среда, 8 марта 2023 г.

 Що відповіли козаки турецькому султану?

Згідно з переказами, перш ніж відправити своє військо на Запорізьку Січ, турецький (османський) султан Мехмед IV надіслав запорожцям вимогу підкоритися йому як владиці всього світу та наміснику Бога на землі. Запорожці нібито відповіли на його лист своїм листом, де не соромлячись у висловах, взяли і висловили все, що вони з цього приводу думали.

Хоча достеменно не встановлено чи мав місце даний випадок в історії чи ні, оскільки точно невідома дата написання послання і місце, і навіть є кілька варіантів самого листи. Але про нього згадується в рукописах XVII століття.

Незважаючи на те, що багато вчених зі скептицизмом ставляться до цього листа, він увійшов не тільки в історію, а й у мистецтво.

Історія написання листа лягла в основу сюжету двох знаменитих картин Іллі Рєпіна.

На фото: Картина Іллі Рєпіна «Запорозькі козаки пишуть листа турецькому султану», написана між 1880 і 1891 роками.

Художник працював над першим полотном розміром 2х3 метри понад 10 років – з 1880 по 1891 рік. Перший завершений ескіз маслом з'явився у 1887 році. Рєпін подарував його Дмитру Яворницькому, який пізніше продав його колекціонеру Третьякову, і він досі знаходиться у Третьяковській галереї. Основний, можна сказати, класичний варіант картини був завершений у 1891 році. Картина мала значний успіх на виставках в Росії і за кордоном – у Чикаго, Будапешті, Мюнхені, Стокгольмі. У 1892 році імператор Олександр III придбав її за 35 тис. рублів, і це була перша в Росії справді царська плата художнику за його роботу. Відомо, що картина залишалася у царському зібранні до 1917 року, а після революції її передали до Фонду Російського музею. другий варіант був придбаний Третьяковим і у 1933 році переданий до Харкова.

Цікаво знати, що

Художника Іллю Рєпіна називали “російським художником українського походження”. При тому, що Ілля Юхимович народився на Харківщині у Чугуєві і все життя почувався українцем, підтримував усе українське. Слобожанщина в ті часи входила до складу російської імперії, й в українців не було іншого вибору, окрім як отримувати освіту, працювати, спілкуватися в російському колі. Рєпін за першої ж можливості оселився у Фінляндії і там залишився назавжди після жовтневого перевороту, не бажаючи жити в совєтській росії.

Він розписав багато українських церков, написав безліч портретів видатних українців – Шевченка також, створив чотири ескізи його пам’ятника у Києві, ілюстрував твори Гоголя, товаришував з Кропивницьким, Мурашком і Дмитром Яворницьким.

 

У Краснодарі на перетині вулиць Горького та Червоної у 2008-му році встановлено пам’ятник «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (скульптор Валерій Пчелін).

А ви знали, що

У 14-й симфонії Шостаковича однією з частин є «Відповідь запорозьких козаків константинопольському султану» на вірші Г.Аполлінера.

А під час Другої світової війни деякі партизанські загони, на пропозицію німецького командування здатися, подібно козакам писали листи у відповідь, де мотивували іноді нелітературними словами свою негативну відповідь.

Крім того, цей сюжет неодноразово обігрувався в літературі та кіно. Наприклад, сцена з листом, з цитуванням оригінального тексту, присутня в драматичному фільмі 2009-го року «Тарас Бульба» режисера Володимира Бортка (з Богданом Ступкою в головній ролі).


https://pro-cikave.com.ua/scho-vidpovily-kozaky/

http://ideja888.blogspot.com/2019/03/blog-post_42.html

https://ukrainky.com.ua/zaporozhczi-pyshut-lyst-tureczkomu-sultanu-9-czikavynok-pro-kartynu-symvol/

Комментариев нет:

Отправить комментарий