. Вона мала гучний успіх. А пісню, особливо останній куплет "Ой у лузі червона калина" одразу підхопила галицька молодь.

У серпні 1914 року у Стрию її вперше почув чотар (командир взводу) українських січових стрільців Григорій Трух.

Він додав до куплету "Ой у лузі" ще три куплети та навчив пісні бійців свого підрозділу.

Так "Червона калина" зазвучала спершу у Стрию, далі по Галичині та стала гімном Січових стрільців, а невдовзі її заспівала уся Україна.  (джерело https://www.bbc.com/ukrainian/features-61037106)

                                          

 “Ой, у лузі червона калина похилилася” (До Дня Злуки)

Ця пісня виникла в період зародження січового стрілецького руху, одразу набула широкого розголосу, увійшла в численні співанки, стала народною. Січові стрільці, для яких вона була своєрідним національним гімном, разом з іншими піснями понесли її дорогами визвольної війни. Куди б не потрапляли вони, там була й ця пісня.
Зародилися пісні січових стрільців ще напередодні Першої світової війни, коли створювалися перші січові організації в Галичині. Спочатку вони ставили перед собою просвітницько-пропагандистські цілі – вивчали і поширювали досвід життя демократичної держави Запорозька Січ (звідси й назва «січові стрільці»). Молоді гуртківці засвоювали побут запорозьких козаків, умови їхніх військових походів, культуру. Стрільці співали козацькі пісні, прилаштовували їх до своїх умов.

Особливо плідно почали працювати стрільці, коли війна втягнула їх у свою орбіту. Створювалися мистецькі гуртки в польових умовах, які називали себе Пресовою квартирою. До неї входили літератори, композитори, музиканти. Вони видавали газети, журнали, влаштовували вистави, співали пісні. У цій творчій атмосфері в перерві між боями було створено чимало пісенних творів – справжніх шедеврів народної творчості.

На крилах революційно-патріотичних устремлінь січового стрілецтва під час першої світової війни ця пісня розлетілася по Україні, ввійшла в духовне життя широких кіл громадськості, стала народною, відомою всьому світові.

Воскресаючи сьогодні із забуття, пісня заполонює серця людей своєю щемливою любов’ю до рідної Вітчизни, її вірних синів, наснажуючи нас незламною вірою в те, що, об’єднавшись, відродимо славну Україну.

Слова: Григорій Трух

Музика: народна

Ой, у лузі червона калина похилилася.

Чогось наша славна Україна зажурилася.

А ми тую червону калину підіймемо,

А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!

***

Не хилися, червона калина – маєш білий цвіт.

Не журися, славна Україна – маєш добрий рід.

А ми тую червону калину підіймемо,

А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!

*** (джерело http://imounr.org.ua/oj-u-luzi-chervona-kalyna-pohylylasya/)

перейдіть за посиланням, щоб слухати пісню https://www.youtube.com/watch?v=N7pAXDwqj3Q 

УКРАЇНА - НАША КРАЇНА!!!

ТИСНІТЬ НА ПОСИЛАННЯ!

https://drive.google.com/file/d/1rdHdN7nPIWZ-hDfwmJCMbIMQMzBbjERk/view?usp=sharing